Справа № 643/2644/25
Провадження № 2/643/2541/25
03.06.2025 рокуСалтівський районний суд міста Харкова у складі : головуючого судді Майстренко О.М., за участю секретаря судового засідання -Куліш А.С. , розглянувши в м. Харкові у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, -
ВСТАНОВИВ;
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом і просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, 10.12.2016 року, який зареєстрований Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області , актовий запис № 1656 та стягнути аліменти на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває у шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як на підставу для розірвання шлюбу посилається на ті обставини, що у подружжя відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. В теперішній час між позивачем та відповідачем втрачене почуття любові і поваги один до одного. Приймаючи до уваги, що сім'я вже не існує, продовження подружнього життя неможливе та недоцільне, оскільки суперечитиме особистим інтересам позивача та відповідача. Із врахуванням вищезазначеного, позивач наполягає на розірванні шлюбу в судовому порядку. Також у позовній заяві позивачка заявляє вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача , аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на рівні однієї чверті заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду з позовною заявою до досягнення дитиною повноліття та встановлення місця проживання дитини разом з матір'ю .
В судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судові засідання, які були призначені на 18.02.2025, 20.03.2025 не з'явився, відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 1ст. 280 ЦПК України, судом 20.03.2025 постановлено провести заочний розгляд справи. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 10.12.2016 року Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області , актовий запис № 1656.
Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого 19.06.2018 року Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області , актовий запис № 514.
Сімейне життя позивача та відповідача не склалось, сторони мають різні погляди на життя, припинили подружні відносини, на теперішній час спільне господарство не ведуть, кожен живе окремим життям.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу та фактичні взаємовідносини подружжя, дійшов висновку, що подальше сімейне життя подружжя та збереження їх сім'ї є неможливим.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд зазначає таке.
Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.
Частиною 5 ст. 183 СК України визначено розмір аліментів, що стягуються на утримання неповнолітніх дітей, а саме: на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідач - ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3 , а тому, відповідно до Закону, зобов'язаний матеріально його утримувати до досягнення повноліття, тож позовні вимоги у частині стягнення аліментів підлягають задоволенню.
Також, відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1211грн. 20 коп.
Відповідно до ст. ст. 12 - 19, 141, 265 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 110 112, 141, 191, 183 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, встановлення місця проживання дитини -задовольнити .
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10.12.2016 року Московським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області , актовий запис № 1656.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19.02.2025.
Рішення підлягає до негайного виконання в межах платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Суддя О.М. Майстренко