Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4702/25
10 липня 2025 року
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді Кондрацької Н.М.
при секретарі: Мелещенко О.В.,
за участю представника позивача згідно довіреності ОСОБА_1
адвоката Пастухова О.В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг.
ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг.
В обґрунтування позову вказує, що Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси. Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ».
Оскільки у цьому будинку встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири. У період до встановлення лічильника нарахування за послуги здійснювалися згідно п.п. 40-49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, а саме у разі відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири та з урахуванням температури повітря зовнішнього середовища.
У квартирі АДРЕСА_2 не встановлено квартирний лічильник теплової енергії, тому згідно п. 24. Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до вказаної Методики розподілу, затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.
У вказаній квартирі встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому відповідно до п. 20 вищевказаних правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Типові договори приєднання на надання відповідних послуг згідно вищезазначених постанов КМУ № 830 та № 1182 опубліковані на офіційному веб-сайті позивача за посиланням https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na-poslugu. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в Черкаській обласній газеті «Нова Доба» (випуск від 23.11.2017 № 47). Таким чином, з боржником укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом акцепту публічної оферти відповідно до ст. 642 ЦК України.
Згідно інформації Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради відповідач зареєстрований за вказаною адресою протягом всього спірного періоду.
Відсутність письмового договору на надання житлово-комунальних послуг з відповідачами сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.
Відповідачі своєчасно з березня 2021 року не вносили плату за отримані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2025 складає 17160,41 грн., що підтверджується листом-розрахунком по ОР № 40758048. Відповідачі, фактично споживаючи вищезазначені послуги, не надсилали позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачам житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачам нараховано 3% річних та інфляційну складову боргу.
Тож, інфляційна складова боргу, яка підлягає до стягнення з відповідачів за період з 01.03.2021 по 01.02.2022 становить 244,95 грн. та розмір 3% річних за вказаний період прострочення - 93,98 грн.
Таким чином, просить стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання (постачання гарячої води) у розмірі 17160,41 грн., а також інфляційну складову боргу у розмірі 244,95 грн. та 3% (три) відсотки річних у розмірі 93,98 грн., а всього 17499,34 грн. А також стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідачем ОСОБА_2 10.06.2025 до суду подано відзив на позовну заяву, у якому він не визнає заявлений позов у повному обсязі, та просить суд повністю відмовити у його задоволенні з огляду на наступне. Позивачем по справі додано лист-розрахунок за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 01.04.2025, із стор. № 2 якого вбачається, що позовні вимоги позивача у розмірі 17 160 грн. 41 коп. складаються з: 1 464 грн. 23 коп. - борг за опалення (без зазначення періоду нарахування); 15 696 грн. 18 коп. - борг за послуги гарячого водопостачання. Крім того, у колонці №3 та колонці №4 листа-розрахунку зазначено, що при здійсненні розрахунку позовних