про відмову у відкритті касаційного провадження
31 липня 2025 року
м. Київ
справа №560/13029/24
адміністративне провадження №К/990/30780/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі № 560/13029/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУПФУ в Хмельницькій області, скаржник), в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФУ в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті, доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати ГУПФУ в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з 01.04.2024 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2024 позовну заяву задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ГУПФУ в Хмельницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.04.2024 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано ГУПФУ в Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2024 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 апеляційну скаргу ГУПФУ в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2024 залишено без руху, запропоновано у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2024 апеляційну скаргу ГУПФУ в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2024 повернуто особі, яка її подала, внаслідок неусунення недоліків апеляційної скарги.
ГУПФУ в Хмельницькій області 19.02.2025 вдруге було подано апеляційну скаргу та одночасно заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ГУПФУ в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2024, визнано неповажними причини пропуску ГУПФУ в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2024.
Апеляційну скаргу ГУПФУ в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2024 залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУПФУ в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2024.
21.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУПФУ в Хмельницькій області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025, ухвалити рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку та поновити ГУПФУ в Хмельницькій області строк на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2024, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи по суті.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
За змістом норм статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення; у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження - з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу, а саме, у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Однак безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Окрім того, за правилами пункту 1 частини п'ятої, частини шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати цього платежу.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт вказав, що звертаючись до суду апеляційної інстанції вперше ГУПФУ в Хмельницькій області було дотримано строки, встановлені статтею 295 КАС України, та сплачено судовий збір у відповідному розмірі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вперше апеляційна скарга відповідачем була подана 13.11.2024, однак в подальшому ухвалою від 21.11.2024. була залишена без руху в зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Апелянту було запропоновано виправити недоліки апеляційної скарги та у визначений в строк надати докази сплати судового збору.
У зв'язку з не усуненням виявлених недоліків у строки, встановлені судом, апеляційну скаргу було повернуто заявнику ухвалою суду від 25.12.2024.
Визнаючи неповажними причини пропуску строку суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
На виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, ГУПФУ в Хмельницькій області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши подане клопотання, Сьомий апеляційний адміністративний суд встановив, що заява апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2024 не містить жодних доводів в підтвердження наявності поважних причин, які об'єктивно перешкоджали відповідачу вчасно подати апеляційну скаргу, вказаним в ньому обставинам вже була надана оцінка судом при розгляді попереднього клопотання, яке за результатами його розгляду залишено без задоволення, а вказані в ньому підстави пропуску процесуального строку визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що неможливість вчинити певні процесуальні дії підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, доказів такої неможливості скаржником не надано, як і не підтверджено відсутності можливості звернутись до суду з апеляційною скаргою у встановлені процесуальним законом строки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Так, територіальний орган Пенсійного фонду України, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Обставини ж, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, у розумінні норм статті 8 Закону України «Про судовий збір» не є підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд зазначає, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Також звернення з первинною апеляційною скаргою в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, не є підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при повторному зверненні, оскільки передбачена законом можливість повторної подачі апеляційної скарги не надає особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, врахувавши вищевказані норми процесуального закону, обґрунтовано ухвалою від 23.06.2025 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
У такому разі правильне застосовування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є очевидним.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Суд зазначає, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Водночас скаржником на підтвердження доводів, зазначених в касаційній скарзі, не надано жодних доказів з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у клопотанні про поновлення строку.
Стосовно посилання в касаційній скарзі на введення воєнного стану на території України Суд зазначає, що в силу положень частини другої статті 2, статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якої в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Також покликання на вказану подію як таку має бути обумовлене конкретними обставинами, які вплинули на дотримання учасником процесуальних правил щодо форми та змісту апеляційної скарги, а також підтвердженим відповідними доказами того, як саме дана подія вплинула на роботу цього державного органу, що в свою чергу зумовило неусунення недоліків такої скарги у встановлений судом строк.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 в адміністративній справі № 990/115/22.
Покликання скаржника на порушення норм процесуального права не є обґрунтованим, оскільки судом апеляційної інстанції прийняте правильне і законне рішення за наслідком вирішення питання прийняття до розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За викладених обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі № 560/13029/24 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі № 560/13029/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк