Справа № 953/798/25
н/п 2/953/1301/25
(заочне)
29 липня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.,
за участю секретаря Максимовської Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Позивач, ТОВ «Кошельок», звернувся до суду з позовом шляхом пред'явлення позовної заяви до відповідача, ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором про надання коштів у позику №3580506366-511549 від 06 листопада 2021 року у загальному розмірі 37917,54 гривень.
В обґрунтування позову зазначає, що 06.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "КОШЕЛЬОК", було укладено договір № 3580506366-511549 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на її картковий рахунок. Та на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 24346,50 грн. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України відповдіачу за прострочення сплати кредитних коштів нараховані інфляційні втрати в сумі 11459,90 грн. та 3% річних в сумі 2111,14 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору, з урахуванням положень ст. 625 ЦК України.
Відповідач - ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилась, заперечень проти позову не надала, повідомлялась належним чином.
Ухвалами суду відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, постановлено проведення заочного розгляду справи.
Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 06.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3580506366-511549 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процес: обробки інформації діють як єдине ціле.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 8115 для підписання кредитного договору № 3580506366-511549 від 06.11.2021.
Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту, становить 7500 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 22 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); відсоткова ставка, становить 1,21% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 22 днів, становить 9496,50 грн. (7500 грн. тіло кредиту + 1996,50 грн відсотки за користування позикою за перші 22 днів, р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2 графіку розрахунків).
Згідно з п. 3.4. Договору та відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього Договору, за умови дотримання позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору, становить 9593 грн, або 128% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 2093 грн або 28% від суми кредиту.
ТОВ «КОШЕЛЬОК» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий її рахунок НОМЕР_1 .
Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник була попередньо ознайомлена та погодилася, встановлено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8.
Згідно з п. 3.8 Договору з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803% річних, що становить 2,2% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Відповідно до листа Центрального відділення ПАТ «МТБ Банк» у м. Києві від 09.01.2025 №04/642-04/35, надано підтвердження директору ТОВ «КОШЕЛЬОК», що 06.11.2021 о 16:36 з сумою платежу 7500 грн операція була успішно проведена через систему «xPay» та зарахована на картку№ 4149499127148938 .
На підтвердження вищевказаного системою «xPay» надано повідомлення, що 06.11.2021 була проведена успішна транзакція (ордер ID транзакції 43743267) про зарахування коштів клієнту в сумі 7500 грн, опис замовлення видача кредитних коштів, договір займу №3580506366-511549.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за Договором №3580506366-511549 від 06.11.2021, заборгованість ОСОБА_1 становить у сумі 24346,50 грн, з яких: 7500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16846,50 грн - заборгованість за відсотками .
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
На підтвердження укладення договору та погодження умов, «xPay» надано повідомлення, що 06.11.2021 була проведена успішна транзакція (ордер ID транзакції 43743267) про зарахування коштів клієнту в сумі 7500 грн, опис замовлення видача кредитних коштів, договір займу №3580506366-511549.
Доказів внесення коштів на погашення заборгованості відповідачкою не надано.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, боржник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З системного аналізу положень ст. 625 ЦК України, за змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження 254цс 19). Отже, враховуючи положення ст. 625 ЦК України та наведені правові позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення нарахованих інфляційних втрат та 3% річних за період з 25.02.2022р. по 15.01.2025р. в загальній сумі 13571,04 грн.
З урахуванням наведеного позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 258-259, 263-265 , 280-285 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором кредиту № 3580506366-511549 від 06.11.2021р., з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних в загальній сумі 37917грн. 53 коп., а також судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ЄДРПОУ 40842831.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.М. Бородіна