вимог було обраховано борг виходячи із 4-х осіб, що прописані у квартирі відповідача №2 (що також неодноразово зазначалося і в листах-відповідях позивача на звернення відповідача № 2 про проведення перерахунку нарахованої заборгованості), у той час, як згідно наданої позивачем довідки Черкаського ЦНАПУ від 05.05.2025 у квартирі відповідача №2 зареєстроване місце проживання 3-х осіб, а не 4-х(згідно довідки від 15.07.2021 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_5 із 15.07.2021 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_3 , а тому у позивача відсутні будь-які правові підстави здійснювати нарахування за свої послуги відповідачам із розрахунку на чотири зареєстровані особи, тому позивач протиправно здійснював нарахування боргів відповідачу, із розрахунку 4-х зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, і саме у результаті таких нарахувань і виникла прострочена заборгованістю, про стягнення якої позивач зараз і позивається до суду. Відповідачі по справі вважають позовні вимоги позивача - не доведеними, боргів у них перед позивачем немає, вони їх своєчасно та у повному обсязі сплачували, а тому по вимоги позивача вони і не визнають повністю. Крім того, відповідач №2 звертає увагу суду на ту обставину, що на стор.№5 абз.№4 позовної заяви позивача зазначено, що відповідачі по справі із березня 2021 року не сплачували за послуги саме постачання гарячої води, однак вже в розрахунку позовних вимог вказується ще і борг за послуги опалення приміщення на 1 464 грн. 23 коп. (без розрахунку періоду нарахування), хоча у позовній заяві та у прохальній частині позовної заяви ці вимоги позивачем не були взагалі заявлені. Згідно доданого позивачем до його позову листка-розрахунку позовних вимог, станом на 01.05.2025, в передостанній колонці «Оплата» - вказано інформацію про здійснені відповідачем №2 щомісячні платежі на оплату наданих позивачем послуг, як із опалення так і з гарячого водопостачання, за період із березня 2021 р. по березень 2025 р., зокрема було сплачено всього 46 991 грн. 29 коп., відповідач № 2 додає до відзиву 56 квитанцій про сплату за послуги позивача (не всі квитанції у відповідачів збереглися і взагалі, оскільки заявлений період стягнення боргів на перший рік перевищує 3-х річний строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України, а тому відповідачі не зберігали так довго банківські квитанції про оплату, зокрема звертаємо увагу суду на наступні платежі. Так, у березні 2021р. - 1223, 51 грн.; у грудні 2021 р. - 1632 грн.; у листопаді 2022 р. - 192,31 грн.; у квітні 2021 р. - 500 грн.; у лютому 2022 р. - 1505,69 грн.; у лютому 2023 р. 563,81 грн.; у червні 2021 р.- 10,24 грн.; у квітні 2022 р.- 1313,67 грн.; у травні 2023 р. - 406,21 грн.; у липні 2021 р. - 225, 35 грн.; у травні 2022 р. - 1189,20 грн.; у серпні 2023 р. - 1320,57 грн.; у вересні 2023 р.- 1593,95 грн.; у жовтні 2023 р. - 2158,50 грн.; у листопаді 2021 р. - 815, 29 грн.; у вересні 2022 р. - 564,77 грн.; у листопаді 2023 р. - 2 338,26 грн.; у грудні 2023 р.- 1986,16 грн.; у січні 2024 р. - 226, 07 грн.; у лютому 2024 р. - 288,39 грн.; у березні 2024 р.- 229,06 грн.; в травні 2024 р. -1012,90 грн.; у червні 2024 р.- 2333,64 грн.; у липні 2024 р. - 3424,57 грн.; у серпні 2024 р. - 3760,98 гри.; у вересні 2024 р. - 3807,90 грн.; у жовтні 2024 р. - 3952, 41 грн.; у листопаді 2024 р. - 696,81 грн.; у грудні 2024 р. - 1834 грн.; в січні 2025 р. - 1949,11 грн.; у лютому 2025 р. -2065,76 грн.; в березні 2025 р. - 1870,30 грн.. Таким чином, вищевказаний листок-розрахунок позивача повністю спростовує твердження позивача, що відповідачі по справі із березня 2021року зовсім не сплачували за послуги гарячого водопостачання Позивачу у справі.
