пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
31 липня 2025 року Справа № 903/1199/23 (903/770/25)
Господарський суд Волинської області у складі судді Шума М. С., розглянувши заяву №903/1199/23 (903/770/25) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод»
про забезпечення позову до подання позовної заяви
в межах справи №903/330/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд»
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива»
про банкрутство
встановив: ухвалою суду від 12.12.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива»; визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ «Веставтотрейд» до ТОВ «Еконива» на загальну суму 1536186 грн 24 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів; розпорядником майна ТОВ «Еконива» призначено арбітражного керуючого Кушнірук Юлію Петрівну.
Ухвалою суду від 07.02.2024, серед іншого, визнано грошові вимоги ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» до ТОВ «Еконива» на загальну суму 7 147 442 грн 27 коп та зобов'язано розпорядника майна Кушнірук Юлію Петрівну включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у черговості:
- 5 368 грн. - вимоги першої черги;
- 3 542 091 грн 19 коп - вимоги четвертої черги;
- 3 599 983 грн 08 коп - вимоги шостої черги.
Справа про банкрутство ТОВ «Еконива» знаходиться на стадії розпорядження майном боржника.
30.07.2025 від адвоката кредитора боржника - ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви.
ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» просить суд:
Вжити заходів забезпечення майбутнього позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОНИВА», ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними, а саме накласти арешт об'єкти нерухомого майна, що належать Максимович Марті Ярославівні (РНОКПП: НОМЕР_1 ):
- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 996282546221, Тип об'єкта: Адмінбудинок, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 448.2, матеріали стін: цегла, Опис: згідно технічного паспорта Адреса: Львівська обл., Львівський р., с. Банюнин, вулиця Курортна, будинок 1;
- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1688451946221, Тип об'єкта: нежитлова будівля, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 908.6 Адреса: Львівська обл., Кам'янка-Бузький р., с. Банюнин, вулиця Тиха, будинок 7з.
В обґрунтування заяви ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» зазначає про таке:
27.10.2023 між боржником (ТОВ «Еконива», продавець) та Відповідачем (Максимович М.Я., покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі площею 908,6 кв.м., яка розташована за адресою: вулиця Тиха, 7з у селі Баюнин Львівського району Львівської області. Згідно п. 2.1. договору продаж майна вчинено за 526 500,00 грн.
30.10.2023 між боржником (ТОВ «Еконива», продавець) та Відповідачем (Максимович М.Я., покупець) укладено ще один договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме адмінбудинку площею 448,2 кв.м., що розташований за адресою: вулиця Курортна, 1 у селі Баюнин Львівського району Львівської області. Згідно п. 2.1. договору продаж майна вчинено за 1 086 300,00 грн.
Заявник - ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод», вважаючи, що вищезазначені правочини вчинені на шкоду інтересам кредиторів, зокрема інтересам Позивача (кредитора - ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод»), планує подати позов про визнання їх недійсними (фраудаторними) та про витребування відчуженого за такими правочинами нерухомого майна із чужого незаконного володіння на користь боржника.
Метою майбутнього позову є необхідність наповнення ліквідаційної маси для можливості проведення розрахунків з реальними кредиторами боржника.
Кредитор зазначає обставини обґрунтування майбутнього позову та стверджує, що:
Боржник уклав договір із заінтересованою особою. Згідно Витягу з ЄДРПОУ станом на 06.08.2023 ОСОБА_1 була у складі засновників (учасників) та володіла часткою у розмірі 4,5 млн. грн. у статутному капіталі боржника.
Як слідує із витягу станом на 25.10.2023 ОСОБА_1 вже не числилась у складі учасників (засновників) боржника. При цьому, із опису хронології реєстраційних дій, зазначених у витягу, зміни до складу учасників ТОВ «Еконива» вносились 22, 23, 24, 25 та 28 серпня 2023 року.
Відтак, ОСОБА_1 була учасником (засновником) боржника та вийшла із їх складу у період з 22-28.08.2023 року, за два місяці до укладення з нею спірних правочинів.
ОСОБА_1 (Відповідач -2) була керівником боржника з 21.10.2020, що вбачається з витягу з ЄДР станом на 04.05.2021 року. Як свідчить опис хронології реєстраційних дій, зазначених витягу від 06.08.2023, зміна керівника боржника відбулась 05.05.2021.
Отже, ОСОБА_1 була керівником боржника до 04.05.2021, тобто у період менший аніж 3 роки до відкриття провадження у справі про банкрутство та до дати укладення спірних правочинів.
Крім того, на момент кладення спірних правочинів єдиним засновником (учасником) ТОВ «Еконива» був та залишається на сьогоднішній день - ОСОБА_2 . При цьому, рідною сестрою ОСОБА_2 є громадянка України ОСОБА_3 , яка є матір'ю ОСОБА_1 (Відповідач - 2).
Боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
Кредитор - ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» у серпні та липні 2023 року звернувся до Господарського суду Львівської області із позовами до боржника - ТОВ «Еконива» про стягнення із нього заборгованості за укладеними правочинами.
Такі вимоги розглядались в межах справи № 914/2210/23, провадження у якій відкрито 07.08.2023 та № 914/2211/23, провадження у якій відкрито 20.07.2023.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2023 №914/2210/23 з боржника на користь ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» загалом стягнуто 1 198 514,46 грн., з рахуванням витрат на сплату судового збору.
Заборгованість була стягнута із боржника за Договором купівлі-продажу № 17/02/22 від 17.02.2022, за яким останній мав провести розрахунки до 15.08.2022 (п. 28, 30 Рішення).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.10.2023 року у іншій справі, а саме №914/2211/23 встановлено, що від ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» надійшла заява вх. №4297/23 від 26.10.2023, у якій воно просить забезпечити позов шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно, яке належить на праві власності ТОВ «Еконива», а саме на грошові кошти на рахунках ТОВ «Еконива», відкритих в банківських установах, на рухоме майно ТОВ «Еконива» (транспортні засоби, с/г техніку, обладнання, інше рухоме майно); на об'єкти нерухомого майна ТОВ «Еконива»: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 996282546221, тип об'єкта: адмінбудинок, опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 448,2, матеріали стін: цегла, опис: згідно технічного паспорта; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1688451946221, тип об'єкта: нежитлова будівля, опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 908,6, адреса: Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Банюнин, вул. Тиха, буд. 7з. та заборони реєстраторам проводити державну реєстрацію припинення речових прав на усі земельні ділянки, право оренди (суборенди) на які зареєстровані за ТОВ «Еконива» станом на 20.07.2023 (дату відкриття провадження).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 у справі №914/2211/23 встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 25.10.2023 розмір статного капіталу ТОВ «Еконива» становить 920 000, 00 грн., що є меншим від суми заявлених до стягнення у даній справі грошових коштів та судового збору. При цьому, суд враховує тенденцію до зменшення розміру статутного капіталу відповідача, який ще станом на дату відкриття провадження у справі становив 8 278 655,12 грн. та був зменшений майже у десять разів. Також долученими доказами підтверджується та обставина, що з моменту відкриття провадження в даній справі і по теперішній час зменшилася кількість орендованих відповідачем земельних ділянок за діючими договорами оренди з 891 до 589. Крім цього, відповідачем (боржником) прийнято рішення №43 від 04.10.2023 про надання згоди на дострокове розірвання 623 договорів оренди землі.
Відтак, ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 у справі №914/2211/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» про забезпечення позову задоволено частково, забезпечено позов шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна із реєстраційним номером 996282546221, тип об'єкта: адмінбудинок, опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 448,2, матеріали стін: цегла, опис: згідно технічного паспорта, адреса: Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Банюнин, вул. Курортна, буд. 1, до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/2211/23.
При цьому, ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 у справі №914/2211/23 вищезазначений арешт скасовано, у зв'язку із відчуженням нерухомого майна за спірним правочином від 30.10.2023. Тобто, ТОВ «Еконива» на момент постановлення ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (01.11.2023), відчужило належне йому нерухоме майно (згідно з правочинами від 27.10.2023 та 30.10.2023).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2023 у справі №914/2211/23 з боржника на користь позивача загалом було стягнуто 1 184 552, 42 грн., з рахуванням витрат на сплату судового збору.
Як слідує із такого рішення заборгованість була стягнута із боржника за Договором купівлі-продажу № 22/02/2022 від 22.02.2022, за яким останній мав провести розрахунки до 15.08.2022.
Заборгованості за вищезазначеними Рішеннями включені до загальної суми кредиторських вимог ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» до боржника згідно ухвали від 07.02.2024 у справі про банкрутство ТОВ «Еконива».
Відтак, на момент укладення спірних правочинів 27.10.2023 та 30.10.2023 боржнику було відомо як і про наявність невиконаних грошових зобов'язань перед Позивачем за договорами № 22/02/2022 від 22.02.2022 та № 17/02/22 від 17.02.2022, які мали бути виконані до 15.08.2022.
Крім того, на дату укладення спірних правочинів Відповідачам було відомо й про судові справи № 914/2211/23 та № 914/2210/23, в рамках яких з боржника стягувалась значна сума заборгованості за вищезазначеними договорами.
ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» зазначає, що вказане підтверджує, що спірні правочини укладалась з єдиною метою - уникнення накладення арешту на таке майно та уникнення можливого звернення стягнення на нього на виконання рішення суду у справах про стягнення з боржника на користь Позивача значної суми заборгованості.
Також ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» звертає увагу суду, що розрахунки за спірними Договорами відбувались не в грошовій формі, а шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з Актом від 30.10.2023 (додається). Зокрема, в рахунок погашення заборгованості за Договорами купівлі-продажу нерухомого майна було зараховано заборгованість боржника перед Відповідачем - 2 за Договорами про надання поворотної фінансової допомоги. В той же час, у Позивача є сумніви, що боржник дійсно мав заборгованість перед Відповідачем - 2 за такими правочинами.
Боржник здійснив відчуження майна за цінами нижчими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
На переконання Позивача відчуження майна за спірним правочинами здійснювалось за заниженими цінами, скоріш за все за їх балансовою вартістю.
Після продажу такого майна боржник став неплатоспроможним.
Заявник стверджує, що фактично метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, предметом майбутнього позову будуть вимоги про визнання недійсними вищезазначених Договорів купівлі-продажу нерухомого від 27.07.2023 та від 30.07.2023, витребування такого майна від Відповідача -2 на користь Відповідача -1.
Згідно інформаційних довідок від 24.07.2025 № 436688799 та № 436686479 вищезазначені об'єкти нерухомого майна знаходяться у власності Максимович М.Я., майбутнього Відповідача по справі та сторони оскаржуваних правочинів.
Однак, поведінка Відповідачів протягом 2023, а також пов'язаність Відповідачів між собою як родинними так і іншими зв'язками, що було описано вище свідчить, що Відповідач - 2, отримавши позов вчинити дії, направлені на відчуження спірного нерухомого майна з метою уникнення виконання можливого рішення суду, яким вищезазначений майбутній позов може бути задоволений.
ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» звертає увагу суду, що Ухвалою від 01.11.2023 у справі № 914/2211/23 суд забезпечив позов Позивача про стягнення боргу з боржника шляхом накладення арешту на адмінбудинок площею (кв.м): 448,2, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Банюнин, вул. Курортна, буд. 1, до набрання законної сили рішенням суду у такій справі.
Однак, Ухвалою від 08.11.2023 суд вищезазначений арешт скасував у зв'язку із відчуженням такого нерухомого майна за спірним правочином від 30.10.2023. При цьому, таке відчуження відбулось у період знаходження заяви про забезпечення позову на розгляді суду.
Позивач (ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод») стверджує, що Відповідач-2 ( ОСОБА_1 ) з метою уникнення можливого виконання рішення суду про витребування з її володіння нерухомого майна після отримання відповідного позову здійснить дії по його відчуженню, принаймні це вбачається із попередньої поведінки сторін.
В той же час, майбутній Позивач ще не має змоги на даний момент подати позов до суду, оскільки ним ще не зібрані всі необхідні докази, а вищенаведені обставини вказують на необхідність негайного вжиття заходів його забезпечення.
Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, господарський суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке:
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року)
Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
У пункті 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
По суті, забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі №913/257/18).
Отже, в першу чергу, суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Після системного аналізу вказаних обставин та доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованої загрози істотного ускладнення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, у разі задоволення позовних вимог у даній справі.
В той же час, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Дійсно, як зазначає ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод»:
27.10.2023 між боржником (ТОВ «Еконива», продавець) та Відповідачем (Максимович М.Я., покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі площею 908,6 кв.м., яка розташована за адресою: вулиця Тиха, 7з у селі Баюнин Львівського району Львівської області. Згідно п. 2.1. договору продаж майна вчинено за 526 500,00 грн.
30.10.2023 між боржником (ТОВ «Еконива», продавець) та Відповідачем (Максимович М.Я., покупець) укладено ще один договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме адмінбудинку площею 448,2 кв.м., що розташований за адресою: вулиця Курортна, 1 у селі Баюнин Львівського району Львівської області. Згідно п. 2.1. договору продаж майна вчинено за 1 086 300,00 грн.
В свою чергу, рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2023 №914/2210/23 з боржника на користь ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» загалом стягнуто 1 198 514,46 грн., з рахуванням витрат на сплату судового збору. Рішення обґрунтовано заборгованістю за Договором купівлі-продажу №17/02/22 від 17.02.2022 згідно з яким розрахунок мав бути проведений до 15.08.2022.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2023 у справі №914/2211/23 з боржника на користь позивача загалом було стягнуто 1 184 552, 42 грн., з рахуванням витрат на сплату судового збору. Рішення обґрунтовано заборгованістю за Договором купівлі-продажу №22/02/2022 від 22.02.2022, згідно з яким розрахунок мав бути проведений до 15.08.2022.
Судом також встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 у справі №914/2211/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» про забезпечення позову задоволено частково, забезпечено позов шляхом накладення арешту на об'єкт спірного нерухомого майна із реєстраційним номером 996282546221, тип об'єкта: адмінбудинок, опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 448,2, матеріали стін: цегла, опис: згідно технічного паспорта, адреса: Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Банюнин, вул. Курортна, буд. 1, до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/2211/23.
При цьому, ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 у справі №914/2211/23 вищезазначений арешт скасовано у зв'язку із відчуженням цього нерухомого майна за спірним правочином від 30.10.2023.
Тобто, ТОВ «Еконива» на момент постановлення ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (01.11.2023), відчужило належне йому нерухоме майно (згідно з правочинами від 30.10.2023).
Суд бере до уваги обставину провадження справи про банкрутство щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива».
Розгляд порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні своєрідних способів захисту її суб'єктів, в особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють зазначене провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.
На відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (стаття 42 КУзПБ) не визначає вимог до укладеного правочину, а встановлює спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, і містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду, протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
З огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство загалом і зміст наведених норм вони є спеціальними щодо загальних установлених ЦК України підстав для визнання правочинів недійсними. Тобто ці норми передбачають додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку, визначеному законодавством про банкрутство.
Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.
Якщо правочини у підозрілий період вчиняються із заінтересованими особами, повинна діяти ще одна правова презумпція, оскільки заінтересована особа знає про стан неплатоспроможності боржника при вчиненні правочину. Ця презумпція стосується осіб, зазначених у статті 1 КУзПБ, у якій визначено коло заінтересованих осіб, а дія такої презумпції повинна накладати тягар доказування і на заінтересовану особу.
Наслідки визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частинами першою та другою статті 42 КУзПБ, визначені частиною третьою зазначеної статті, згідно з якою сторона за таким правочином зобов'язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Заявник просить накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, які станом на день звернення із заявою про забезпечення позову належать особі, яка отримає статус Відповідача -2 та будуть безпосереднім предметом майбутнього позову. Як встановлено судом, ОСОБА_1 , відповідач-2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з Витягом з ЄДР станом на 04.05.2021 значиться КБВ із часткою 100% статутного капіталу та керівником ТОВ «Еконива».
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися вкладами, цінностями та іншим майном до визначення його подальшої долі. В правовому розумінні арешт майна Відповідача - 2 не припинить права користування ним та власниця як і раніше зможе використовувати таке майно для власних потреб.
Таким чином, накладення арешту на нерухоме майно на час розгляду майбутнього спору, не спричинить порушень прав та інтересів Відповідача - 2, а навпаки зафіксує чинний стан речей до результатів вирішення спору та забезпечить можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів Позивача від можливих недобросовісних дій з боку Відповідачів, щоб забезпечити Позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь. При цьому, у випадку задоволення позову, спірне нерухоме майно буде включене до ліквідаційної маси боржника.
Водночас, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Частина 4 ст.137 ГПК передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу / іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
Запропоновані заявником заходи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову.
В сукупності дослідивши зазначені вище обставини справи, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач має намір звернутися до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» про вжиття заходів забезпечення майбутнього позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОНИВА», ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними, а саме накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, що належать Максимович Марті Ярославівні (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 136, 137, 138, 139, 140, 182, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» від 30.07.2025 (вх.№01-52/826/25) про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №903/1199/23 (903/770/25) задовольнити.
2. Накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) а саме:
- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 996282546221, Тип об'єкта: Адмінбудинок, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 448.2, матеріали стін: цегла, Опис: згідно технічного паспорта Адреса: Львівська обл., Львівський р., с. Банюнин, вулиця Курортна, будинок 1;
- Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1688451946221, Тип об'єкта: нежитлова будівля, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 908.6 Адреса: Львівська обл., Кам'янка-Бузький р., с. Банюнин, вулиця Тиха, будинок 7з.
Стягувачем є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам'янка-Бузький комбікормовий завод» (80400, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 129А, ЄДРПОУ 34219437)
Боржником є: фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Ухвала суду набирає законної сили з 31.07.2025.
Ухвала суду дійсна для пред'явлення до виконання до 01.08.2028.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання
Суддя Микола ШУМ