79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" липня 2025 р. Справа №909/1071/23
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Карпатське
управління геофізичних робіт» від 10.05.2025 (вх. №ЗАГС 01-05/1413/25
від 12.05.2025)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2025 (повний текст рішення складено та підписано 21.04.2025, суддя Малєєва О.В.)
та на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2025 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 21.04.2025, суддя Малєєва О.В.)
у справі № 909/1071/23
за позовом: Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" (надалі АТ "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика"), м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Карпатське управління геофізичних робіт» (надалі ПрАТ “Карпатське управління геофізичних робіт»), м.Івано-Франківськ
про: зобов'язання відповідача вивезти з території позивача товар від якого відмовився покупець, стягнення 4 507 929,24 грн.
за участі представників:
від позивача: Подоляк О.Р.;
від відповідача: не з'явився
АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" звернулось з позовом до ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" про зобов'язання відповідача вивезти з території позивача товар, від якого відмовився покупець, а саме: труба перфораційна в зборі 3 3\8 (86 мм) 5м SРРС-86-20-120-5.3 - 120 штук; труба перфораційна в зборі 3 3\8 (86мм) 4м SРРС-86-20-120-4.3 - 45 штук; труба перфораційна в зборі 3 3\8 (86 мм) 3м SРРС-86-20-120-3.3 - 30 штук; верхній перевідник для перфорації на НКТ SРРС-86-QТ - 30 штук; міжтрубний перевідник SРРС - 86-ZJJT - 150штук; нижня заглушка SРРС-86-QW - 30 штук; кільця ущільнюючі #230 (верхнє з'єднання) - 70 штук; кільця ущільнюючі #231 - 820 штук та стягнення 4 507 929, 24 грн., з яких: 2 937 960 грн. - повернення сплаченої за товар суми, 1 315 230, 36 грн. - інфляційні втрати, 254 738, 88 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної закупівлі UA-2019-12-24-003137-b між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 на загальну суму 25 611 528 грн. На виконання умов договору позивач направив відповідачу рознарядку № 546 від 23.03.2020 на поставку товару загальною вартістю 7 955 640,00 грн. з граничним строком поставки до 22.05.2020. Відповідач 23.07.2020 частково поставив товар з позиції 2-10 специфікації № 1 на суму 2 937 960,00 грн. Позивач здійснив його оплату в повному розмірі. Надалі 22.09.2020 позивач направив відповідачу ще одну рознарядку № 1839 від 16.09.2020 на поставку товару з позиції 1 специфікації № 1. Проте по вказаній рознарядці відповідач товар взагалі не поставив. У зв'язку з поставкою товару меншої кількості договір був розірваний. Вважає, що наведені обставини є підставою для повернення відповідачу отриманого товару та повернення коштів, сплачених позивачем за вже отриманий товар, а також стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне повернення коштів.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 у справі №909/1071/23 в позові відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 у даній справі заяву представника Приватного акціонерного товариства «Карпатське управління геофізичних робіт» про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 909/1071/23 задоволено частково. Стягнуто з АТ "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" на користь Приватного акціонерного товариства «Карпатське управління геофізичних робіт» - 90 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 у справі № 909/1071/23 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 у справі № 909/1071/23 змінено в частині стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" 90 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Прийнято в цій частині нове рішення. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" - 50 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Постановою Верховного Суду від 26.06.2024 постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024, рішення від 05.02.2024 та додаткове рішення від 13.02.2024 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/1071/23 скасовано. Справу №909/1071/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
Верховний Суд, зокрема, зазначив, що, застосувавши до спірних правовідносин частину 4 статті 653 ЦК, відповідно до якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, суди попередніх інстанцій не врахували іншу частину цієї норми, яка уточнює, що визначене вказаною статтею застосовується, якщо інше не встановлено договором або законом. Суди не надали оцінки тому, що право покупця відмовитись від договору в односторонньому порядку у випадку, якщо постачальник передав меншу кількість товару, ніж це встановлено договором (в тому числі право відмовивсь від уже переданого товару), унормоване в укладеному сторонами договорі, а саме в пункті 11.3, який кореспондується з частиною 1статті 670 ЦК України, яка на законодавчому рівні визначає право покупця відмовитись від переданого товару та вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми у випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором. Врахувавши встановлений рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2021 у справі №909/427/21, яке набрало законної сили, факт розірвання укладеного між сторонами договору з 25.11.2020, суди попередніх інстанції не надали жодної оцінки підставам такої відмови, зокрема, в контексті пункту 11.3 договору та норми частини 1 статті 670 ЦК України.
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2025 у справі № 909/1071/23 (суддя О.В. Малєєва) позов задоволено. Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Карпатське управління геофізичних робіт" вчинити дії на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" - вивезти з території Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" товар, від якого відмовився покупець, а саме: труба перфораційна в зборі 3 3\8 (86 мм) 5м SРРС-86-20-120-5.3 - 120 штук; труба перфораційна в зборі 3 3\8 (86 мм) 4м SРРС-86-20-120-4.3 - 45 штук; труба перфораційна в зборі 3 3\8 (86мм) 3м SРРС-86-20-120-3.3 - 30 штук; верхній перевідник для перфорації на НКТ SРРС-86-QТ - 30 штук; міжтрубний перевідник SРРС - 86-ZJJT - 150штук; нижня заглушка SРРС-86-QW - 30 штук; кільця ущільнюючі #230 (верхнє з'єднання) - 70 штук; кільця ущільнюючі #231 - 820 штук. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 4 507 929,24 грн., з яких: 2 937 060 грн. - повернення сплаченої за товар грошової суми, 254 738,88 грн. - 3 % річних, 1 315 230,36 грн. - інфляційні втрати.
При ухваленні рішення суд виходив з того, що з 25.11.2020 договір поставки № УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 був розірваний відповідно до умов п.п. 11.3, 11.4 договору внаслідок односторонньої відмови від договору покупця внаслідок поставки товару меншої кількості, що відповідає приписам ч. 3 ст.651 ЦК України. Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що внаслідок розірвання 25.11.2020 договору у відповідача виник обов'язок забрати у позивача поставлений товар та повернути сплачену за товар суму в розмірі 2 937 960 грн. до 02.12.2020. Водночас, суд, перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат в розмірі 1 315 230,36 грн та 3 % річних в розмірі 254 738,88 грн. нарахованих за період з 03.12.2020 до 25.10.2023, встановив, що такий зроблений методологічно і арифметично правильно.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд врахував, що оскільки у відповідача після розірвання договору виник обов'язок забрати у позивача поставлений товар та повернути сплачену за товар суму до 02.12.2020, а позов було подано 22.11.2023, то позовна давність не пропущена.
Додатковим рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2025 у даній справі стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" - 316 363,23 грн. судових витрат, з яких: 70 302,94 грн. судовий збір за подання позовної заяви, 105 454,41 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги, 140 605,88 грн. судовий збір за подання касаційної скарги.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ПрАТ “Карпатське управління геофізичних робіт» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2025 та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2025 у справі № 909/1071/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Скаржник вважає оскаржуване рішення ухваленим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам справи, а також таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що на неодноразові письмові пропозиції відповідача №325 від 11.06.2020, № 303 від 08.07.2020 про внесення змін до договору в частині продовження строку поставки товару до кінця жовтня 2020 року, позивачем згоди не надано. Підписаними між сторонами накладною №1 від 23.07.2020, товарно-транспортною накладною №1 від 23.07.2020, засвідчено виконання ПрАТ «КУГР» зобов'язань з передачі відповідачем та прийняття позивачем товару - труби перфораційні, верхні перевідники, міжтрубні перевідники, нижні заглушки, кільця ущільнюючі, на загальну суму 2 937 960,00 грн. Позивач 22.09.2020 повторно направив відповідачу рознарядку вих. №1839 від 16.09.2020 на поставку товару, обумовленого специфікацією № 1 від 12.03.2020 до договору. Листом вих. №1954 від 25.11.2020 позивач повідомив відповідача про відмову від договору №УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 у зв'язку з переданням меншої кількості товару, ніж встановлено договором. При цьому, після прийняття позивачем на підставі видаткової накладної №1 від 23.07.2020 та товарно-транспортної накладної №1 від 23.07.2020 виконання зобов'язань по поставці товару на загальну суму 2 937 960,00 грн., позивач 25.11.2020 повідомив про розірвання договору шляхом односторонньої відмови від нього. Отже, позивач своїми конклюдентними діями, які полягали в очікуванні поставки товару та підписанні ним накладної та товарно-транспортної накладної на загальну суму 2 937 960,00 грн та в подальшому оплати товару, підтвердив, не дивлячись на затримки в поставці товару, свій намір на його отримання частинами. Крім того, скаржник вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи, так, як у цьому спорі про стягнення коштів та можливість повернення (вивезення) товару в предмет доказування входить не лише наявність кількісних, а й збереження якісних характеристик товару, які існували на момент отримання товару позивачем в 2020 році, що в свою чергу впливає на розмір стягнення у разі втрати якості товару, в тому числі в зв'язку з його неналежним зберіганням позивачем. Також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відмова у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи, прийнята судом першої інстанції без складання ухвали у вигляді окремого документа, в підготовчому засіданні при закритті підготовчого провадження.
Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції законними, прийнятими на підставі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору, так як поставив позивачеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором та рознарядкою №546 від 23.03.2020. Відповідачу направлено лист №1954 від 25.11.2020, в якому позивач у відповідності до п 11.3 та 11.4 договору повідомив про відмову від договору та відмову від уже переданого товару. Право АТ «Укргазвидобування» відмовитись від договору в односторонньому порядку у випадку, якщо постачальник передав меншу кількість товару, ніж це встановлено договором (в тому числі право відмовивсь від уже переданого товару), унормоване в укладеному сторонами договорі, а саме в пункті 11.3, який кореспондується з частиною першою статті 670 ЦК України. Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що приймання товару за кількістю та якістю передбачає перевірку кількості та якості товару відповідно до товаросупровідних документів. Кількість товару, поставленого відповідачем згідно з накладною № 1 від 23.07.2020 на загальну суму 2 937 960,00 грн. відповідала товаросупровідним документам і нестачі не було виявлено. А тому були відсутні підстави для відмови від прийняття вказаного товару. Також позивач звертає увагу на те, що твердження відповідача про те, що «з огляду на відсутність ухвали про відмову у проведенні експертизи у вигляді окремого документу, не вбачається можливим надати достатні та повні заперечення на мотиви, якими керувався суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання» не відповідають дійсності, оскільки відмовляючи протокольною ухвалою в задоволенні клопотання відповідача від 14.10.2024 (вх.№8973/24) про призначення товарознавчої експертизи, судом в судовому засіданні 19.11.2024 були оголошені підстави та мотиви, якими суд першої інстанції керувався, відмовляючи у задоволенні клопотання, які були перенесені в оскаржуване відповідачем рішення у даній справі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 19.02.2025 та додаткове рішення від 21.04.2025 у даній справі залишити без змін.
Також скаржником подано клопотання від 10.05.2025 про призначення судової товарознавчої експертизи у справі № 909/1071/23, проведення якої просить доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса».
Клопотання обґрунтоване тим, що позивач належним чином не зберіг товар, а тому не може повернути його, оскільки товар неналежної якості. Сама по собі вимога позивача про стягнення коштів, сплачених за отриманий товар, та вимога про вивезення товару є по своїй правовій природі повернення сторін в зворотнє становище, а саме: покупець, тобто позивач, отримуючи назад кошти за отриманий товар, зобов'язаний передати постачальнику, тобто відповідачу, не будь-який товар, а саме той, який був переданий за кількістю та якістю. Отже, в предмет доказування у даній справі про стягнення коштів та можливість повернення (вивезення) товару входить не лише наявність кількісних, а й збереження якісних характеристик товару, які існували на момент отримання товару позивачем в 2020 році, що в свою чергу впливає на розмір стягнення у разі втрати якості товару, в тому числі в зв'язку з його неналежним зберіганням позивачем.
23.05.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заперечення на клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи у даній справі, в якому позивач просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання. При цьому зазначає, що предметом позову у цій справі є стягнення коштів, сплачених позивачем (покупцем) за товар, у зв'язку з поставкою відповідачем (постачальником) меншої кількості товару ніж це встановлено договором поставки та зобов'язання відповідача (постачальника) вивезти товар, від якого позивач (покупець) відмовився. Звертає увагу суду на те, що нормою ст. 670 ЦК України передбачено право покупця вимагати повернення саме сплаченої за товар суми. Водночас, з наведеної норми права не вбачається, що грошова сума, сплачена Покупцем за товар від якого він відмовився, підлягає будь якому корегуванні, як і не вбачається те, що стягнення суми прямо пропорційно залежить від можливості повернення позивачем товару тієї ж якості та кількості, як про це зазначає відповідач.
Порадившись, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання, враховуючи таке.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, як висновками експертів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з'ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.
Виходячи із предмета та підстав позову, колегія суддів зауважує, що клопотання про призначення експертизи обґрунтовано тим, що позивач належним чином не зберіг товар, а тому не може повернути його, оскільки товар неналежної якості. Водночас, предметом доказування у справі є обставини, з якими пов'язано право позивача вимагати повернення товару продавцю та повернення сплачених за товар коштів. Виконання покупцем обов'язку зберігати товар і можливість повернути товар продавцю у належній якості виходить за межі предмета позову. Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для призначення експертизи у даній справі.
При цьому, колегія суддів враховує те, що призначення експертизи (за відсутності для цього дійсної потреби) має наслідком необґрунтоване затягування судового процесу і призведе до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Представники позивача в судовому засіданні просив залишити без змін оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення
Відповідач не делегував уповноваженого представника в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, складеною відповідальним працівником Західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи із норм ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зважаючи на те, що явка сторін у справі обов'язковою не визнавалась, участь судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноваженого представника відповідача у справі.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
12.03.2020 між ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" (Постачальник) та АТ "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" (Покупець) укладено договір поставки №УГПГФ 737/10-20.
Згідно з п. 1.1договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, зазначений в специфікаціях, що додаються до договору і є його невід'ємними частинами, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікаціях, яка є додатком №1 до договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
Ціна цього договору вказується в специфікаціях в гривнях з урахуванням ПДВ або в іноземній валюті без урахування ПДВ (п. 3.1 договору).
Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікаціях до цього договору (п. 3.2 договору).
Відповідно до п.5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікаціях до цього договору.
Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що обсяг поставки товару визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання Постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка Постачальнику може направлятися Покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в розділі XIV даного договору.
Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку № 3 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Відвантаження товару здійснюється після отримання Постачальником погодження Покупця (п. 5.3 договору).
У відповідності до п. 6.1 договору Покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною (підпункти 6.1.1, 6.1.2).
Покупець має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань Постачальником, повідомивши про це його за 30 днів до дати розірвання договору; контролювати поставку товару у строки, встановлені цим договором (підпункти 6.2.1, 6.2.2 пункту 6.2 договору).
Згідно з підпунктами 6.3.1, 6.3.2 пункту 6.3 договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установлених розділом ІІ цього договору.
Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (пп. 6.4.1 п. 6.4 договору).
Пунктом 7.10 договору передбачено, що у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (п. 8.1 договору).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставини непереборної сили, як на причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, що видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини (п.п. 8.2, 8.3 договору).
Пунктом 11.3 договору передбачено, що Покупець, має право відмовитися від договору в односторонньому порядку, зокрема, якщо Постачальник передав меншу кількість товару, ніж це встановлено даним договором (в тому числі Покупець має право відмовитися від уже переданого товару).
У випадку прийняття Покупцем рішення про відмову від договору, з підстав вказаних у п. 11.3 даного договору, Покупець має право письмово повідомити Постачальника про відмову від договору в односторонньому порядку із зазначенням підстав прийняття такою рішення. В даному випадку договір припиняє дію з дати відправлення повідомлення про відмову від договору, яким вважається дата штемпеля про відправлення його Постачальнику (п. 11.4 договору).
Специфікацією від 12.03.2020 №1 до договору, підписаною сторонами обумовлено: найменування товару - заряд кумулятивний глибокого пробиття для корпусних перфораційних систем 3 3/8, труба перфораційна в зборі 3 3/8, верхній перевідник для перфорації на НКТ, міжтрубний перевідник, нижня заглушка, вузол передачі детонації, кільця ущільнюючі; виробника товару - Китай, Sichuan Petroleum Perforating Materials Co., LTD; загальну вартість товару з ПДВ - 25 611 528 грн; умови поставки - DDР (транспортні витрати по доставці товару в місце призначення включені в ціну товару); строк поставки - не пізніше 60 календарних днів після отримання рознарядки; строк оплати - по факту поставки 15 календарних днів.
23.03.2020 АТ "Укргазвидобування" направило ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" рознарядку №546 на поставку товару, обумовленого специфікацією від 12.03.2020 №1 до договору, яка отримана відповідачем 23.03.2020, а саме: заряд кумулятивний глибокого пробиття для корпусних перфораційних систем 3 3/8 (86 мм) SDP39HMX25-2 - 10 000 шт; труба перфораційна в зборі 3 3/8 (86 мм) сумісна з пунктом 1 SPPC-86-20-120-5.3 - 120 шт; труба перфораційна в зборі 3 3/8 (86 мм) сумісна з пунктом 1 SPPC-86-20-120-4 - 45 шт.; труба перфораційна в зборі 3 3/8 (86 мм) сумісна з пунктом 1 SPPC-86-20-120-3 - 30 шт; верхній перевідник для перфорації на НКТ, що відповідає трубі в пункті 2, 3, 4 SPPC-86-QN - 30 шт; міжтрубний перевідник, що відповідає трубі в пункті 2, 3, 4 SPPC-86-ZJJT - 150 шт; нижня заглушка, що відповідає в пункті 2, 3, 4 SPPC-86-QW - 30 шт; вузол передачі детонації (Booster Kit), що відповідає пунктам 5,6 - 205 шт; кільця ущільнюючі #230, сумісні з пунктом №5 (верхнє з'єднання) - 70 шт; кільця ущільнюючі #231, сумісні з пунктами №6, №7 - 820 шт.
Відповідач поставив товар, який вказаний у цій рознарядці, частково на суму 2 937 960 грн., що підтверджується накладною № 1 від 23.07.2020, а саме: труба перфораційна в зборі 3 3\8 (86 мм) 5м SРРС-86-20-120-5.3 - 120 штук; труба перфораційна в зборі 3 3\8 (86 мм) 4м SРРС-86-20-120-4.3 - 45 штук; труба перфораційна в зборі 3 3\8 (86мм) 3м SРРС-86-20-120-3.3 - 30 штук; верхній перевідник для перфорації на НКТ SРРС-86-QТ - 30 штук; міжтрубний перевідник SРРС - 86-ZJJT - 150штук; нижня заглушка SРРС-86-QW - 30 штук; кільця ущільнюючі #230 (верхнє з'єднання) - 70 штук; кільця ущільнюючі #231 - 820 штук.
Позивач направив відповідачу рознарядку від 16.09.2020 № 1836 на поставку товару, обумовленого специфікацією № 1 від 12.03.2020 до договору, яка отримана відповідачем 22.09.2020, а саме: заряд кумулятивний глибокого пробиття для корпусних перфораційних систем 3 3/8 (86 мм) SDP39HMX25-2 - 10 000 шт (5 000 штук поставка на склад ВМ с.Коломацьке Полтавська обл. (ПУГР) і 5 000 штук поставка на склад ВМ м. Миргород Полтавська обл. (ПГДС)); труба перфораційна в зборі 3 3/8 (86 мм) сумісна з пунктом 1 SPPC-86-20-120-5.3 - 120 шт.;труба перфораційна в зборі 3 3/8 (86 мм) сумісна з пунктом 1 SPPC-86-20-120-4 - 45 шт.; труба перфораційна в зборі 3 3/8 (86 мм) сумісна з пунктом 1 SPPC-86-20-120-3 - 30 шт.; верхній перевідник для перфорації на НКТ, що відповідає трубі в пункті 2, 3, 4 SPPC-86-QN - 30 шт.; міжтрубний перевідник, що відповідає трубі в пункті 2, 3, 4 SPPC-86-ZJJT - 150 шт; нижня заглушка, що відповідає в пункті 2, 3, 4 SPPC-86-QW - 30 шт; вузол передачі детонації (Booster Kit), що відповідає пунктам 5,6 - 205 шт.; кільця ущільнюючі #230, сумісні з пунктом №5 (верхнє з'єднання) - 70 шт.; кільця ущільнюючі #231, сумісні з пунктами №6, №7 - 820 шт.
