Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3250/25
номер провадження 1-кс/695/850/25
28 липня 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду
Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
24.07.2025 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 (направлена через систему «Елетронний суд») на бездіяльність уповноваженої (службової) особи Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтована тим, що адвокат ОСОБА_3 17.07.2025 звернувся до Золотоніського РВП ГУН в Черкаській області із повідомленням про вчинення заступником начальника СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України.
Незважаючи на вказане повідомлення адвоката ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, уповноважена особа Золотоніського РВП ГУН в Черкаській області не виконала вимоги ст. 214 КПК України, не внесла відомостей до ЄРДР та не розпочала досудове розслідування, а лише зареєстрували його повідомлення до ЄО за №15347 від 17.07.2025, що є порушенням кримінально процесуального законодавства України та свідчить про бездіяльність Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області.
За таких обставин адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги своєї скарги підтримав повністю, на її задоволенні наполягав, вказуючи, що своїми діями ОСОБА_4 перешкоджає його діяльності, як адвоката, його повідомлення містять вичерпну інформацію щодо обставин події, які можуть бути перевірені виключно під час проведення слідчих дій, а тому відомості необхідно було внести до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Бездіяльність працівників поліції суперечить вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, якими, як зазначає скаржник, безсумнівно передбачено обов'язок слідчого чи прокурора в термін 24 години після отримання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внести відповідні відомості до ЄРДР, а також вимогам ч. 4 ст. 214 КПК України, якими передбачено категоричну заборону у відмові прийняти таке повідомлення та відмови у внесенні відомостей до ЄРДР.
Представник Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області повторно у судове засідання не з'явився, надав витребувані судом матеріали щодо розгляду заяви ОСОБА_3 ..
Враховуючи неявку належно повідомленого представника Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області та отримання слідчим суддею матеріалів за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, що дає можливість повно з'ясувати усі обставини справи, слідчий суддя здійснює розгляд вказаної скарги без представника Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області.
Заслухавши доводи скаржника, дослідивши письмові матеріали додані до скарги заявником та надані матеріали за заявою ОСОБА_3 щодо розгляду його повідомлення про вчинення кримінального правопорушення з додатками, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області з адвокатським запитом від 02.07.2025р. у якому просив надати йому копії матеріалів кримінального провадження №12025250370000485 від 08.05.2025 для ознайомлення. Вказаний адвокатський запит був поданий адвокатом ОСОБА_3 як представником ОСОБА_5 про що адвокат ОСОБА_3 прямо вказує у своєму запиті.
У відповідь на вказаний запит заступник начальника слідчого відділу ОСОБА_4 надіслала лист від 04.07.2025, відповідно до якого зазначила, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 має статус свідка, а тому адвокат ОСОБА_3 подаючи вказане клопотання як представник свідка не наділений процесуальним статусом, який би давав право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження чи отримання їх копії.
Також слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області з адвокатським запитом від 02.07.2025р. у якому просив надати йому копії матеріалів кримінального провадження №12025250370000502 від 08.05.2025 для ознайомлення. Вказаний адвокатський запит був поданий адвокатом ОСОБА_3 як представником ОСОБА_6 про що адвокат ОСОБА_3 прямо вказує у своєму запиті.
У відповідь на вказаний запит заступник начальника слідчого відділу ОСОБА_4 надіслала лист від 04.07.2025, відповідно до якого зазначила, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 має статус свідка, а тому адвокат ОСОБА_3 подаючи вказане клопотання як представник свідка не наділений процесуальним статусом, який би давав право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження чи отримання їх копії.
Згідно з даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.07.2025 ОСОБА_3 зазначив, що 04.07.2025 заступник начальника СВ ОСОБА_4 вчинила перешкоди до здійснення правомірної діяльності захисника, за що передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 397 КК України.
Також в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_3 відібрані начальником сектору моніторингу Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області майором ОСОБА_7 від 17.07.2025р., відповідно до яких ОСОБА_3 вказував, що ОСОБА_4 не надавши копії кримінального провадження №12025250370000 від 08.05.202, яке на момент подання адвокатського запиту було закрито, вчинила перешкоди адвокату, який діяв в інтересах ОСОБА_6 .. Крім того, заступник начальника СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 на адвокатський запит №21/396 від 02.07.2025 не надала копії закритого кримінального провадження №12025250370000485 від 08.05.2025, чим вчинила перешкоди адвокатській діяльності адвоката, який діяв в інтересах ОСОБА_5 .. На час подання адвокатських запитів кримінальні провадження закриті постановою слідчого та будь-якої таємниці не містять.
Як вбачається з листа СУ ГУНП в Черкаській області від 22.07.2025р. за результатами вказаних звернень ОСОБА_3 проводиться службове розслідування.
Надаючи правову оцінку доводам ОСОБА_3 слідчий суддя зазначає наступне.
