ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/2390/25
№ провадження 2/646/2221/2025
30.07.25 місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючої судді Іщенко О. В.
за участі секретаря судового засідання Петренко А. О.,
учасники цивільної справи, які приймали участь у судовому засіданні:
позивачка ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В провадженні судді Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В. перебуває вищезазначена цивільна справа, розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання призначене на 30 червня 2025 року судовий розгляд справи було відкладено судом на 30 липня 2025 року.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні 30 липня 2025 року заявила суду клопотання про надання подружжю максимально можливого строку для примирення.
Відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення клопотання заявленого позивачкою.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думки учасників судового засідання, дійшов таких висновків.
Згідно із частиною третьою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із частиною першою статті 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Як зазначено у частині першій статті 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Пунктом 10. постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Згідно із частиною першою статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення статті 24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу.
Здійснення судом заходів до примирення подружжя, у тому числі надання сторонам строку на примирення, є правом суду, а не обов'язком.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц та від 11 червня 2019 року у справі № 605/434/18.
Відповідно до частини сьомої статті 240 Цивільного процесуального кодексу України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Згідно із пунктом 4) частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Відповідно до статті 254 Цивільного процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
При вирішенні питання щодо підстав для надання сторонам строку на примирення, суд ураховує, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі протягом тривалого часу, мають спільну малолітню дитину, мають намір зберегти сім'ю та вживати заходів для примирення, в той же час обставин, які б вказували на те, що один із подружжя вчинив домашнє насильство, примирення подружжя суперечить моральним засадам суспільства, створює загрозу моральному та/або фізичному стану сторін, не встановлено.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивачки про надання сторонам строку для примирення підлягає задоволенню.
Відповідно до частини сьомої статті 240 Цивільного процесуального кодексу України, суд уважає за необхідне визначити сторонам строк для примирення тривалістю у шість місяців та зупинити провадження у справі до закінчення встановленого строку.
Керуючись частиною сьомою статті 240, пунктом 4) частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, -
Клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення подружжя - задовольнити.
Надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю 6 (шість) місяців.
Зупинити провадження по цивільній справі № 646/2390/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до закінчення строку для примирення подружжя, який встановлений судом тривалістю 6 (шість) місяців.
Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право заявити клопотання про поновлення провадження до закінчення строку, визначеного судом для примирення подружжя, у справі у разі усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua.
Суддя О. В. Іщенко