Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3841/25
21 липня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: Кондрацької Н.М.
за участю секретаря судового засідання: Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Руднічук Дмитро Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Свеа Фінанс», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Представник позивача - адвокат Руднічук Д.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Свеа Фінанс», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги мотивує тим, що у січні 2024 року ОСОБА_1 дізналась з Єдиного реєстру боржників, що на виконанні приватного виконавця Павелків ТЛ. перебуває виконавче провадженні № 59981770 з виконання виконавчого напису № 2329 від 16.08.2019 приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни про звернення стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором, існування якої позивачкою заперечується повністю, оскільки вона ніколи не брала кредитів та не вступала у правовідносини з будь-якими фінансовими установами. Вказаний виконавчий напис є виконавчим документом, який був пред'явлений на виконання до приватного виконавця та за яким було відкрито виконавче провадження, проте постанову про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 не отримувала, яка їй не надсилалась. Тож, 17.01.2025 ОСОБА_2 , вважаючи, що виконавчий напис приватного нотаріуса видано незаконно, оскільки будь-яких зобов'язань з повернення коштів перед фінансовими установами або іншими фізичними чи юридичними особами у неї не було, звернулась за правовою допомогою до адвоката Руднічука Д.В. з метою подальшого отримання від приватного виконавця копії постанови про відкриття в/п, копію виконавчого напису нотаріуса та документів на підставі яких він був виданий, для подальшого його оскарження в судовому порядку. У відповідь на адвокатський запит 23.01.2025 приватний виконавець надіслав постанову про відкриття виконавчого провадження № 59981770, а також копію виконавчого напису № 2329 від 16.08.2019 року приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості у загальній сумі 27546,50 грн., разом з іншими документами. З того часу позивачка дізналась зміст виконавчого напису № 2329 від 16.08.2019, що стосувався стягнення з неї кредитної заборгованості за кредитним договором № 002-23501-110313 від 11.03.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», який 09.02.2018 відступив право вимоги на підставі договору факторингу 193/К від 09.02.2018 року до нового кредитора - ТОВ ФК «Довіра та Гарантія», що в свою чергу 09.02.2018 також відступила право вимоги на підставі договору відступлення права вимоги правонаступнику ТОВ «Росвен Інвест Україна», що на данин час є новим кредитором.
Також зазначає, що позивачка не підписувала жодних кредитних договорів з банками чи іншими будь-якими фінансовими компаніями, та жодних коштів від фінансових установ ніколи не отримувала, так само як і не отримувала від кредиторів жодних повідомлень про відступлення права вимоги, чи вимог про погашення заборгованості, про існування якої їй до даного моменту нічого не було відомо, а тому наявний в матеріалах виконавчого провадження № 59981770, окрім іншого кредитний договір № 002-23501-110313 від 11.03.2013 не містить підпису позивачки. Зі змісту нібито підписаного позивачкою кредитного договору № 002-23501-110313 від 11.03.2013 насправді вбачається, що позичальник підписуючи заяву ти самим висуває пропозицію Банку щодо укладення Договору, а моментом його укладення у відповідності до п. 2,1 даної заяви вважається дата підписання банком цієї пропозиції та скріплення її печаткою. На підставі аналізу змісту отриманого позивачкою виконавчого напису нотаріуса є зрозумілим, що заборгованість за кредитним договором стягувалась за період часу з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року, яка складає 27046,50 грн., зокрема вказана сума нарахована з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту - 13296.54 грн.: заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 13749,96 грн. Також нотаріусом стягнуто було витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 500,00 грн., а загальна сума, що підлягає стягненню складає - 27546,50 грн. При цьому указує, що позивачка ніколи не отримувала від відповідача будь-яких повідомлень, матеріали справи не містять даної інформації, а отже нотаріус вчинив напис за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості. Наголошує, що фактично підписання кредитного договору не відбувалось, а тому істотні умови кредитного договору сторонами погоджені не були. Жодних Умов та правил надання банківських послуг позивачка не підписувала. їх не бачила, та навіть про них не чула. Доказів надання позивачу оригіналу договору відповідачем надано нотаріусу не було під час вчинення напису, що свідчить про вчинення нотаріальної дії з видачі виконавчого напису нотаріусом без перевірки самого факту його укладення з позивачем. Вважає, що нотаріус не мав права видавати даний виконавчий напис, а тому цей напис є таким, що не підлягає виконанню. Тож позивач оскаржує виконавчий напис із підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача.
