Справа № 635/2427/25
Провадження № 2/635/3692/2025
31 липня 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді Омельник М.М.,
за участю секретаря судового засідання Сліпченко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Козаренко Наталю Юріївну звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 11 травня 2021 року Виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 20.
В обґрунтування позову зазначає, що шлюб між позивачем та ОСОБА_2 , зареєстровано 11 травня 2021 року Виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 20. Від шлюбу є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач обґрунтовуючи підставу пред'явлення даної позовної заяви мотивує останню тим, що з липня 2024 року ОСОБА_1 не проживає однією сім'єю з відповідачем, та з цього часу має окремий бюджет, не веде спільне господарство з ОСОБА_2 , має різні адреси фактичного проживання та адреси реєстрації з відповідачем та подальше збереження сімейних відносини між ними є неможливим, враховуючи різні погляди на подальше життя, та кожний планує жити новим життям, будуючи особисті відносини окремо один від одного. Як наслідок зазначеного вище, спільне життя не склалося через різні погляди на сімейне життя, несумісність характерів та моральну втому один від одного. З урахуванням викладеного позивач звернулась до суду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2025 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак матеріали справи містять заяву від її представника - адвоката Козаренко Н.Ю. в якій вона прохає суд розглядати справу без участі позивача, також зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки на зареєстровану адресу та смс повісткою, причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Згідно довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», судову повістку на судове засідання призначене на 31 липня 2025 року, останній отримав 23 червня 2025 року о 18 годині 00 хвилини.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, яка належно повідомлялася про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Статтею 24 СК України також визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Доведено, що любов, повага, взаєморозуміння, взаємо підтримка, взаємодопомога, спільні життєві інтереси між сторонами відсутні, разом не проживають, спільне господарство не ведуть, позивач миритися не бажає, що унеможливлює спільне життя подружжя та збереження шлюбу.
Враховуючи наведене, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам сторін. Відповідачем не надано відзиву на позов із зазначенням заперечень та доказів на підтвердження можливості збереження сім'ї.
У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають наміру зберегти шлюб.
У відповідності із положеннями ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги пояснення позивача у позовній заяві, враховуючи, що сім'я існує формально, сімейно - шлюбні відносини припинені, суд вважає, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне.
Позивач ОСОБА_1 , зазначила в заяві своє бажання після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційна розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 13,141, 247, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 травня 2021 року Виконавчим комітетом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 20 - розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя М.М.Омельник