У силу ст. 1 КК України завданням зазначеного нормативно-правового акту є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Для здійснення цього завдання Кримінальний Кодекс визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Завданнями кримінального провадження у силу ст. 2 КПК є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання наведеного завдання і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затв. наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, тобто обставини, що є достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення.
До ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені у ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Наведений висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2020, відповідно до якого встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Також, відповідно до практики Касаційного кримінального суду, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Таким чином, зазначений обов'язок слідчого не є абсолютним, оскільки наведені вище положення Закону покладають на слідчого обов'язок внести до Реєстру відомості про вчинене кримінальне правопорушення, тобто передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Сукупність вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що до ЄРДР мають вноситися лише ті заяви чи повідомлення, що можуть об'єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді, не є виправданим здійснення досудового розслідування у тих випадках, коли безпосередньо з самої заяви не вбачається наявність хоча би загальних ознак кримінального правопорушення.
Разом з тим, із повідомлених скаржником обставин, як у скарзі, так і в судовому засіданні, вбачається, що фактично скаржник не погоджується із діями заступника начальника СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 . Також, до скарги не додано жодного доказу щодо повноважень адвоката ОСОБА_3 на представництво вказаних у адвокатських клопотаннях осіб.
Ні у скарзі, ні в судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 не пояснив суду, як відмова заступника начальника СВ ОСОБА_4 вплинула на його діяльність чи права його клієнта, у чому саме проявляються перешкоди до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
Так, об'єктивна сторона злочину за ст. 397 КПК України характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності. У назві ст. 397 КК передбачене нею діяння позначається як втручання в діяльність захисника чи представника особи, а в диспозиції цієї статті зазначається, що таке втручання може бути здійснене шляхом: а) вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або б) порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
За ст. 397 КК встановлено відповідальність за злочин із формальним складом, який визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків.
Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної (бездіяльність) поведінки.
Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права (статті 46 КПК). На кваліфікацію злочину не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпорядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо).
Частина 2 ст. 397 КК України передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища.
Проаналізувавши викладене слідчий суддя приходить до висновку про те, що зміст повідомлення адвоката ОСОБА_3 про вчинення кримінального злочину, не містить даних про наявність ознак злочину, а бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію не про будь-яку факт, а про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому:
«... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
«… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).
Таким чином, детально вивчивши та надавши оцінку повідомленню заявника про вчинення кримінально - протиправних дій заступником начальника СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 397 КК України, як втручання в діяльність захисника службовою особою з використанням свого службового становища, слідчий суддя вважає, що ні повідомлення адвоката ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, ні долучені до повідомлення документи, не містять відомостей, які б вказували на вчинення ОСОБА_4 за обставин, зазначених у повідомленні заявником кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України, а фактично зводяться до незгоди заявника з прийнятим нею рішенням щодо відмови у наданні доступу до закритих кримінальних проваджень, що, на думку слідчого судді, не може бути безумовною підставою для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення уповноваженими особами прокуратури.
Посилання скаржника на ознаки у діях заступника начальника СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України, а саме втручання в діяльність захисника службовою особою з використанням свого службового становища за обставин, зазначених у повідомленні ґрунтується лише на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність, суб'єктивним уявленням скаржника неправомірності дій вказаної особи щодо неналежного розгляду поданого адвокатом клопотання, що, на думку слідчого судді, свідчить про відсутність необхідності у перевірці цих обставин засобами кримінального процесу, а тому, застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданому адвокатом ОСОБА_3 повідомленні про кримінальне правопорушення у даному випадку є невиправданим.
Тому, на переконання слідчого судді, ініціювання кримінального провадження за відповідними фактами може призвести до безпідставного залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також необґрунтованого витрачання сил і засобів правоохоронних та судових органів та призведе до невиправданого кримінального переслідування органом досудового розслідування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в повідомленні адвоката ОСОБА_3 об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України, а викладених у повідомленні обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Крім того, посилання скаржника на норму ст. 214 КПК України, яка, на його думку, встановлює не право, а обов'язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).
Твердження скаржника щодо категоричної заборони у відмові у внесенні відомостей до ЄРДР що, як зазначає останній, передбачено ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий суддя вважає хибними, оскільки приписи вказаної норми, на яку посилається адвокат, встановлюють обов'язок слідчого та прокурора на прийняття та реєстрацію заяви чи повідомлення про злочин, відмова у яких не допускається, і не встановлюють заборону уповноважених осіб не вносити відомості до ЄРДР за прийнятими та зареєстрованими заявами.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що скаржником не доведено обов'язок уповноважених осіб Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення та, як наслідок, їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження повідомлення про кримінальне правопорушення, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 31 липня 2025 року о 17:05 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1