30 липня 2025 р. Справа № 902/825/24
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Ткач Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
від ПАТ "КБ "Акордбанк": Павленко С.В. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/825/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.10.2024 року відкрито провадження у справі № 902/825/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Керуючим реструктуризацією у справі № 902/825/24 призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О..
При цьому, 08.10.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
01.07.2025 року до суду від АТ "Таскомбанк" надійшла заява № 202521/70 від 26.06.2025 року (вх. № 01-36/814/25) про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 64 990,06 грн у справі № 902/825/24.
Ухвалою суду від 02.07.2025 року залишено заяву АТ "Таскомбанк" № 202521/70 від 26.06.2025 року (вх. № 01-36/814/25) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/825/24 - без руху. Повідомлено АТ "Таскомбанк" про недоліки, виявлені судом при огляді заяви № 202521/70 від 26.06.2025 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/825/24. Встановлено АТ "Таскомбанк" строк для усунення недоліків кредиторської заяви - протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення заяви без руху. Зобов'язано АТ "Таскомбанк" надати до суду: докази на підтвердження надсилання копії заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/825/24 на адресу арбітражного керуючого Белінської Н.О.: вул. Миколи Оводова, 38, кім. 305, м. Вінниця, 21050; та на адресу боржника - ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (описи вкладення з зазначенням переліку вкладення до поштового відправлення).
02.07.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення № 02-491/3837 від 02.07.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Таскомбанк" у справі № 902/825/24.
08.07.2025 року до суду від АТ "Таскомбанк" надійшла заява б/н та б/д (вх. № 01-34/7213/25, здана на відправку до органу поштового зв'язку 04.07.2025 року) про усунення недоліків.
В подальшому, ухвалою суду від 09.07.2025 року призначено заяву АТ "Таскомбанк" № 202521/70 від 26.06.2025 року (вх. № 01-36/814/25) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/825/24 до розгляду в судовому засіданні на 30.07.2025 р. о 10:00 год..
На визначену дату - 30.07.2025 р. в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явився представник ПАТ "КБ "Акордбанк".
В судовому засіданні представник Кредитора не заперечив щодо можливості розгляду поданої кредиторської заяви.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву АТ "Таскомбанк" про визнання кредиторських вимог до боржника за наявними матеріалами справи та за відсутності інших учасників цієї справи.
В ході розгляду справи, представник ПАТ "КБ "Акордбанк" не заперечив щодо визнання кредиторських вимог до боржника та повідомив суд, що заява АТ "Таскомбанк" була надіслана з пропущенням 30-ти денного строку.
Суд, заслухавши представника Кредитора, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви АТ "Таскомбанк" № 202521/70 від 26.06.2025 року, 08 лютого 2022 року між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (надалі - Кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Боржник) укладено кредитний договір № 002/13575000-SP (надалі - кредитний договір), відповідно до якого Кредитор надав позичальнику ліміт кредитування в сумі 50 000,00 грн, для особистих потреб.
Кредит надається з кінцевим терміном погашення не пізніше 07.02.2026 р.
Позичальником було підписано заяву-анкету № 002/13575000- SP щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту sportbank.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору № 002/13575000-SP від 08.02.2022 року, станом на 06.10.2024 року виникла заборгованість, в сумі 64 990,06 грн, з якої: 48877,94 грн - заборгованість по тілу кредиту, 16 112,12 грн - заборгованість по відсотках.
На підставі викладеного, Заявник просить суд визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 по кредитному договору 002/13575000- SP від 08.02.2022 року на суму 48 877,94 грн - заборгованість по тілу кредиту, на суму 16 112,12 грн - заборгованість по процентах, як конкурсного кредитора та включити до другої черги задоволення відповідні грошові вимоги, а також 6 056,00 грн - судового збору, які включити до першої черги задоволення грошових вимог.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-491/3837 від 02.07.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Таскомбанк" у справі № 902/825/24, всі правові документи та розрахунки АТ "Таскомбанк", керуючою реструктуризацією Белінською Н.О. перевірено.