Відповідач у відзиві звертає увагу суду саме на те, що суть спору між позивачем та відповідачами саме в тому, що Позивач неправильно обраховує розмір заборгованості за надані ним послуги, із розрахунку на 4-х прописаних осіб, у період із січня 2021 р. по 13.03.2023 р., коли теплолічильник на будинок і одночасно лічильник загального обліку гарячої води на будинок був на періодичній повірці, а позивач проводив нарахування вартості наданих ним послуг на підставі середніх показників попередніх періодів, використовуючи і середній показник прописаних у той час у квартирі осіб, а кількість таких осіб 15.07.2021 зменшилась на одну особу. Вищезазначені обставини підтверджуються численною перепискою між позивачем та відповідачем № 2 по справі, а тому в черговий раз твердження позивача про те, що відповідачі по справі споживали всі надані ним послуги без претензій та нарікань, не відповідають дійсності, що зокрема підтверджує і численна багаторічна переписка між позивачем та відповідачами, через яку відповідач № 2 хотів привернути увагу органів влади та органів захисту прав споживачів до неправомірних дій позивача із протиправного нарахування вартості наданих послуг у вищевказаний період, із розрахунку прописки в квартирі 4-х осіб (а не 3-х як по факту), та незважаючи на показники загально будинкових лічильників тепла та гарячої води. Так зокрема, Відповідач №2 увагу суду на те, що 28.09.2021р. за вих. № 402 він звертався із заявою до позивача, в якій просив здійснити перерахунок за надані послуги, вказуючи позивачу на протиправність завищених нарахувань вартості наданих послуг. На вищевказане звернення 11.10.2021 позивач дав відповідь - відписку, в якій звернув увагу на недоліки в організації роботи іншого підрядника, а саме Управлінської компанії «Нова Якість», яка несвоєчасно передає показники вимірювальних приладів обліку, а тому нарахування в січні-лютому 2021 році здійснювалися за попередніми показниками попередніх періодів; перерахунок вартості наданих послуг із опалення та гарячого водопостачання так і не було зроблено, до відповіді позивача було прикладено фото загальних лічильників обліку тепла та гарячої води на будинку.
Відповідач 20.10.2021 повторно, звертався заявою вих. №114 до позивача із проханням провести перерахунок нарахувань на підставі показників теплового лічильника в будинку, за адресою: АДРЕСА_4 , до заяви відповідача №2 було додано фото показників теплолічильника та лічильника, однак 10.11.2021 відповідач № 2 знову отримав відповідь-відписку від позивача, згідно якої через труднощі в доступі до загально будинкових приладів обліку позивач здійснював нарахування на підставі середніх показників по будинку, за минулі періоди, а не на підставі показників теплолічильників. У подальшому, 06.01.2022 р. на замовлення позивача ТОВ «Еталон АСП» було складено довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки, згідно якої було зазначено, що загально будинковий тепло лічильник зав. № 500748 передає показники із похибкою в 48,1%; на підставі цього позивач у подальшому13.03.2023 р.(моменту встановлення в будинку нових загальних тепло лічильника та лічильника гарячої води) перестав приймати до уваги показники попередніх тепло лічильників, що були встановлені в будинку до 06.01.2022 року, та виходив із розрахунку середньої кількості спожитої гарячої води, пропорційно кількості прописаних у квартирі кожного споживача осіб; і зокрема для Відповідачів чомусь нарахування по так званому «середньому показнику» здійснювалося без урахування того, що із 15.07.2021 р. син Відповідача № 2 гр. ОСОБА_5 змінив місце реєстрації та місце проживання, що засвідчується відповідною довідкою Управління із питань державної реєстрації Черкаської міської ради (довідка від 14.03.2023), а при нарахуванні щомісячних платежів позивач нараховував вартість послуг виходячи із кількості прописаних 4-х мешканців в квартирі відповідача №2, що є протиправно та недопустимо. Відповідач у подальшому неодноразово звертався і до позивача, і до різних державних органів, з метою забезпечення здійснення перерахунку розміру вартості нарахованих позивачем послуг, із огляду на те, що окрім показників тепло лічильника в квартирі прописано та проживає троє осіб, а не четверо, але вся ця переписка так і не дала позитивного результату, і зараз позивач через суд вирішив стягнути штучно створений ним же борг за ніби то його послуги. Листом вих.№24/3682 від 08.05.2023 р. позивач повідомив відповідача №2 про те, що із 06.01.2022 по 13.03.2023 тепло лічильник загально будинковий у будинку в АДРЕСА_4 - перебував на плановій повірці, а тому нарахування за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання здійснювалися позивачем на підставі середніх показників попередніх періодів, із розрахунку на 4 особи (чому саме так - не повідомляли), та повідомляв, що лише із 13.03.2023 було повернуто нарахування на підставі показників.
Додатково звертає увагу суду на те, що згідно Постанови КМУ від 05.03.2022 р. №206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» було визначено, що в умовах воєнного стану до припинення воєнного стану і протягом 6-ти місяців після його завершення не здійснюється нарахування інфляційних втрат, штрафів та пеней за затримку в сплаті житлово - комунальних послуг, а тому відповідач №2 у справі, як голова родини ОСОБА_6 , вважає протиправним нарахування позивачем у справі інфляційних втрат та 3% річних за порушення строків сплати вартості наданих послуг, та просить суд на цій підставі відмовити позивачу у стягненні нарахованих інфляційних втрат та 3% річних.
Також указує на те, що відповідно до ст.257 ЦК України, передбачено 3-х річний строк позовної давності на стягнення вимог грошового характеру. У той же час, у своїй позовній заяві позивач по справі ставить позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги із надання гарячого водопостачання та опалення, починаючи із січня 2021 р. по 01.05.2025 р., тобто за чотири роки. Тож просить суд застосувати строки позовної давності, з огляду на те, що позивач по справі понад на один рік пропустив строк звернення із даним позовом до суду без поважних причин, і подана до суду позовна заява по даній справі не містить жодних посилань на пропуск позивачем строку позовної давності із поважних причин, та доказів на поважність таких причин пропуску, а тому відповідач у справі вважає такі причини не поважними. Підсумовуючи, вважає позов необґрунтованим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 10.07.2025, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Пастухова О.В. про перехід у загальне позовне провадження.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю Поліщук А.Б. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Суду пояснив, оскільки відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву не висловлена думка щодо заявлених позовних вимог, тому вони позбавлені можливості подати відповідь на відзив. Звернув увагу суду, що наразі за указаною адресою існує заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 17160,41 грн., яка нарахована на трьох зареєстрованих осіб, які указані відповідачами у справі, а також інфляційні та 3% річних, нараховані за період виникнення заборгованості до введення воєнного стану, тобто до лютого 2022 року. У вказаній квартирі встановлено лічильник на гарячу воду, строк дії якого закінчився у січні 2022 року. Тож у січні 2022 року лічильник не пройшов повірку, тому у подальшому нарахування здійснювались за встановленою нормою споживання на одну особу відповідно до кількості зареєстрованих осіб., на той час 4 особи. При цьому зауважив, що відповідачі не зверталися до ТЕЦ щодо встановлення нового лічильника або його повірки. З березня 2023 року нарахування здійснюються на зареєстрованих трьох осіб, з моменту коли споживачі повідомили про зміну складу зареєстрованих осіб. Тож до березня 2023 року розрахунок здійснювався на чотири особи, а відколи позивачу стало відомо (березень 2023 року) про зміну складу зареєстрованих осіб, а саме, що ОСОБА_5 з 15.07.2021 зареєстрований за іншою адресою, то з березня 2023 року - нарахування здійснюються на три особи. Тому вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Пастухов О.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та заперечували у повному обсязі щодо їх задоволення. При цьому зазначили, що син відповідача у липні 2021 року завертався до ТЕЦ щодо зняття його з даної адреси реєстрації та повідомляв, що зареєстрований за іншою адресою, однак позивач на його звернення не відреагував, а продовжував нараховувати оплату за надані послуги на чотири особи. Письмових доказів, що син звертався до ТЕЦ і надавав довідку щодо місця своєї реєстрації у них немає. Особисто сам він також не звертався до ТЕЦ із такою заявою. Відповідач є добросовісним платником житлово-комунальних послуг, і сплачував платежі за трьох зареєстрованих осіб, які фактично проживають у квартирі. Сума заборгованості, яка заявлена позивачем у даному позову є фактично нарахуваннями за надані послуги за четверту особу, за яку принципово не платив відповідач ОСОБА_2 , вважаючи їх неправомірними. Зокрема, відповідно до наданого розрахунку позивача, загальна сума заборгованості становить 17160,41 грн., з яких борг по опаленню до 01.04.2025 - 1464,23 грн., а борг по ГВП до 01.04.2025 - 15696,18 грн. При цьому заборгованість по опаленню також не визнається відповідачем, оскільки вона нарахована по середньому показнику, що відповідач вважає неправомірним та про що свідчить його багаторічна переписка з позивачем та іншими установами та посадовими особами. Разом з тим вважає, що у них як споживачів немає обов'язку повідомляти комунальні служби про зміну складу сім'ї, зареєстрованих осіб. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та неправомірними на підставі доводів, зазначених у відзиві на позов. Водночас повідомили, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є інвалідами другої групи інвалідності, то ж є звільненими від сплати судового збору.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, до початку подали до суду заяви від 09.07.2025, у яких просили розгляд справи здійснювати без їхньої участі, позовні вимоги не визнають та просять відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві відповідача ОСОБА_2 поданому до суду. Відзиви на позов не подали.
