Справа № 646/3444/25
№ провадження 2/646/2549/2025
30.07.25 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.
за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
17 квітня 2025 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 38 378,50 грн.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 (далі - Відповідач) звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(- ла) Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку №б/н від 23.02.2012 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/tems. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви.
15.04.2014 Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 12 000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Випискою по рахунку (додана до позову). Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав згідно Довідки про видані картки (додається до позовної заяви) кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 04/16, тип - Універсальна.
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам Відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Отже, Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.
Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 05/17, тип - Універсальна GOLD. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42,0 % річних.
У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.
Також, Позивач звертає увагу суду, що у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру (детально у Розрахунку заборгованості).
Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а Відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 07.04.2025 року має заборгованість - 38 378,50 грн., яка складається з наступного: 12 689,18 грн. - Заборгованість за тілом кредиту, 25 689,32 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Ухвалою судді від 23.04.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідач скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи про таке.
З метою доведення викладеної фабули позивачем надано: Розрахунок заборгованості станом на 31.10.2020; Розрахунок заборгованості станом на 07.04.2025; Виписку за рахунком; Довідку про змін умов кредитування; Довідку за картковими рахунками; Заяву позичальника (вищевказаної анкети-заяви); Витяги про обслуговування тарифу “Універсальний»; Витяг “Умов та правил надання банківських послуг»; Паспорт Відповідача.
При сукупному застосуванні вказаних документів, зокрема Анкети-заяви, яка має первісний характер (зокрема, мають надати відповідь на запитання: "Які саме правовідносини склалися між Клієнтом та Банком?"), а Тарифи та Умови є похідними документами і можуть бути застосовані лише в частині, релевантній правовідносинам, що склалися. З анкети-заяви вбачається, що правовідносини між Відповідачем та Позивачем регулюються змістом лише Заяви та вказана Анкета-Заява є лише опитувальником, яка містить лише дані клієнта. При цьому, Тарифами, які надав Банк як на підставу розрахунку, врегульовано умови кредитування кредитних карт: "Універсальна, "Універсальна, GOLD", які є різними і залежать від виду картки.
Проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов і Правил надання банківських послуг в АТ КБ "Приватбанк". А також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначених в цих документах, що залучені банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
Це додатково підтверджується тим, що до позову надано Витяг з Тарифів, в якому міститься різновиди кредитних карт, проте позивачем не зазначено, яка саме, з його міркувань, була отримана Відповідачем, і чому в основу рахунків покладено відповідні числові дані.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила надання банківських послуг в АТ КБ "Приватбанк", відсутність у анкетах-заявах домовленості сторін про сплату пені та комісії, наданий банком Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ КБ "Приватбанк" не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Більш того, зміни до такого договору (умови та тарифи АТ КБ "Приватбанку"), Позивач вносить самостійно. В ході виконання такого договору виник описаний вище суттєвий дисбаланс між правами та обов'язками Відповідача, який носить явний та очевидний характер порушення принципів справедливості, добросовісності та розумності у даному випадку.
Таке зокрема і наявне у виписці по рахунку, де вказано, що Позивач час від часу змінює процентну ставку за користування кредитом. Хоча дана виписка нами не визнається як доказ наявності заборгованості, про що буде вказано нижче, але на неї все ж слід звернути увагу, оскільки нею підтверджує свої вимоги Позивач.
Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір та порядок зміни процентної ставки, підстав нарахування та розміру комісії, а також відповідальність боржника у вигляді неустойки (пені та штрафу) за порушення виконання договірних зобов'язань. Відповідно, відсутні підстави вважати, що було укладено саме кредитний договір та з Відповідача слід стягувати заборгованість саме за кредитним договором.
Окремо звертаю увагу суду на те, що у позовній заяві зазначено, що в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42 % річних.
Проте, Позивач не надає жодних доказів того, на підставі чого процентна ставка була змінена, не надає жодних документів, де б вбачалося волевиявлення Відповідача на узгодження змін процентної ставки до 42 % річних.
Додатково також звертають увагу суду, що під витягом про обслуговування тарифу "Універсальний" підпису Відповідача немає і під витягом “Умов та правил надання банківських послуг" підпису Відповідача також немає, є свідченням того, що Відповідач не була ознайомлення ні з обслуговування тарифу “Універсальний», ні з умовами та правилами надання банківських послуг.
Таким чином, між сторонами не виникло кредитних правовідносин, а тому стягнення є необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, у матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, подані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 1054 ч.1 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 даної статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписавла Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 23.02.2012 та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті (www:privatbank.ua), складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом в заяві.
