Справа №705/727/25
Провадження 2/705/1535/25
(ЗАОЧНЕ)
31 липня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Годік Л.С.
за участю секретаря судового засідання Запорожченко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Умань Черкаської області померла його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після смерті матері ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яку він прийняв, шляхом подачі зави про прийняття спадщини 20 листопада 2023 року до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Марченко Н.М. якою відповідно було заведено спадкову справу за №69/2023. Заповіт його мати ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті не складала та не залишала. Під час оформлення спадкових прав на спадщину яка залишилася після смерті матері - ОСОБА_3 , йому стало відомо, що він не може оформити спадщину на все спадкове майно, оскільки відповідач є зареєстрована у будинку та вважається такою, що прийняла спадщину. Вважає, що відповідач - ОСОБА_2 , не може бути спадкоємцем на частку спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 .
На день смерті матері, згідно довідки №01/02-10/10028/01/02-10/1973 виданої виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області від 22.11.2023 року відповідач була зареєстрована разом з померлою за місцем відкриття спадщини, проте не проживала там. Фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 з 2021 року. За місцем проживання матері не з'являлася з лютого 2022 року по теперішній час, а також була відсутня під час здійснення процедури поховання матері. Заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Марченко Н.М. не подавала. У зв'язку з викладеним відповідач ОСОБА_2 не може бути тою особою, яка фактично прийняла спадщину, так як не проживала разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини. Просив встановити факт не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що не прийняла спадщину після смерті матері - ОСОБА_3 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, попередньо подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність та вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно ст.128 ЦПК України, вважається повідомленою належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача та за наявності всіх умов, суд ухвалює судове рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, враховуючи процесуальну позицію позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Умань, Черкаської області про що складено 14 листопада 2023 року актовий запис про смерть №1508 Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.7).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.08.1969р. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати дитини - ОСОБА_3 (а.с.8).
Відповідно до повідомлення виконкому Уманської міської ради №01/02-10/10028/01/02-10/1973 від 22.11.2023, згідно з даними Реєстру територіальної громади Державної міграційної служби та картотечного обліку остання реєстрація місця проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 була за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою зареєстрованими значаться особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.9).
ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті його матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_3 , про що подав відповідну заяву Приватному нотаріусу Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Марченко Н.М.. Крім того зазначено, що спадкоємцем за законом є дочка спадкодавця ОСОБА_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_3 , фактична адреса проживання - невідома. Інших спадкоємців, крім них не має (а.с.10).
Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 заведена спадкова справа за №69/2023 (а.с.11).
Відповідно до акту складеного сусідами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 2021 року по теперішній час не проживає за вищевказаним місцем реєстрації (а.с.12).
Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 попередньо подали письмові пояснення, в яких вони вказують, що є сусідами та підтверджують факт догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_3 , до самої смерті. Крім того підтвердили, що ОСОБА_2 з 2021 року і по даний час не проживала і не з'являлась до матері ОСОБА_3 , не брала участі у її похованні.
Долучені заявником письмові докази пов'язані між собою та підтверджуються показаннями свідків та доводами позивача.
З матеріалів спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , заведеної приватним нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Марченко Н.М. вбачається, що відповідач ОСОБА_2 заяву про вступ у спадщину не подавала.
Суд приймаючи рішення враховує позицію Верховного Суду постанова від 26 липня 2023 року № 641/3893/20 .
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19 (провадження № 61-3620св21).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
У даній справі, судом встановлено з спадкової справи, пояснень свідків, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 , з нею у господарстві був зареєстрований ОСОБА_1 ..
Водночас фактичне місце проживання ОСОБА_2 , було не відомо, вона останні роки не проживала з матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 .
Отже, оскільки ОСОБА_2 , в господарстві за адресою: АДРЕСА_3 була зареєстрованою, проте не проживала, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_2 , як спадкоємець не прийняла своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , а отже, не набула права на спадкове майно.
Такі висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) та від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Тобто, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Позивач проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та звернувся заявою про прийняття спадщини до нотаріуса вчасно, водночас, відповідач не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася, тому наявні підстави для: «встановлення факту не проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 на час відкриття спадщини, оскільки ОСОБА_2 , хоч і була зареєстрованою за однаковою адресою з ОСОБА_3 , на момент смерті останньої, однак фактично не проживала та в період з лютого 2022 року, оскільки позивач фактично проживав з останньою на день смерті та у строки встановленні законом прийняв спадщину».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 346, 392, 1217, 1223, ч. 3 ст.1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що не прийняла спадщину після смерті матері - ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте Уманським міськрайонним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Леся Сергіївна Годік