Справа № 202/2228/25
н/п 2/953/2255/25
17 липня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Муратової С.О.,
при секретарі - Драгані О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
встановив:
05.03.2025 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 32 963,04 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.03.2025 цивільну справу №202/2228/25 за вказаною позовною заявою направлено за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова (а.с. 41).
08.05.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 32 963,04 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (а.с. 47)
На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що 09.11.2023 в м. Дніпро відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/20583/23 від 13.12.2023 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано відповідача та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача як винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб унаслідок експлуатації транспортного засобу на момент настання ДТП, в порушення вимог Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не була забезпечена за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Керуючись положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпіла сторона, у зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була забезпечена за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, звернулася до Моторно (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування шкоди заподіяної пошкодженням транспортного засобу і надала всі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону, в тому числі і Заяву про виплату відшкодування. Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - Позивач), яке відповідно до пп. а) п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодовує шкоду заподіяну транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, здійснило розгляд вказаного випадку, визначило розмір заподіяного збитку та здійснило на користь потерпілої особи регламенту виплату у розмірі 30563,04 грн. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає: 32 963,04 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 48).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в спрощеного позовного провадження із призначенням в судове засідання по суті. (а.с. 50).
В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повноум обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 6).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи (а.с. 54, 58, 59-60), причини неявки суду не повідомив, ніяких заяв на адресу суду не подавав.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував позивач, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2023 по справі №953/20583/23, ОСОБА_1 , 09.11.2023 о 13.05 год. у м. Дніпро, вул. М. Лисиченко, е/о 80, керуючи автомобілем ЗАЗ 110307 д/н НОМЕР_1 , при виникненні перешкоди для руху, яку водій об'єктивно спроможний завчасно виявити, своєчасно не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху аж до зупинки, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль Toyota д/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 та «Ford Focus», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , при ДТП автомобілі механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.3, п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2023 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 850,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,8 грн. (а.с. 9).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 3. ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Згідно роздруківки перевірки чинності полісу внутрішнього страхування, поліс на ТЗ № НОМЕР_1 станом на 09.11.2023 не знайдено (а.с. 13).
Згідно повідомлення до МТСБУ ОСОБА_3 від 18.06.2024, останній відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повідомив про дорожньо-транспортну пригоду з наступних обставин: 09.07.2023 о 13.05 год. за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 16б, пішохідний перехід біля в'їзду до АТБ, він зупинився перед пішохідним переходом у правій смузі у напрямку вул. Березинська, у лівій смузі зупинився автомобіль «Toyota», через декілька секунд він відчув удар ззаду, як виявилося від автомобіля «ЗАЗ» (а.с. 14).
Згідно заяви до МТСБУ ОСОБА_3 від 18.06.2024, останній звернувся на підставі ст.ст. 35, та п. 41.1 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 09.11.2023 в м. Дніпро, вул. Марії Лисиченка, 16б, біля АТБ, за участю транспортного засобу «Ford Focus 2», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Належне відшкодування просив здійснити шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 (а.с. 16).
Згідно полісу №215262032 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна-правова відповідальність ОСОБА_3 на автомобіль «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована у ПАТ «НАСК» ОРАНТА», строк дії договору 21.06.2023 - 20.06.2024 (а.с. 19 зворотний бік).
Відповідно до Висновку експерта з автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №92С24 від 14.08.2024, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Ford Focus 1.6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 32070,11 грн.; матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Ford Focus 1.6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 30463,04 грн. (без урахування складової П.Д.В.) (а.с. 20-33).
Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв'язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати па увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
З постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2023 вбачається, що винними у вчиненні ДТП, що сталася 09.11.2023 за адресою: м. Дніпро, вул. М. Лисиченко, е/о 80, визнано ОСОБА_1 .
Вимогами ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Автомобіль ОСОБА_1 не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 13).
Згідно ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до п. 36.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до п.п. “а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
Згідно Наказу № 104586 МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі, ОСОБА_3 на суму 30563,04 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 940961 від 16.10.2024 (а.с. 36). Також, з метою врегулювання страхової справи та збору документів, виклику сторін МТСБУ виплатило за послуги аварійного комісара (експерта) у розмірі 2400,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 925457 від 27.08.2024 (а.с. 34 зворотній бік).
Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Регресне зобов'язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов'язання.
Підставою регресного позову є відповідальність заподіювана шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред'явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди. Право зворотної вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 32963,04 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім за подачу позовної заяви судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст.4-13, 76-89, 258-274, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 22, 623-625, 1172, 1188, 1191, Цивільного кодексу України, ст.ст. 36, 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар б.8) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар б.8, р/р НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ) завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 32963 (тридцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар б.8) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар б.8).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя С.О. Муратова