Відповідач ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача у анкеті-заяві.
Відповідно до ч.2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку Відповідач підписом у заяві про приєднання до Умовам та правилами надання банківських послуг визнав та погодився на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приват Банк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
15.04.2014 відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 12 000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Випискою по рахунку (додана до позову). Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав згідно Довідки про видані картки (додається до позовної заяви) кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 04/16, тип - Універсальна.
Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 05/17, тип - Універсальна GOLD. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42,0 % річних.
Свідченням приєднання до угоди відповідача, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2.ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Виконання Відповідачем Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.
АТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено ст.629 ЦК України.
Статтею 530 ч. 1 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1049 ч. 1 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 перед АТ КБ Приват Банк станом на 07.04.2025 має заборгованість по кредитному договору у розмірі 38 378,50 грн., яка складається з наступного: 12 689,18 грн. - заборгованість за тілом кредита, 25 689, 32 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідачем такий розрахунок жодним чином не спростовано, не надано доказів повної та своєчасної сплати заборгованості перед банком та відсутності заборгованості за договором або її наявності у розмірі, що відрізняється від запропонованої Банком.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального Кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як не підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін, наданих суду для обґрунтування своєї правової позиції. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, Позивачем надані докази, що підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов'язань, а саме: - Розрахунком заборгованості; - Випискою за договором; - Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, - Довідкою про видані картки; - Копією заяви позичальника; - Копією Паспорту споживчого кредиту; - Витягом з «Тарифів»; - Витягом з «Умов та Правил надання банківських послуг»; - Копією документу, що посвідчує особу відповідача.
Також, Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору.
Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов'язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення Відповідача з умовами кредитування є положення ч.2 ст. 638, ч.2 ст.642 ЦК України, тобто фактичні прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів). Таким чином, кредитний договір укладенні відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.
Банк надав до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).
Отже виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосуванню судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із вище кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що права сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів. Згідно з ст. ст. 3, 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.
Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК Україні не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення..
На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.
Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведених належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення відповідачем кредитної заборгованості за договором.
Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи суд дійшов висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті.
Стосовно посилання відповідача на те, що позивач пред'явивши вимогу 01.11.2017 у вигляді виконавчого напису про заборгованості за Кредитним договором № б/н від 23.02.2012 року в розмірі 147 931,59 грн. втрачає право нараховувати відсотки, оскільки у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України строк повернення не охопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється.
Судом встановлено наступне.
01.11.2017 Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович вчинив виконавчий напис №18112 про звернення стягнення з позичальника ОСОБА_2 на користь стягувача Акціонерне товариство комерційний банку “Приватбанк» заборгованості за Кредитним договором № б/н від 23.02.2012 року в розмірі 147 931,59 грн.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.03.2025 (справа № 646/11867/24) позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Лисенка Андрія Олександровича до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Куп'янський відділ державної виконавчої служби у Куп'янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено, визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича від 01 листопада 2017 року за реєстровим № 18112 про стягнення з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.02.2012 у розмірі 147931,59 грн, таким, що не підлягає виконанню.
Наявність рішення суду про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича від 01 листопада 2017 року за реєстровим №18112 про стягнення з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.02.2012 у розмірі 147931,59 грн, таким, що не підлягає виконанню, встановила наявність порушення права позивача щодо вчинення такого виконавчого напису з порушення матеріальних норм, та відповідно встановлено відсутність підстав вважати таку заборгованість безспірною, при цьому під час судового розгляду у зазначеній справі не розглядалося питання про підстави нарахування такої заборгованості. Вказане не перешкоджає банку звернутися до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості.
При розгляді даної справи судом достовірно встановлено, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що підтверджено випискою по рахунку. Також встановлено, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за Договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування, судом до уваги не сприймаються.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача правомірні, регулюються умовами укладених між сторонами договорів та нормами чинного законодавства України і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, з на користь АТ КБ Приват Банк підлягає стягненню заборгованість у розмірі 38 378, 50 грн, в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.
Керуючись ст.ст.525,526,530,549,611,624,629,1048-1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст.4,18,19,76-81, 141, 247,259, 263-265, 265, 273, 354,355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ:14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 23.02.2012, яка утворилась станом на 07.04.2025 у розмірі 38 378 (тридцять вісім тисяч триста сімдесят вісім) грн. 50 коп., яка складається з наступного: 12 689,18 грн. - заборгованість за тілом кредита, 25 689, 32 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ:14360570, сплачений судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, протягом того ж строку з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство КБ «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ:14360570;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: В.В. Барабанова