Суд, заслухавши думку представника позивача та відповідача, враховуючи заяви співвідповідачів, дослідивши письмові докази встановив такі обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджено відомостями з департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 02.06.2025.
За вказаною адресою відповідачі отримують послуги з централізованого опалення (теплопостачання) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води) від ВП «Черкаська ТЕЦ», відкритий О/Р НОМЕР_2 , але не сплачують щомісячну оплату за надані послуги, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Згідно з розрахунком Черкаської ТЕЦ, заборгованість відповідачів по оплаті за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з березня 2021 року станом на 01.04.2025 складає 17160,41 грн., з яких: борг по опаленню до 01.04.2025 становить 1464,23 грн., а борг по ГВП до 01.04.2025 - 15696,18 грн.
Основні засади організаційних, господарських відносин між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною, особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (яка діяла на час виникнення правовідносин, але втратила чинність на час розгляду справи по суті).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. (п. 2 ч. 1 ст. 5 цього ЗУ).
Споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтями 7, 8 вказаного вище Закону визначені права та обов'язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов'язком споживача - є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. При цьому, п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
За змістом ст.ст. 67-68, 162 ЖК України наймач чи власник житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.
Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Щодо відсутності укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 цього ж Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений у п. 5 ч. 2 ст. 7 «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), а також у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/2625/16-ц.
Отже, з моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 541 ЦПК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ч.ч.1, 2 ЦК України).
Таким чином, за результатами розгляду справи судом достеменно встановлено, що місце проживання усіх відповідачів зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 , а тому вони мають право користування як жилим приміщенням, так і наданими послугами, в тому числі ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно».
Крім того, за повідомленням Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 14.03.2023 за указаною вище адресою станом на 14.03.2023 зареєстровано три особи.
Разом з тим, відповідачі стверджують, позивачем нараховується оплата за надані послуги на чотирьох осіб, в тому числі на ОСОБА_5 , який з 2021 року проживає за іншою адресою та не є споживачем цих послуг.
Так, відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 11546789 від 19.07.2021, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.07.2021 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому доказів повідомлення позивача про факт реєстрації його за іншою адресою до суду не надано.
Згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Разом з тим, цією статтею встановлений обов'язок споживача інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Як зазначено у п. 28 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ № 690 від 05.07.2019, споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця послуг.
Крім того, як зазначалось вище, у квартирі АДРЕСА_2 встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, а тому відповідачі повинні були проводити періодичну його повірку. Однак, варто зауважити, оскільки у січні 2022 року лічильник обліку гарячого водопостачання, встановлений за спірною адресою, не пройшов повірку, оплата за надані послуги гарячого водопостачання нараховувалася по нормі відповідно до кількості зареєстрованих осіб.
Крім того, як встановлено судом, повідомлень підприємству про іншу кількість споживачів, що зареєстровані за цією адресою та фактично користуються послугами, позивачу до березня 2023 року не надходило, тому нарахування здійснювались за наявною інформацією на чотирьох осіб, а з березня 2023 року, після повідомлення позивача про зареєстрованих трьох осіб нарахування здійснюються саме на три особи .
Тож указані твердження відповідача ОСОБА_2 є безпідставним, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства споживачі повинні були вчасно повідомляти позивача про настання певних обставин, в тому числі про зміну складу зареєстрованих осіб за адресою, за якою надавались певні послуги, що виконано не було.
Що стосується застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з розрахунку заборгованості за О/Р № 40758048 до стягнення з відповідачів підлягає борг, який станом на 01.04.2025 складає 17160,41 грн. З указаного розрахунку також вбачається, протягом всього строку виникнення заборгованості відповідачі періодично вчиняли дії, що свідчать про визнання ними заборгованості перед підприємством, а саме здійснювалась оплата за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання періодично та в більших обсягах ніж нарахування, зокрема: у лютому 2022 року, квітні - травні 2022 року, вересні 2022 року, травні 2023 року, серпні-грудні 2023 року, травні-жовтні 2024 року, лютому 2025 року.
Слід також зазначити, що свого розрахунку заборгованості на спростування того, який наданий позивачем, відповідачами надано не було, як і не доведено, що оплата відповідачами загальної заборгованості була у більшому розмірі, ніж зарахована позивачем здійснена в рахунок погашення заборгованості чи сплачена як аванс за послуги позивача за наступний місяць. Отже, на думку суду, своїми діями відповідачі перервали строк позовної давності.
З огляду на викладене, підстав для задоволення заявленої вимоги про необхідність застосування строків позовної давності про стягнення заборгованості за централізоване опалення та гаряче водопостачання суд не вбачає.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат в сумі 244,95 грн. та трьох процентів річних у сумі 93,98 грн., у зв'язку із простроченням відповідачем оплати комунальних послуг.
З приводу заперечення відповідача ОСОБА_2 , зазначених у відзиві на позовну заяву, щодо заборони стягнення інфляційних нарахувань 3% річних у період воєнного стану в Україні, який введено з 24.02.2022 та діє і на час винесення рішення суду, зазначає таке.
Дійсно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року, введений воєнний стан у подальшому було продовжено до сьогодні.
Отже, на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідач звільняється від сплати інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, які були нараховані з 24 лютого 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунку інфляційних та 3% річних по О/Р № 40758048, інфляційна складова боргу в сумі 244,95 грн. та 3% річних у розмірі 93,98 грн. нараховані за період з березня 2021 року по січень 2022 року, тобто до початку введення воєнного стану в Україні.
Таким чином, на думку суду, розрахунок позивача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, що міститься у матеріалах справи є вірним та таким, що підлягає до задоволення.
З огляду на викладене, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, враховуючи доводи та докази, на які послалася сторона відповідача, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог, до стягнення з відповідачів підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 17160,41 грн., а також інфляційна складова боргу у розмірі 244,95 грн. та 3% (три) відсотки річних у розмірі 93,98 грн., що разом складає 17499,34 грн.
Крім того, статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 433 від 15.05.2025.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є інвалідами 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 16.10.2024 та довідкою МСЕК серії 12 ААА № 876937, виданих на ім'я ОСОБА_3 , та копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 12.02.2025 та довідкою МСЕК серії 12 ААА № 195239, виданих на ім'я ОСОБА_2 , а тому на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору.
За таких обставин, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн. підлягають до стягнення з відповідачів у рівних частках: з відповідача ОСОБА_4 - у розмірі 1009,33 грн. на користь позивача, а інші дві частини суми сплаченого судового збору у сумі 2018,67 грн. (1009,33+1009,33) - необхідно компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280-284, 353, 354 ЦПК України суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг - задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії), гарячого водопостачання (постачання гарячої води) у розмірі 17160,41 грн., інфляційну складову 244,95 грн., три відсотка річних 93,98 грн, а всього 17499,34 грн.
Стягнути судовий збір з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у сумі 1009,33 грн.
Компенсувати Приватному акціонерному товариству «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» за рахунок держави суму сплаченого судового збору у розмірі 2018, 67 грн.
Повний текст рішення буде виготовлений 15.07.2025
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Головуючий: Н. М. Кондрацька