Відтак, за кредитним договором № 002/13575000-SP від 08.02.2022 р., укладеним між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 станом на 06.10.2024 р., керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, визнає вимоги АТ "Таскомбанк" в розмірі 64 990,06 грн в повному обсязі.
Також, у повідомленні зазначено, що заява з грошовими вимогами від АТ "Таскомбанк" була надіслана 27.06.2025 року, в зв'язку з чим, 30-денний строк пропущено.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 КУзПБ, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду.
Як вказувалось вище, 08.10.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Таскомбанк" № 202521/70 від 26.06.2025 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/825/24, надійшла до суду 01.07.2025 року за вх. № 01-36/814/25 (здана на відправку до органу поштового зв'язку - 27.06.2025 - дата поштового штампа на конверті, яким відповідну заяву направлено до суду), тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Принагідно, суд звертає увагу на те, що із долучених до вказаної кредиторської заяви документів вбачається, що заявлені Заявником грошові вимоги до Боржника виникли до відкриття провадження у справі № 902/825/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ухвала суду від 07.10.2024 року у цій справі).
Водночас, згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 05.01.2022 року між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 (Клієнт) було підписано заяву №1093834 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту "Sportbank" (далі - Публічна пропозиція).
Із змісту умов зазначеної вбачається, що цією Заявою Клієнт приєднується до частини 2 Публічної пропозиції та просить Банк надати Клієнту наступні банківські та фінансові послуги: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті України на її ім'я (далі - Рахунок); надати послугу Кредитування рахунку та встановити Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в Тарифах та складає 100 000 гривень, з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції та тут (п. 1.1., п. 1.2.).
Також, у цій заяві Клієнт підтверджує, що перед підписання цієї Заяви ознайомився з Публічною пропозицією разом з додатками, в т.ч. але не виключно, частиною 2 Публічної пропозиції, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті Банку https://tascombank.ua/ та Лендинговій сторінці https://sportbank.com.ua посилання на примірник якої, разом з додатками Клієнт отримав в Мобільному додатку "Sportbank", і з якою Клієнт повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов'язується неухильно дотримуватися. В цьому випадку датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в Мобільному додатку стає доступним текст Публічної пропозиції (посилання на її примірники). Проєкт цієї Заяви та Публічної пропозиції був наданий Клієнту Банком, та підписані Клієнтом Заява та Публічна пропозиція відповідають наданим проектам (п. 2).
Принагідно суд звертає увагу на умови, викладені у Публічній пропозиції (оферті) АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank", затвердженні рішенням Правління АТ "ТАСКОМБАНК", Протокол № 24-2 від "15" червня 2021 р. (копія наявна у справі).
Клієнт підписанням Заяви-анкети або Заяви про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції приймає в повному обсязі умови Публічної пропозиції (разом з усіма додатками), в тому числі умови щодо Кредитування рахунку та приймає (підписує) Паспорт споживчого кредиту. При цьому, сторони погоджуються, що умови Договору в частині Кредитування рахунку, які приймає Клієнт містять всі істотні умови договору про надання споживчого кредиту, обов'язковість яких визначена законодавством України, в тому числі Загальний ліміт кредитування Рахунку, в межах якого відповідно до умов Договору Банком для Клієнта встановлюється Ліміт Кредитування Рахунку (п. 8.1.).
Банк з метою здійснення Кредитування рахунку визначає Ліміт Кредитування Рахунку для Клієнта в межах Загального Ліміту Кредитування Рахунку. Загальний ліміт кредитування Рахунку визначається Банком самостійно, встановлюється в Тарифах та є істотною умовою Договору, в частині умов щодо Кредитування рахунку, наявність якої вимагається чинним законодавством України, зокрема умова щодо загальної суми кредиту. В межах цього ліміту визначається окремий Ліміт Кредитування рахунку Клієнта, на підставі здійсненої оцінки кредитоспроможності Клієнта. За наслідками такої оцінки (в тому числі враховуючи запит Клієнта щодо Ліміту Кредитування Рахунку, за наявності) Банк в межах Загального ліміту Кредитування рахунку встановлюс Клієнту Ліміт Кредитування рахунку, розмір якого зазначає в Мобільному додатку "Sportbank" (п. 8.4.).
Підписанням Договору Сторони розуміють та погоджуються з тим, що зобов'язання Банку щодо надання кредиту/встановлення Ліміту Кредитування рахунку є відкличними для Банку, тобто Банк може відмовитися від надання кредиту/встановлення Ліміту Кредитування Рахунку в будь- який час без надання пояснень такої відмови. Банк також має право зменшити суму вже встановленого Клієнту Ліміту Кредитування Рахунку шляхом відображення Банком в Мобільному додатку "Sportbank" нового розміру Ліміту Кредитування Рахунком (п. 8.7.).
Надання Банком Клієнту Кредиту здійснюється шляхом Кредитування Рахунку, відповідно до умов Договору. Кредит надається Банком Клієнту в межах встановленого Ліміту Кредитування Рахунку у випадку нестачі грошових коштів на Рахунку для здійснення видаткових Операцій з використанням Платіжної картки/Мобільного додатку "Sportbank" та/або для здійснення рефінсування заборгованості Клієнта в AT "ОКСІ БАНК", що виникла в рамках проекту "Sportbank", відповідно до умов Публічної пропозиції на підставі Заяви Клієнта поданої за формою Додатку 18 до Публічної пропозиції. Кредит вважається наданим Банком від дня відображення суми Кредиту за дебетом Рахунку (п. 8.8.).
За користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти. Тип процентної ставки - фіксована.
Розмір процентної ставки, вказується в Тарифах та залежать від виду операцій, які здійснює Клієнт за рахунок Кредиту та терміну фактичного користування кредитом Кредитом (п. 8.10.).
Проценти за Кредитом обчислюються, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (метод нарахування факт/факт) - коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році. Нарахування процентів здійснюється з дня видачі до дня, що передує дню його повернення. Проценти за процентною ставкою нараховуються щоденно на суму несплаченого залишку Кредиту та можуть бути донараховані у кінці місяця, якщо Клієнт не виконує умови Пільгового періоду та/або обов'язки передбачені Договором (п. 8.13.).
Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку проценти не пізніше останнього робочого дня кожного календарного місяця за попередній місяць існування заборгованості за Кредитом, а при повернені заборгованості за Кредитом - не пізніше дня такого повернення. При цьому днем сплати вважається день зарахування коштів на Рахунок Клієнта. При цьому, якщо коштів що направляються на повернення Кредиту не достатньо для повної сплати процентів за його користування та комісій, то вважається що строк сплати таких процентів та комісій настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів та комісій, з урахуванням черговості передбаченої Договором (п. 8.14.).
При цьому, Заявником долучені до заяви додатки до вказаної вище Публічної пропозиції, в яких наведені відомості щодо тарифів та умов обслуговування в межах проєкту "Sportbank".
Крім цього, судом встановлено, що 10.05.2024 року між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 (Клієнт) було підписано заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ "ТАСКОМБАНК" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (для продовження надання банківських послуг за договорами, укладеними в межах проекту під суббрендом мобільного банку, за яким Банк припиняє надання послуг) № 002/13575000-SP (копія наявна у справі).
Пунктом 1 цієї заяви-договору передбачено, що Сторони виходять із :
- наявності між ними чинних договірних відносин за договорами, укладеними в межах проекту під суббрендом мобільного банку, за яким Банк припиняє надання послуг;
- намірів обох Сторін продовжити ці договірні відносини;
- готовності Банку продовжувати надання банківських послуг за зазначеними договорами на умовах Публічної пропозиції AT "ТАСКОМБАНК" на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Публічна пропозиція) та наміру Клієнта отримувати банківські послуги за зазначеними договорами на зазначених умовах, оплачувати їх та виконувати зобовязання за ними, Публічною пропозицією та цією Заявою-договором.
Згідно п. 2 заяви-договору, враховуючи вищезазначене, Клієнт шляхом підписання цієї Заяви-договору приєднується до Публічної пропозиції. Публічна пропозиція (разом із додатками) розміщена на сайті Банку https://tascombank.ua.
Відповідно до пунктів 4.2., 4.3. заяви-договору, з Тарифами Банку, якими передбачається плата за послуги Банку, Клієнт ознайомлений і погоджується.
Платіжну картку з номером НОМЕР_3 , Правила користування електронними платіжними засобами, Тарифи Банку на обслуговування електронного платіжного засобу Клієнт отримав.
Також, матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки АТ "Таскомбанк" №24985/47.7. від 25.06.2025 (копія наявна у справі), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.01.2022 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-Анкети № 1093834 з номером Кредитного договору № 002/13575000-SP від 08.02.2022, № картки НОМЕР_4 , відкритого в AT "ТАСКОМБАНК" (код банку 339500, ЄДРПОУ 09806443).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, підписані між Банком та Боржником вказані вище Заява та Заява-договір, є договорами приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Судом встановлено, що АТ "Таскомбанк" акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 та остання користувалася кредитними коштами, що підтверджується Випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 по кредитному договору № 002/13575000-SP за період з 08.02.2022р. по 06.10.2024р..
Водночас, відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/13575000-SP від 08.02.2022 р., укладеному з Позичальником - ОСОБА_1 станом на 06.10.2024 р., заборгованість за період з 22.02.2022 року по 05.10.2024 року становить 64 990,06 грн, з яких : 48 877,94 грн - заборгованість по тілу кредиту, 16 112,12 грн - заборгованість по відсотках.
Принагідно, суд зважає на те, що згідно вказаного розрахунку заборгованості, описані вище суми боргу нараховані по 05.10.2024 року, тобто до відкриття провадження у справі №902/825/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.
Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовій формі, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надаються клієнту одразу після підписання договору.
Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".
Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Отже, Публічна пропозиція (оферта) АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту "Sportbank", відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" є публічною частиною договору, до якого приєдналася Боржник, підписавши заяву №1093834 від 05.01.2022 року та заяву-договір від 10.05.2024 року, які є індивідуальними частинами договору.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 002/13575000-SP від 08.02.2022 р., який складається із вищевказаних Заяви, Заяви-договору та Публічної пропозиції (оферти) АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ТАСКОМБАНК" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank", яка розміщена на сайті Банку https://tascombank.ua (обумовлено вказаними Заявою та Заявою-договором).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості по кредитному договору № 002/13575000-SP від 08.02.2022 р., укладеному з Позичальником - ОСОБА_1 станом на 06.10.2024 р., дійшов висновку, що заявлені до визнання Заявником кредиторські вимоги до Боржника в загальному розмірі 64 990,06 грн (48 877,94 грн + 16 112,12 грн), відповідають умовам цього договору, положенням чинного законодавства та підтверджені відповідними доказами, а тому є правомірними та підлягають визнанню.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Таскомбанк" в загальній сумі 64 990,06 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Таскомбанк" № 202521/70 від 26.06.2025 року (вх. № 01-36/814/25) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/825/24, в повному обсязі з мотивів наведених вище та визнання заявлених АТ "Таскомбанк" грошових вимог як конкурсного кредитора по кредитному договору № 002/13575000-SP від 08.02.2022 року в розмірі 64 990,06 грн, з яких: 48 877,94 грн - заборгованість по тілу кредиту; 16 112,12 грн - заборгованість по процентах, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Таскомбанк" № 202521/70 від 26.06.2025 року (вх. № 01-36/814/25) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/825/24, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 09806443) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) як конкурсного кредитора по кредитному договору № 002/13575000-SP від 08.02.2022 року в розмірі 64 990,06 грн (друга черга задоволення вимог кредиторів), з яких : 48 877,94 грн - заборгованість по тілу кредиту; 16 112,12 грн - заборгованість по процентах; а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/825/24.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/825/24.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Укрсиббанк" - office@ukrsibbank.com; представникам АТ "Укрсиббанк" - адвокату Останковій В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , адвокату Лаєнку П.П. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ПАТ "КБ "Акордбанк" - info@accordbank.com.ua; представнику ПАТ "КБ "Акордбанк" адвокату Павленку С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АТ "Таскомбанк" - info@tascombank.com.ua; представнику АТ "Таскомбанк", адвокату Федорюк І.І. - ІНФОРМАЦІЯ_6
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.