Відповідач за вказаною рознарядкою товар не поставив.
В матеріалах справи міститься копія рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2021 у справі № 909/427/211 за позовом АТ "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" до ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" про стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язання за договором поставки № УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 в сумі 1 683 230,40 грн., з яких 1 126 335,60 грн. - пеня, 556 894,80 грн. - штраф та за зустрічним позовом ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" до АТ "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" про визнання додаткової угоди № 1 до договору поставки № УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 укладеною на умовах, запропонованих ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт". Вказаним рішенням в позові та в зустрічному позові відмовлено. Дане рішення набрало законної сили.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2021 у справі №909/427/21, яке набрало законної сили, встановлено обставини щодо розірвання з 25.11.2020 договору від 12.03.2020 УГПГФ №737/10-20, укладеного між ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" та АТ "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика".
Зокрема, судом встановлено, що листом № 1954 від 25.11.2020 позивач повідомив відповідача про односторонню відмову від договору відповідно до п. 11.3, 11.4 договору, що не суперечить приписам ст. 651 ЦК України. Отже, Договір є розірваним з 25.11.2020. Факт розірвання договору відповідач визнав.
У вказаному листі про відмову від договору № 1954 від 25.11.2020 позивач також вказав, що відмовляється від переданого товару і просить у семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги повернути сплачені за товар кошти в сумі 2 937 960 грн.
Листами від 29.03.2021 № 154, від 22.04.2021 № 207, від 31.08.2022 № 211, від 30.12.2022 № 372, від 24.07.2023 № 861 позивач повідомляв відповідача про відмову від уже переданого товару по видатковій накладній № 1 від 23.07.2020 та вимагав у найкоротші терміни здійснити вивезення товару та повернути перераховані кошти в сумі 2 937 960 грн.
Листом від 03.08.2023 № 185 відповідач вказав, що готовий розглянути можливість забрати раніше поставлений товар та повернути отримані кошти. Проте, вказав, що на вимогу позивача договір був розірваний в односторонньому порядку з 25.11.2020. Пропонував розглянути можливість укладання нового договору купівлі-продажу поставленого раніше товару за цінами, що вказані у видатковій накладній № 1 від 23.07.2023, а також надати можливість оглянути технічний стан товару представнику відповідача.
У листі від 03.08.2023 позивач вказав, на якому складі зберігається товар та просив повідомити ПІБ та посаду уповноваженої особи відповідача, яка буде проводити технічний огляду товару для підготовки документів для перебування на території ГУ "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" відповідно до внутрішніх нормативних актів АТ "Укргазвидобування".
У листі від 22.08.2023 № 963 щодо вивезення товару позивач вказав, що представник відповідача здійснив огляд товару, поставленого за накладною від 23.07.2020 № 1. Проте станом на 22.08.202 відсутня інформація про прийняте відповідачем рішення щодо вивезення товару; просив повідомити про прийняте рішення.
У відповідь на вказаний лист відповідач листом від 28.08.2023 № 217 повідомив, що за результатами огляду кількісного та якісного стану товару було виявлено, що значна частина товару (а саме корпуси перфораторів) знаходяться в технічно несправному стані внаслідок ушкодження корозією їхніх різьбових з'єднань. Використання таких корпусів перфораторів є небезпечним для проведення перфораційних робіт в свердловинах, додаткова спеціальна обробка для часткового їх відновлення потребує значних вкладень. У зв'язку із цим відповідач звернувся до позивача із пропозицією забрати та оплатити ту частину товару, яка неушкоджена корозією, або забрати увесь товар зі знижкою 30% від вартості, вказаної в накладній №1 від 23.07.2023.
Листом від 06.09.2023 № 997 позивач повідомив відповідачу, що він отримав частину товару за договором, за яку проведено оплату відповідно по платіжного доручення від 21.08.2020 №321521 у сумі 2 937 960,00 грн., що листом від 25.11.2020 відповідачу було повідомлено про односторонню відмову від договору та товару внаслідок передання товару меншої кількості, ніж це встановлено договором. В цьому ж листі позивач просив забрати товар та повернути кошти.