На підставі викладеного, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, від 16 серпня 2019 року, зареєстрований у реєстрі за № 2329 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна», а також судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 09.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Під час розгляду справи представником відповідача 10.06.2025 до суду подано заяву клопотання про врегулювання спору за участю судді, заяву про визнання позовних вимог та клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Ухвалою судді, занесеною до протоколу судового засідання від 21.07.2025, замінено сторону відповідача з ТОВ «Росвен Інвест Україна» на ТОВ «Свеа Фінанс».
Крім того, ухвалою суду, занесеною до указаного протоколу судового засідання від 21.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача щодо врегулювання спору за участю судді.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Руднічук Д.В. позовні вимоги підтримав та наполягав на визнанні виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню Водночас зазначив, що у зв'язку з визнанням відповідачем позову, вони з позивачем не підтримують вимоги щодо стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до початку надіслав заяву про визнання позовних вимог у порядку ст. 206 ЦПК України від 10.06.2025 за вих. № 9572543, у якій вказує,ю що ТОВ «Свеа Фінанс» визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. таким, що не підлягає виконанню, інші вимоги позивача такі як стягнення орієнтовних судових витрат в розмірі 8000 грн. не визнаються. Вимогу позивача в частині стягнення з ТОВ «Свеа Фінанс» орієнтовних судових витрат в розмірі 8 000 грн. слід залишити без задоволення, оскільки розподіляючи судові витрати між сторонами у справі необхідно враховувати дії сторони, щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи. Тож не заперечують щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Свеа Фінанс» в частинні визнання виконавчого таким, що не підлягає виконанню. При цьому звертають увагу суду, що 25.03.2024 рішенням Свеа Економі Кіпрі Лімітед (єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна») змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».
Треті особи у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи.
Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Так, судом під час розгляду справи встановлено, що 16.08.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 2329, за яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна», якому 09.02.2018 відступлено право вимоги щодо заборгованості за кредитним договором № 002-23501-110313 від 11.03.2013, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», заборгованість за період з 09.02.2018 по 14.08.2019 у загальному розмірі 27046,50 грн., у тому числі: розмірі простроченої заборгованості за сумою кредиту - 13296,54 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 13749,96 грн. Також нотаріусом стягнуто було витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 500,00 грн.
При цьому зазначено, що виконавчий напис набирає чинності від дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та може бути пред'явлений до примусового виконання потягом року з дня його вчинення.
Копії документів, на підставі яких був вчинений вищезазначений виконавчий напис, не були предметом дослідження судом, оскільки відсутні у матеріалах справи та не надані приватним нотаріусом, який вчинив указаний виконавчий напис.
Разом з тим, вказаний виконавчий напис набрав чинності з дня його вчинення, тобто з 16.08.2019 та був пред'явлений до виконання, що підтверджується заявою представника ТОВ «Росвен Інвест Україна» від 28.08.2019.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною 06.09.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59981770 щодо виконання указаного виконавчого напису № 2329, виданого 16.08.2019.
Крім того, в ході виконання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною 17.06.2021 винесено постанову звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника про арешт коштів боржника, згідно якої постановлено звернути стягнення на доходи боржника, які вона отримує у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та здійснювати з них відрахування у розмірі 20% усіх доходів у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить у загальному розмірі 30801,15 грн. за ВП № 59981770.
Судом встановлено, що на час розгляду справи змінено найменування стягувача (первісного відповідача) з ТОВ «Росвен Інвест Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», що підтверджується рішенням ОСОБА_3 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» № 1 від 25.03.2024.
Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року № 1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 31.10.2020 була обумовлена й іншими обставинами, наведеними нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Що стосується стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, то суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону № 3674-VІ.
Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Частиною першою статті 9 згаданого Закону передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.
За частинами другою - п'ятою статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, вирішуються шляхом постановлення ухвал.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем при зверненні до суду 29.04.2025 було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., з огляду на положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, враховуючи заяву відповідача про визнання позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 50% судового збору у розмірі 605,60 грн., а інші 50 % судового збору - повернути позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України.
Керуючись ст. 2, 10, 12, 76, 81, 89, 133,141, 142, 263-265, 353,355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Руднічук Дмитро Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Свеа Фінанс», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, 16 серпня 2019 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2329, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором № 002-23501-110313 від 11.03.2013 у загальному розмірі 27046,50 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) 50% судового збору у сумі 605,60 грн.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) за рахунок коштів державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову до суду згідно квитанції № ID: 9234-1108-2256-4497 від 29.04.2025 у сумі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 21.07.2025.
Головуючий: Н. М. Кондрацька