31 липня 2025 року
м. Київ
справа №640/11641/21
адміністративне провадження №К/990/31595/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Гриціва М.І., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №640/11641/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Підприємства «Вертикаль» «Благодійного фонду «Дзвін Надії» про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2025, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025, у задоволенні позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено.
24.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на зазначені судові рішення.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить з такого.
Відповідно до положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
При цьому у частині п'ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір, який виник у цій справі, розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Як стверджує скаржник, суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях дійшли висновку, що при виявленні факту подання недостовірних даних у документах, які надають право виконувати будівельні роботи, засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно-будівельного контролю не може застосовувати положення частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що не відповідає змісту статті 19 Конституції України й обмежує повноваження позивача.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставини, наведеної у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджує, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах згідно з переліком, наведеним у скарзі.
Ці доводи скаржника щодо підстави касаційного оскарження підлягають перевірці під час касаційного перегляду справи.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Підприємства «Вертикаль» «Благодійного фонду «Дзвін Надії» про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації.
Витребувати з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи №640/11641/21.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Установити учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.В. Тацій
М.І. Грицiв
Н.В. Коваленко
Судді Верховного Суду