Відповідач звертався до позивача з листом від 09.11.2023 № 263 з пропозицією про погодження можливості оплатити та забрати товар в два етапи, а саме: перший етап - до 30.11.2023 - на загальну суму 1 260 360 грн., другий етап - до 31.12.2023 - на суму 1 677 600 грн.
Позивач направив відповідь від 17.11.2023 № 1387, у якій вказав, що відповідача було повідомлено в телефонному режимі про готовність позивача до відвантаження товару, отриманого відповідно до видаткової накладної № 1 від 23.07.2020, в повному обсязі.
Впродовж серпня-листопада 2023 сторони вели між собою листування з приводу огляду товару, кількісного та якісного стану, пропозицій щодо повернення товару та оплати. Однак переписка сторін з приводу позасудового врегулювання спору не призвела до досягнення домовленостей. Відповідач товар, отриманий позивачем відповідно до видаткової накладної №1 від 23.07.2020, не забрав, кошти в сумі 2 937 960,00 грн. не повернув, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами із договору поставки № УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити Покупцеві товар, зазначений в специфікаціях, що додаються до договору і є його невід'ємними частинами, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст.655 ЦК України).
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Нормами статті 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Згідно зі ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (ч. 1 ст. 669 ЦК України).
Як зазначалось вище, специфікацією від 12.03.2020 №1 до договору сторони обумовили: найменування товару - заряд кумулятивний глибокого пробиття для корпусних перфораційних систем 3 3/8, труба перфораційна в зборі 3 3/8, верхній перевідник для перфорації на НКТ, міжтрубний перевідник, нижня заглушка, вузол передачі детонації, кільця ущільнюючі; виробника товару - Китай, Sichuan Petroleum Perforating Materials Co., LTD; загальну вартість товару з ПДВ - 25 611 528 грн; умови поставки - DDР (транспортні витрати по доставці товару в місце призначення включені в ціну товару); строк поставки - не пізніше 60 календарних днів після отримання рознарядки; строк оплати - по факту поставки 15 календарних днів.
Отже, згідно із специфікацією № 1 від 12.03.2020 відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар загальною вартістю 25 611 528 грн. не пізніше 60 днів після отримання рознарядки.
Відповідно до рознарядки №546 від 23.03.2020 відповідач зобов'язаний був поставити товар до 22.05.2020.
23.07.2020 відповідач частково здійснив поставку товару на суму 2 937 960 грн. Підписаними сторонами накладною від 23.07.2020 №1 та товарно-транспортною накладною від 23.07.2020 №1 засвідчено передачу відповідачем (Постачальником) та прийняття позивачем (Покупцем) товару - труби перфораційні, верхні перевідники, міжтрубні перевідники, нижні заглушки, кільця ущільнюючі, на загальну суму 2 937 960 грн.
Відповідно до рознарядки № 1836 від 16.09.2020 відповідач зобов'язаний був поставити товар до 15.11.2020, проте поставку цього товару не здійснив.
Таким чином, відповідач належним чином не виконав умови договору, так як поставив позивачеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором та рознарядкою №546 від 23.03.2020.
У зв'язку з переданням меншої кількості товару, ніж встановлено договором поставки, позивач (Покупець) листом від 25.11.2020 вих. №1954 повідомив відповідача (Постачальника) про відмову від договору поставки №УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 у відповідності до п 11.3 та 11.4 та відмову від уже переданого товару, оскільки Постачальник передав меншу кількість товару, ніж це встановлено договором і направленими рознарядками та просив повернути сплачені кошти.
Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2021 у справі №909/427/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021, встановлено обставини щодо розірвання з 25.11.2020 укладеного між сторонами договору поставки від 12.03.2020 №УГПГФ 737/10-20 відповідно до умов п. 11.3, п. 11.4 договору внаслідок односторонньої відмови від договору Покупця у зв'язку з поставкою товару меншої кількості, що відповідає приписам ч. 3 ст. 651 ЦК України.
