31.07.2025 рокуСправа № 634/81/25 Провадження № 1-кп/634/63/25
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області кримінальне провадження №12024226070000153 від 30.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України-
встановив:
В провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №12024226070000153 від 30.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
У судовому засіданні потерпілий заявив письмове клопотання про закриття кримінального провадження відносно свого сина ОСОБА_6 , оскільки не має до нього претензій.
Прокурор просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки за змістом висунутого ОСОБА_6 обвинувачення за ч.2 ст. 125 КК України, він вчинив дії насильницького характеру відносно свого батька ОСОБА_4 , тобто відносно родича, що згідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України виключає можливість закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суд задовольнити клопотання потерпілого та закрити провадження по справі.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання потерпілого та матеріали кримінального провадження, суд приходить наступного висновку.
Законом № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набрав чинності 11 січня 2019 року, внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.
Із висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19 вбачається, що злочином, пов'язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.
Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Як слідує зі змісту обвинувального акта відносно ОСОБА_6 , йому ставиться у вину заподіяння батькові ОСОБА_4 умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розрад здоров'я за подією 29.12.2024 року.
Обвинувачений в ході судового розгляду підтвердив той факт, що потерпілий є його рідним батьком, а отже зміст обвинувачення свідчить про те, що інкриміноване правопорушення є таким, що пов'язане з домашнім насильством, адже згідно змісту обвинувачення фізичне насильство мало місце між родичами батьком та сином.
До таких висновків суд приходить з урахуванням практики сформованою в постанові ОП ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19, що системно застосована в інших постановах ВС, зокрема в постанові ВС від 12.02.2025 по справі № 279/50/22, від 21.08.2024 по справі № 365/621/23, від 12.10.2022 по справі № 676/6199/19, від 31.03.2021 по справі № 155/457/20, від 10.03.2020 по справі № 531/270/19 та інших.
Беручи до уваги викладене, з огляду на зміст ст. 1 Закону № 2229-VIII щодо поняття «домашнє насильство», суд приходить до висновку, що в обвинувальному акті зазначені обставини, що свідчать про те, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення є таким, що пов'язане з домашнім насильством.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що клопотання потерпілого про закриття кримінального провадження задоволенню не підлягає, оскільки інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення пов'язане з домашнім насильством.
Керуючись ст.ст. 284, 371, 372, 477 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення залишити без задоволення.
Продовжити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 125 КК України.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: