31 липня 2025 року
м. Київ
справа №1.380.2019.000259
адміністративне провадження №К/990/30583/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №1.380.2019.000259 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури (правонаступник Прокуратури Львівської області) про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Львівської обласної прокуратури, в якій (з врахуванням заяв від 08.10.2024) просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Львівської області від 22.11.2018 №2073к "Про застосування дисциплінарного стягнення";
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Львівської області від 17.12.2018 №2272к "Про застосування дисциплінарного стягнення";
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Жидачівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в органах прокуратури Львівської області;
-стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.12.2018 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
-стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн;
-судові витрати розподілити в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 09.04.2025 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
27.04.2025 скаржником через підсистему «Електронний суд» подано до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №1.380.2019.000259 повернуто особі, яка її подала, на підставі частини другої статті 332 КАС України.
17.07.2025 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №1.380.2019.000259.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2025, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.07.2025 №782/0/78-25, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Жук А.В., Смокович М.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За приписами статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув справу 11.03.2025, повний текст постанови виготовлено 11.03.2025.
З цією касаційною скаргою позивач звернувся до Верховного Суду 17.07.2025. Разом з касаційною скаргою позивач подав Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, заявник указує на те, первинна касаційна скарга, а також заява про усунення недоліків були подані в межах встановленого строку, а неприйняття касаційної скарги відбулось внаслідок помилкового застосування судом правової позиції Верховного Суду, що втратила актуальність.
Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.
Так, аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений процесуальним законом строк.
За приписами частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Верховний Суд в постанові від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Висновок Верховного Суду у справі №200/3692/21 є актуальним і щодо вирішення питання поновлення строків на касаційне оскарження.
Колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18.01.2023 у справі №160/6211/21, від 14.02.2023 у справі №240/462/22 та від 20.04.2023 у справі №440/7433/21.
Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).
Усталеною є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Крім того, суд заважує, що реалізація повторного звернення до касаційного суду з касаційною скаргою має бути здійснена без суттєвих затримок та зайвих зволікань, що демонструє добросовісне ставлення особи до своїх процесуальних обов'язків.
У цій справі встановлено, що ухвалою від 08.05.2025 Верховний Суд касаційну скаргу позивача повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. З урахуванням приписів частини шостої статті 251 КАС України, копію вказаної ухвали отримано позивачем 09.05.2025 (доставлено до електронного кабінету 08.05.2025 о 20:59). Повторно з касаційної скаргою позивач звертається 17.07.2025.
Ураховуючи зазначене, доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до положень статті 169 та частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, вказані ОСОБА_1 .
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №1.380.2019.000259 - залишити без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
М.І. Смокович ,
Судді Верховного Суду