За приписами ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Аналогічні положення погоджено сторонами у п. 11.3 договору, що Покупець, має право відмовитися від договору в односторонньому порядку, зокрема, якщо Постачальник передав меншу кількість товару, ніж це встановлено даним договором (в тому числі Покупець має право відмовитися від уже переданого товару).
Отже, умова договору (пункт 11.3) та норма чинного законодавства (частина перша статті 670 ЦК України) вказують на те, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати від продавця передати кількість товару, якої не вистачає, а також має право відмовитися від товарів, які вже були передані (тобто частини товару, що є предметом договору купівлі-продажу), та їх оплати, а у випадку, якщо зазначений у договорі товар вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 526 ЦК України містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Згідно з пунктами 3, 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
При цьому колегія суддів зауважує, що доводячи своє право відмовитись від поставленого відповідачем (Постачальником) товару та вимагати повернення сплачених за нього коштів у зв'язку з передачею Постачальником меншої кількості товару, ніж це встановлено договором, позивач (Покупець) вказує на неможливість використання поставлених позицій товару без позицій, які відповідач (Постачальник) не поставив, зокрема, з огляду на погоджені у специфікації умови щодо сумісності позицій, які були поставлені, та поставку яких Постачальник не здійснив, а також неможливість відповідно до технічного керівництва здійснити заміну позицій, які не були передані відповідачем (Постачальником) позивачу (Покупцю).
Таким чином, і законом, і договором передбачено право продавця відмовитися від переданого товару і вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми у разі передачі меншої кількості товару.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, внаслідок розірвання 25.11.2020 договору у відповідача виник обов'язок забрати у позивача поставлений товар та повернути сплачену за товар суму в розмірі 2 937 960 грн. до 02.12.2020, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок та підставно задоволено позовні вимоги в цій частині.
Згідно поданого розрахунку позивач на суму боргу за період з 03.12.2020 до 25.10.2023 нарахував інфляційні втрати в розмірі 1 315 230,36 грн. та 3 % річних в розмірі 254 738,88 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснені відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. На ці нарахування не поширюються приписи ст. 617 ЦК України. Наведені правові висновки викладено в постанова Верховного Суду від 13.09.2023 справа №910/8741/22.
З огляду на наведене місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив покликання відповідача на форс-мажорні обставини, оскільки відповідно до ст. 617 ЦК України такі обставини є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від його виконання
Місцевий господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних, встановив, що такі нарахування зроблені методологічно і арифметично правильно. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на застосування відповідно до умов п. 5.9, 5.10 договору Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ "Укргазвидобування" щодо приймання товару по кількості і якості та обґрунтування наявності різниці між поняттями "переданого" та "прийнятого" товару з урахуванням моменту переходу права власності на товар.
Обставини поставки товару меншої кількості були підставою для відмови від договору та його розірвання. Підстави та предмет цього позову стосується наслідків розірвання договору.
Водночас, як слушно зауважив суд першої інстанції, приймання товару за кількістю та якістю передбачає перевірку кількості та якості товару відповідно до товаросупровідних документів. Кількість товару, поставленого відповідачем згідно з накладною № 1 від 23.07.2020 на загальну суму 2 937 960 грн., відповідала товаросупровідним документам, і нестачі не було виявлено. А тому були відсутні підстави для відмови від прийняття вказаного товару.
Підсумовуючи все вищенаведене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2025 року у справі №909/1071/23.
У поданій апеляційній скарзі скаржник також просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2025 у даній справі, яким здійснено розподіл судових витрат та стягнуто з ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" на користь АТ "Укргазвидобування" 316 363,23 грн. судових витрат, з яких 70 302,94 грн. судовий збір за подання позовної заяви, 105 454,41 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги, 140 605,88 грн. судовий збір за подання касаційної скарги.
При цьому колегія суддів зауважує, що скаржник у апеляційній скарзі не наводить жодних аргументів в частині оскарження додаткового рішення суду першої інстанції у даній справі, з якими він не погоджується.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
У даній справі суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законні та обґрунтовані судові рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому їх необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 244, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Карпатське управління геофізичних робіт» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2025 та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2025 у справі №909/1071/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень:
http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий-суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук