Рішення від 31.07.2025 по справі 619/1533/25

справа № 619/1533/25

провадження № 2/619/946/25

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.

за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/6890/24

Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області;

відповідач: ОСОБА_1 ;

представник відповідача: адвокат Головко В.В.;

відповідач: ОСОБА_2 ;

третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради;

представник третьої особи: Гостіщева І.В.;

третя особа: Центр соціальних служб Дергачівської міської ради;

представник третьої особи: Вакула С.В.;

третя особа: ОСОБА_3 ;

представник третьої особи: адвокат Кореняк Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позов про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Стислий виклад позиції позивача.

18 березня 2025 року Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить: позбавити батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дітьми повноліття на користь опікуна (піклувальника), батьків вихователів, прийомних батьків або державного дитячого закладу (в залежності від форми влаштування дитини), а відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь батька дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття на користь опікуна (піклувальника), батьків вихователів, прийомних батьків або державного дитячого закладу (в залежності від форми влаштування дитини). В обґрунтування позову посилалася на те, щоОСОБА_7 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_4 . Батько дитини записаний відповідно до частини першої статті 135 СК України. Прізвище ОСОБА_8 після державної реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_9 ». Батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_10 . Батьками малолітньої дитини ОСОБА_6 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . До Служби у справах дітей Дергачівської міської ради (далі - Служба) 05.11.2024 надійшов лист ст. інспектора ЮП СВГ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Т.Котенко, щодо звернення 04.11.2024 до служби «102» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що за адресою: АДРЕСА_1 та побив матір, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Того ж дня до Служби надійшов лист Центру соціальних служб Дергачівської міської ради від 05.11.2024 № 01-25/553-В, в якому повідомлялося, що під час телефонної розмови з ОСОБА_11 стало відомо про факт вживання алкоголю ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_2 за адресою їх проживання: АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_12 повідомила про виклик поліції за вищевказаною адресою через вчинення сварки, та про те, що малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , поліцейськими було доставлено до неї за адресою: АДРЕСА_2 . З метою проведення оцінки рівня безпеки малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 спеціалістами Служби спільно з представниками Центру соціальних служб Дергачівської міської ради, сектору ювенальної превенції, сімейним лікарем того ж дня було здійснено виїзд за адресою: вул. Робітника, буд. 24. с. Ємці, але за вказаною адресою двері ніхто не відчинив. Також було здійснено виїзд за адресою перебування дігей: АДРЕСА_2 , але оглянути дітей не виявилося можливим, так як не було надано доступу до будинку. 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 написала заяву на ім'я начальника Служби про влаштування її малолітніх дітей на тимчасове проживання до ОСОБА_11 , до моменту подолання складних життєвих обставин. На підставі вищевказаної заяви матері наказом начальника Служби від 06.11.2024 № 89 малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово влаштовані до ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Наказом начальника Служби від 11 листопада 2024 року № 93 малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято на облік Служби у справах дітей міської ради, як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері та батька малолітньої дитини ОСОБА_6 , громадянина ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків. Взяття на облік дітей здійснено на підставі акту оцінки потреб сім'ї/особи № 303 від 08.11.2024 та інформації Центру соціальних служб Дергачівської міської ради наданої листом від 08.11.2024 року № 01 -25/570-В, щодо підтвердження факту наявності складних життєвих обставин, в яких перебувають малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Основні чинники, що спричинили складні життєві обставини: домашнє насильство (вчинення насильницьких дій ОСОБА_2 по відношенню до матері та дітей), жорстоке поводження з дитиною (фізичне насильство з боку ОСОБА_2 над дитиною ОСОБА_13 ), безробіття, вживання ними психоактивних речовин, ухилення матері дітей та батька малолітньої дитини ОСОБА_6 , громадянина ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків. За інформацією КЗ «Дергачівський ліцей № 3» Дергачівської міської ради від 18.11.2024 року № 01-20/106 громадянка ОСОБА_1 не цікавиться успіхами своєї малолітньої дитини ОСОБА_5 , учня 4-Г класу. Коли у класного керівника виникає питання стосовно дитини, маги не відповідає на телефонні дзвінки. Немає постійного контролю за успішністю хлопчика в навчанні, за виконанням домашнього завдання. За інформацією КЗ «Дергачівський ліцей № 1 ім. Данила Бакуменка» Дергачівської міської ради мати малолітньої дитини ОСОБА_4 , ОСОБА_1 навчанням дитини не переймається. За інформацією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 10.12.2024 № 486 мати, ОСОБА_1 звернулась 13 липня 2021 року з дитиною, ОСОБА_5 на профілактичний огляд для отримання довідки на вступ дитини до 1 класу. Під час офтальмологічного огляду дитини було виявлено деяке зниження гостроти зору лівого ока. ОСОБА_1 було рекомендовано отримати консультацію дитячого офтальмолога та видане електронне направлення. Через два тижні мати дитини повідомила, що консультація не відбулась, оскільки лікар знаходиться у відпустці, але і в подальшому мати не звернулась до спеціаліста. ОСОБА_11 повідомила Службу, що зверталася з ОСОБА_14 до невролога в Консультативну поліклініку ОДКЛ № 1 та Надала копію консультативного висновку, згідно якого у дитини затримка розвитку мовлення, що свідчить про безвідповідальне ставлення батьків до здоров'я та розвитку дитини. За інформацією інспектора ЮП СВГ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 22.01.2025 р. № 1516, відповідно бази ІКС «ІПНП» відносно ОСОБА_2 було складено три протоколи про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, про вчинення домашнього насильства відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час розгляду Дергачівським районним судом адміністративних справ за даними фактами, їх було об'єднано та винесено покарання у вигляді громадських робіт. На офіційному сайті Дергачівського районного суду Харківської області в розділі «Стан розгляду справ» міститься інформація щодо справи про адміністративне правопорушення за № 619/9993/24 відносно ОСОБА_2 , потерпілі: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 . З єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що по справі № 619/9993/24, провадження № 3/619/2816/24 Дергачівським районним судом 20.12.2024 було ухвалено постанову про визнання ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 1732 КУпАП та, відповідно до ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 40 годин. Також, за інформацією інспектора ЮП СВГ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 13.03.2025 № 5249 в ході розслідування звернення ОСОБА_11 від 20.01.2025 щодо переслідування громадянином ОСОБА_2 малолітньої дитини ОСОБА_4 було встановлено, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки систематичного домашнього насильства відносно ОСОБА_15 , так як раніше ОСОБА_2 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 173 КУпАП, в зв'язку з чим дане звернення було передано до слідчого відділу для внесення даних відомостей до ЄРДР. У слідчому відділі ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області було відкрите кримінальне провадження ЄРДР№ 12025221230000187 від 02.02.2025 року передбачене ст. 126-1 КК України. Службою у справах дітей міської ради неодноразово проводилися засідання міждисциплінарної команди (далі - засідання МДК) про стан виконання батьківських обов'язків громадянкою ОСОБА_1 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та громадянином ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_6 . На засідання МДК запрошувались батьки дітей та малолітні діти. Під час спілкування з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 було з'ясовано, що повертатись на проживання до матері вони не мають бажання. За результатами засідань МДК членами команди громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавалися рекомендації щодо належного виконання батьківських обов'язків та пояснювалась Необхідність налагодження стосунків з дітьми. 13 січня 2025 року до Служби у справах дітей надійшов лист Центру соціальних служб Дергачівської міської ради від 13.01.2025 № 01-25/26-В про порушення умов Договору про надання соціальних послуг та невиконання заходів, визначених індивідуальним планом соціального супроводу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебувають під соціальним супроводом сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах з 12.11.2024. За інформацією Центру соціальних служб міської ради громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вважають за доцільне своєчасно інформувати надавача соціальних послуг про обставини та факти, що впливають на надання соціальних послуг. На телефонні дзвінки фахівця із соціальної роботи відповідають час від часу, на пропущені дзвінки здебільшого не передзвонюють. Поради фахівця щодо виховання дітей, приділення їм більшої уваги, надання допомоги у навчанні, проведенні медичного обстеження або лікування матір'ю ігноруються. ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, і з його слів, має випадкові заробітки. Під час відвідування сім'ї вдома за адресою: АДРЕСА_1 , періодично доступ до житлового приміщення представникам Центру не надається. В листопаді 2024 року ОСОБА_1 пройшла лікування від алкогольної залежності, але 01.01.2025 вживала алкогольні напої, з її слів в невеликій кількості. Також жінка у грудні 2024 року влаштувалась на роботу, але на даний час вже знову не працює. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вбачають своєї провини у ситуації, що склалася в родині у повній мірі, мають звичку звинувачувати у своїх проблемах близьке оточення, і навіть власних дітей. Поводять себе зверхньо, до співпраці з Центром ставляться як до нав'язаного процесу, наміру змінювати свою поведінку, у більшій мірі, не мають. Також 17 січня 2025 року до Служби у справах дітей надійшов лист Центру соціальних служб Дергачівської міської ради від 17.01.2025 № 01-25/33-В про порушення умов Договору про надання соціальних послуг та невиконання заходів, визначених індивідуальним планом соціального супроводу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебувають під соціальним супроводом сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, з 12.11.2024. Як зазначено у вищевказаному листі, 16.01.2025 під час моніторингового візиту за адресою: АДРЕСА_1 , двері до помешкання ніхто не відчинив. Під час телефонної розмови з ОСОБА_2 було з'ясовано, що його співмешканка ОСОБА_1 знаходиться у знайомих разом з ним, вона впродовж доби вживає алкогольні напої, перебуває в неадекватному стані. Пізніше, цього ж дня, під час спілкування з ОСОБА_1 в телефонному режимі, вона мала сплутану мову та була емоційно неврівноважена, жалілася на побиття з боку свого співмешканця. ОСОБА_1 разом зі співмешканцем було запрошено з'явитися до Центру наступного дня. 17.01.2025 в ході телефонної розмови ОСОБА_1 повідомила, що в призначений час вона не має наміру з'являтися до Центру, так як в даний час погано почувається та підтвердила, що напередодні вживала алкоголь. Під час розмови жінка заперечувала побиття її співмешканцем. 21 січня 2025 року до Служби у справах дітей міської ради звернулась ОСОБА_11 та повідомила, що 17 січня 2025 року малолітня дитина ОСОБА_4 прибіг додому після тренування наляканий та заплаканий. Він розповів, що від ФОКу ОСОБА_2 біг за ним та висловлювався нецензурно в його бік. Своєю поведінкою ОСОБА_2 наніс психологічну травму малолітній дитині ОСОБА_4 , у зв'язку з чим Службою у справах дітей було направлено лист до ВП № 3 ХРУП № 3 з проханням вжити відповідні заходів до ОСОБА_2 . Відповідно до листа Центру соціальних служб від 27.01.2025 № 01- 25/48-В щодо роботи з сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є отримувачами соціальних послуг, останні не усвідомлюють власної відповідальності за ситуацію, що склалася в їх родині, звинувачують у негараздах інших осіб, не усвідомлюють критичність ситуації. Не вважають за потрібне взяти на себе відповідальність за забезпечення власних дітей усім необхідним. Час від часу приносять продукти харчування під час відвідування дітей, але вважають, що родина батька ОСОБА_1 , в яку тимчасово влаштовані діти, мають забезпечити їх потреби. В будинку, де проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тепло, але кімната для дітей не прибрана, умови для їх повернення не створені. Мати та її співмешканець не розуміють важливості піклування про дітей не тільки забезпечивши їх мінімальні потреби у їжі, одязі та сні, але й потреби у любові, повазі одне до одного, необхідності повноцінного медичного обстеження, приділення уваги навчанню та розвитку дітей. Родина не має стабільного заробітку, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 не працює офіційно, перебивається випадковими заробітками, ОСОБА_1 через зловживання алкоголем не може працювати довго, як правило, не витримує довше випробувального терміну. Проблеми в цьому вони не вбачають, раціонально розпоряджатися грошима не вміють, але і змінювати своє ставлення до цього не збираються. ОСОБА_2 , з його слів, пройшов лікування раніше і не потребує повторного лікування. Громадянка ОСОБА_1 з 18.11.2024 по 25.11.2024 пройшла амбулаторне лікування в наркологічному кабінеті КНП «ДЦЛ» Дергачівської міської ради з метою лікування аддикції (зловживання алкоголем). Але з 01.01.2025 неодноразово помічена в стані алкогольного сп'яніння. Жінка не усвідомлює власну залежність, вважає, що контролює ситуацію. ОСОБА_2 офіційно не працює і надати відповідь, чи планує знайти роботу, відмовляється. ОСОБА_1 , з її слів, у грудні 2024 року була працевлаштована з випробувальним терміном, але з початку 2025 року вже не працює.22.01.2025 повідомила про вихід на стажування на нове місце роботи. ОСОБА_1 виправдовує поведінку свого співмешканця, не вважає його дії неприйнятними в сімейних стосунках та по відношенню до дітей. Після вчинення насильницьких дій по відношенню до неї та її старшого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стверджувала, що більше не буде проживати разом із кривдником, але в даний час він повернувся проживати до її будинку. ОСОБА_2 стверджує, що просто випадково штовхнув дитину, а насильницькі дії по відношенню до співмешканки носять не системний характер. Хоча повідомлення про випадки насилля в сім'ї надходять до Центру щороку. Також, відповідно до Договору про надання соціальних послуг передбачено відвідування отримувача соціальних послуг вдома за місцем його проживання, неперешкоджання в доступі до житлового приміщення, а також візити отримувача до закладу надавача соціальних послуг. Із запланованих 7-ми відвідувань ОСОБА_1 та її співмешканця за адресою їх проживання, за період надання соціальних послуг, відбулося лише два, через недопущення до будинку. До ОСОБА_20 з'являється вкрай рідко, а її співмешканець взагалі був лише двічі. На телефонні дзвінки відповідають не завжди, самостійно не передзвонюють. Ставлення до отримання соціальних послуг зверхнє, відношення до фахівця із соціальної роботи зухвале. У спілкуванні зі спеціалістами Центру присутня агресія та нецензурна лайка. 31 січня 2025 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дергачівської міської ради було розглянуто питання про неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами розгляду вищезазначеного питання було видане розпорядження Дергачівської міської військової адміністрації від 31 січня 2025 року № 109 «Про неналежне виконання батьківських обов'язків громадянами ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 », яке було отримано громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05лютого 2025 року. Розпорядженням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язано виконувати умови Договору про надання соціальних послуг від 12.11.2024 № 34 та надати до 21.02.2025 до Центру соціальних служб міської ради документи, які підтверджують виконання ними вищезазначеного договору. 25.02.2025 до Служби у справах дітей міської ради надійшов лист Центру соціальних служб міської ради від 25.02.2025 № 01-25/85-В про роботу з сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є отримувачами соціальних послуг Центру з 12.11.2024. За інформацією Центру соціальних служб міської ради в будинку створені належні санітарно-гігієнічні умови для проживання дітей. На час відвідування в будинку було чисто, у дітей є ліжка, стіл для навчання. ОСОБА_1 на даний час офіційно працевлаштована, працює на посаді молодшої медичної сестри у КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Меіцанінова» Харківської міської ради. ОСОБА_2 на теперішній час не працює, в наступному місяці планує піти працювати за наймом, офіційно працевлаштовуватись відмовляється. До даного громадянина було застосовано заходи пробації відповідно до закону (особа, засуджена до покарань без позбавлення волі). Під час зустрічі з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як вдома, так і в приміщенні Центру, були відсутні ознаки вжитого алкоголю. Протягом місяця не надходила інформація щодо вживання дорослими членами сім'ї психоактивних речовин. ОСОБА_1 надала копію довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин. За результатами довідки відсутні протипоказання для виконання праці у медзакладі. Зі слів жінки ОСОБА_2 24.02.2025 мав отримати довідку про лікування від алкогольної залежності, але до теперішнього часу довідку до Центру не надав. Інформація щодо вчинення домашнього насильства цивільним чоловіком по відношенню до співмешканки не надходила. За словами ОСОБА_1 вона відвідує дітей за місцем їх тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за можливості купує продукти харчування. Вона усвідомлює, що діти ОСОБА_13 та ОСОБА_21 не мають бажання повертатися за місцем реєстрації та проживання до неї та її співмешканця. Дитина ОСОБА_22 , в свою чергу, за словами матері, сумує за нею, коли вона приходить за місцем їх тимчасового проживання, плаче, не хоче відпускати від себе. Але, в той же час мати не налагодила емоційний контакт з ОСОБА_13 та ОСОБА_21 . ОСОБА_1 недостатньо приділяє уваги освітньому розвитку дітей, не допомагає виконувати домашні завдання, не цікавиться успішністю, не підтримує зв'язок з класними керівниками дітей. ОСОБА_1 з дитиною Артемом неодноразово відвідували заняття в БФ «Мирне Небо Харкова» в м. Дергачі. Жінка безвідповідально ставиться до лікування дітей, не прислухається до рекомендацій лікарів. У ОСОБА_2 також відсутній емоційний контакт зі старшими дітьми своєї співмешканки, з його слів через те, що ОСОБА_23 та ОСОБА_11 заборонили йому відвідувати дітей за місцем їх тимчасового проживання. З ОСОБА_24 спілкується, інколи проводить час разом. Під час візиту батьків разом з ОСОБА_22 до Центр), фахівець із соціальної роботи не помітив страху перед батьком, дитина спілкувалася з ним відкрито та довірливо. Вихованням дітей громадянин ОСОБА_2 не займається, дітям самостійно не телефонує. Чоловік не вбачає своєї провини у поганих стосунках з дітьми, ситуацію щодо переслідування ОСОБА_13 у січні 2025 року, заперечує. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечують вчинення фізичного насилля по відношенню до дітей, застосування фізичної сили по відношенню до ОСОБА_13 вважають випадковістю. Зі слів співмешканців, конфлікти між ними, які закінчуються домашнім насильством, не стосуються дітей та не приносять їм шкоди. В цілому ставлення ОСОБА_1 га ОСОБА_2 до отримання соціальних послуг залишається зверхнім, відношення до фахівця із соціальної роботи - зухвалим. Під час останньої зустрічі зі спеціалістом отримувачі соціальної послуги були стриманими, але протягом періоду надання соціальних послуг у спілкуванні зі спеціалістами Центру присутня агресія та нецензурна лайка. На сьогоднішній день ОСОБА_1 та її співмешканець і досі не усвідомлюють власної відповідальності за ситуацію, що склалася в їх родині, продовжують звинувачувати у негараздах інших осіб. Також, у період з лютого 2022 року по червень 2023 року малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували на обліку Служби у справах дітей міської ради, як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах. 26.02.2025 ОСОБА_1 надала до Служби у справах дітей міської ради довідки про проходження нею та ОСОБА_2 амбулаторного лікування в наркологічному кабінеті КНП ДЦЛ «Центр ментального здоров'я» з 17.02.2025 по 25.02.2025 лікування та профілактики аддикції (зловживання алкоголем). 27.02.2025 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дергачівської міської ради (далі - Комісія) було розглянуто питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 . Мати дітей, ОСОБА_1 та батько малолітньої дитини ОСОБА_6 , ОСОБА_2 були присутні під час розгляду на Комісії питання доцільності позбавлення батьківських прав відносно їх дітей. ОСОБА_1 , зазначила на Комісії, що в її сім'ї не має проблем. З уроками дітям не допомагає, так як вчити повинні вчителі. Тільки влаштувалась на роботу, тому матеріально дітям не допомагає, іноді купувала та передавала продукти для дітей. Щодо позбавлення її батьківських прав відносно дітей заперечує. ОСОБА_2 , повідомив членам Комісії, що не може працевлаштуватися через наявність умовного строку, постійного Доходу не має, лише тимчасові підробітки. Заперечує що вчиняв насильство над дітьми та цивільною дружиною. Її він не бив, тільки штовхав. Не усвідомлює проблему у сім'ї та те, що діти його бояться. Щодо позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_22 заперечує. Керуючись частинами першою, другою статті 171 СК України на засіданні Комісії з вищевказаного питання було заслухано думку малолітніх дітей. ОСОБА_25 зазначив, що йому комфортніше проживати з бабусею та дідусем. Мама приходить до них не часто, продукти не приносить, пригостила аскорбінкою. З навчанням не допомагає, більше приділяє увагу молодшому брату. Не вірить що мама виправиться та не хоче повертатися до неї, навіть якщо вона не буде жити зі співмешканцем. Не проти щоб маму позбавили батьківських прав. Губка ОСОБА_21 повідомив, що не хоче спілкуватися та проживати з мамою. Коли мама приходить починає кричати. ОСОБА_26 каже що любить їх тільки коли п'яна. У бабусі йому добре, вона водить його на волейбол. Зазначив, що спілкується регулярно з батьком, любить батька та хоче з ним жити. Не проти щоб маму позбавили батьківських прав. Начальник Управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міської ради ОСОБА_27 , яка повідомила членам Комісії, що відповідно до характеристики наданої директором КЗ «Дергачівський ліцей № 3» Дергачівської міської ради ОСОБА_28 та класним керівником ліцею ОСОБА_29 , під час перебування у ОСОБА_30 (бабусі) ОСОБА_31 , учень 4-Г класу присутній на уроках та не спізнюється на них. Виконує домашні завдання. Активний позитивний, хоча багато ще треба працювати. Відвідує всі заходи для дітей за запрошенням. Більше відкритий до спілкування з однокласниками. Проживання в іншій сім'ї тільки на користь. ОСОБА_32 приділяє дитині належної уваги. Мама за цей час не поцікавилась дитиною жодного разу. Згідно наданої директором «Дергачівського ліцею№ 1 імені Данила Бакуменка» Дергачівської міської ради Н. Зєньковою довідки - характеристики ОСОБА_15 , учня 6-А класу, за час навчання з 2019 року виявив середній рівень навчання. На уроках часто пасивний, домашні завдання не завжди виконує. Проте дуже дисциплінований. Діти проживали з мамою, ОСОБА_33 , за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_13 майже не виходив на онлайн уроки, не завжди виконував домашні завдання. Вихованням та навчанням дітей мати не переймається, тому ОСОБА_13 виявив бажання проживати з дідусем. Дідусь і бабуся відповідально ставляться до виховання та навчання дитини. Учень став більш відповідально ставитися до навчання та відвідування онлайн уроків, хоча домашні завдання виконує не завжди. У вільний час відвідує гурток з гирьового спорту в комплексі «Зевс», спілкується з класом на зустрічах у безпечному просторі. Мати ОСОБА_13 відвідує дітей, але контактує тільки з молодшим сином (зі слів бабусі і ОСОБА_13 ), іноді пригощає дітей цукерками. Директор Центру надання соціальних послуг Дергачівської міської ради ОСОБА_34 , повідомила на Комісії, що ОСОБА_35 та ОСОБА_2 не усвідомлюють проблем, які є в їх сім'ї, емоційний контакт з дітьми не налагодили, не мають розуміння як виховувати дітей та не мають намірів цьому навчитися. Тому подальша робота з сім'єю є недоцільною. За результатами розгляду вищевказаного питання членами Комісії, враховуючи думку малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийнято рішення № 24 «Про розгляд питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 », яким визнано доцільним позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та громадянина ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 . На підставі вищезазначеного батьки малолітніх дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідомо та систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, не забезпечують необхідним харчуванням, медичним доглядом, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, у зв'язку з чим наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення батьківських прав, що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дітей.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Головко В.В. просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на те, що дійсно відповідач ОСОБА_1 є матір'ю дітей, які зазначені в позовній заяві. Посилання позивача, що начебто вживання відповідачем ОСОБА_2 алкогольних напоїв не містить жодних належних та допустимих доказів, вважають, що повідомлення сторонніх осіб ОСОБА_11 засобами телефонного зв'язку не може вважатися належним доказом вживання алкоголю відповідачем. Крім того, ОСОБА_11 є дружиною батька відповідача ОСОБА_1 з якою у відповідача ОСОБА_2 виникли неприязні відносини та постійно незадовільно виражається у сторону відповідача ОСОБА_1 . Отже у ОСОБА_11 є всі наявні підстави стверджувати те, що не є дійсністю. Щодо начебто виїзду представників відповідних служб за місцем мешкання відповідачів та двері їм ніхто не відкрив, це твердження по факту нічого не доводить, бо компетентні органи не надали доказів, в який спосіб були повідомлені відповідачі про приїзд до них відповідних служб, а тому відповідачі працюють, та за версією позивача, відповідачі що повинні сидіти та чекати можливо до них до додому хтось приїздить, адже це примха виключно служб, яка нічим не передбачена, або нехай позивач та треті особи назвуть норму закону, що відповідачі повинні сидіти вдома і нікуди не виходити. Щодо посилання позивача, що начебто 06.11.2024 відповідач ОСОБА_1 написала заяву на ім'я начальника Служби про влаштування її малолітніх дітей на тимчасове проживання до громадянки ОСОБА_11 , до моменту подолання складних життєвих обставин пояснює наступне. Так, дана заява написана була під диктовку зазначених вище компетентних служб та із застосуванням психологічного насилля, використовуючи юридичну необізнаність відповідача ОСОБА_1 , бо добровільно остання не б писала дану заяву, бо ОСОБА_11 є зовсім чужою людиною для дітей, крім того вона ще й працює, про що вона усно повідомляла служби, але вони не реагували, при цьому не перевірили чи може остання утримувати дій, коли працює та з ким в цей час знаходяться малолітні діти. Отже, служби робили все аби, відібрати дітей у відповідачів та не перевіряли в належний спосіб осіб, які можуть утримувати дітей, що є не припустимим. Посилання в позовній заяві щодо вчинення відповідачем ОСОБА_2 домашнього насилля по відношенню до матері та дітей, жорстоке поводження з дитиною, як наслідок відкриття кримінальних справ відносно останнього, безробіття, вживання ними психоактивних речовин, ухилення матері дітей та батька малолітньої дитини ОСОБА_6 , громадянина ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків, також є таким, що не відповідає дійсності. Дані посилання мають лише слова, при цьому не надано до суду жодного належного та допустимиого доказу, наприклад, вироків суду, які набрали законної сили, та взагалі що останньому хоть повідомлено про підозру, або надали належні фототаблиці, на яких зазначені сліди побоїв дітей чи інших осіб, чи звернення дітей з цього приводу до лікувальних закладів щодо побиття, проходження лікування чи є відповідні судово-медичні експертизи. Щодо вживання психоактивних речовин відповідачами, також не надано належних та допустимих доказів, додані до позовної заяви довідка з центру психічного здоров'я щодо відповідача, також не є належним та допустимим доказом, так як відповідач ОСОБА_1 не надавала згоду на розголошення щодо неї лікарської таємниці та поширення лікарської таємниці, та як наслідок остання має намір звернутися до позивача та лікувального закладу із відповідними заяви до правоохоронних органів та до суду, адже лікарська таємниця охороняється законом, також остання не надавала згоду на розголошення та поширення її взагалі конференційної інформації, особистих документів, даних щодо загального стану здоров'я щодо неї та її дітей, що було зроблено позивачем та третіми особами, що говорить про те, що останні використовуючи владні повноваженні збирають у незаконний спосіб докази та як наслідок дані особи можуть отримати відповідний процесуальний статус відповідно до кримінально - процесуального законодавства. Щодо безробіття відповідачів, це також не відповідає дійсності. Так, відповідач ОСОБА_1 офіційно працевлаштована до медичного закладу, про що надаємо відповідну характеристику, де за місцем роботи характеризується позитивно, користується повагою, дисциплінована, не має жодної догани. Відповідач ОСОБА_2 також, працює, але не офіційно, адже внаслідок війни майже всі підприємства виїхали або зазнали руйнації. Крім того, позивачем не наведено норму закону, яка передбачає офіційне парацевлаштування людини, щоб мати дітей, а якщо не має офіційного працевлаштування, то батьки підлягають позбавленню батьківських прав. Посилання позивача, що начебто відповідач ОСОБА_1 не виконала рекомендації лікаря щодо відвідати з дитиною лікаря офтальмолога, також є такими що не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав. По-перше, позивач не заперечує той факт, що відповідач ОСОБА_1 проходила з дітьми огляд лікарями дітей перед навчальними роком, а це говорить про те, що відповідачка виконує рекомендації вчителів, які вимагають перед кожним навчальним роком пройти диспансеризацію, а значить цікавиться дітьми, та що відбувається за місцем навчання дітей. Крім того, відвідати лікаря офтальмолога носить рекомендаційний характер, а не зобов'язання, бо дитина має зовсім не великий процент відхилення від норми, адже даний діагноз мають кожна друга дитина, а особливо з прикордоння, так як постійно знаходяться вдома, та не тренують зір на відстань, внаслідок онлайн навчання. Крім того, кожен громадянин має право на вибір лікарні, лікаря, отже якщо остання не повела на огляд дитини до лікарні в м. Дергачі не значить, що вона не відвідує лікарів, бо вона може відвідати того ж окуліста в приватних кабінетах, що було і зроблено останньою, а тому нав'язувати проходження огляду саме в даній лікарні не є правом позивача. А як наслідок, всім відомий факт, зір не відновити яку б клініку ти не відвідав, окрім хірургічного втручання. Також позивач посилається, що начебто ОСОБА_36 з найменшою дитиною відвідувала лікаря, так як дитини має незадовільне мовлення, що є також підставою для позбавлення батьківських прав, що є також абсурдним дане твердження. По-перше, майже всі діти особливо до 6 років мають певні вади у мовленні, але потім вони зникають з часом, достатньо відвідати дитячий колектив дітей певного віку, ясельного, чи свято, де діти розповідають вірші та бачиш як діти розмовляють, але це не може бути підставою для позбавлення всіх батьків батьківських прав, що їх діти незадовільно розмовляють. Відповідач ОСОБА_1 також відвідував з даною дитиною дитячі колективи ,благодійні організації, де були логопеди, та говорити про те, що відповідач не займається дитиною є безпідставним. Отже, посилання позивача, що начебто відповідач не займається дітьми є безпідставним. Також остання завжди допомагала дітям у навчанні, посилання що начебто діти не завжди своєчасно вмикають засоби для занять є також є безпідставним, так як досить часто відсутнє було світло, інтернет зв'язок, але при наявності завжди виходили діти на уроки, хоче звернути увагу, що вчителі постійно скаржилися на всіх дітей класу у мобільній групі батьки, що вимикають камери, звук, а говорити, що інші таке не роблять не відповідає дійсності, та вчителі пред'являли постійно претензії всім батькам класу, а не тільки відповідачам по справі. Щодо скромного одягу як зазначено в позові зазначає, що не всі люди повинні носити брендовий одяг чи коштовний одяг, а ті хто не може з батьків забезпечити коштовний одяг підлягають позбавленню батьківських прав, ось така логіка посадовців - позивачів по справі, адже останні забули мабуть що в країні війна, та не всі можуть дозволити собі коштовний одяг, бо бідність - це не привід відбирати дітей у батьків. Посилання позивача, що діти не бажають мешкати з відповідачами, бо запитували у них думку, також є таким, що йде у розріз із законом, бо саме з 14 років дитина може самостійно обирати з ким із батьків вона буде проживати, а дітям відповідача 1 не має 14 років, отже позивач вивчає законодавство. Щодо дитини ОСОБА_5 , так встановлено, що батьками його є відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_37 , який чомусь по справі залучений третьою особою, в той час як батьки мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини, тоді виникає питання а чому позивач тоді не залучив батька цієї дитини відповідачем по справі, адже також посилається що у 2021 році начебто дитина не відвідала офтальмолога. Та відповідь на ці питання дуже проста, позивач вирішив у такий спосіб зробити уникнення проходження служби в ЗСУ батьком дитини, вразі позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав, та залучення по позову в якості третьої особи відповідних підрозділів Міноборони України чи ТЦК та СП. Також позовна заява містить додатки, згідно яких позивач відвідує дітей за місцем їх знаходження у ОСОБА_38 , приносить продукти харчування, а значить продовжує дбати та піклуватися про дітей, а тому вважає позовні вимоги є безпідставними та такими, які не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області Гостіщева І.В. надала пояснення, в яких зазначила таке. Щодо вживання алкогольних напоїв відповідачем ОСОБА_1 . Інформація про вживання алкогольних напоїв міститься в листах Центру соціальних служб Дергачівської міської ради, які здійснюють соціальний супровід сім'ї відповідача 1. Вказаний факт також відображений в акті оцінки потреб сім'ї/особи №303 від 08.11.2024. ОСОБА_1 і сама ніколи не заперечувала зловживання нею алкогольними напоями. Про це свідчить письмова пояснювальна відповідача 1 від 06.11.2024, в якій вона зазначила, що 04.11.2024 випивали зі своїм співмешканцем. Також вона на засіданні міждисциплінарної команди, яке відбулося 03.12.2024 повідомляла про те, що вона пройшла амбулаторне лікування (Протокол № 23 від 03.12.2024 року). Довідка про проходження амбулаторного лікування в наркологічному кабінеті була надана відповідачем 1 добровільно. Щодо виїзду представників Служби у справах дітей Дергачівської міської ради, Центру соціальних служб Дергачівської міської ради, поліції, охорони здоров'я за місцем проживання відповідачів 1, 2, та обов'язку повідомляти їх про такі візити. 05.11.2024 до Служби надійшло повідомлення ст. інспектора ЮП СВГ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Т. Котенко, про те, що малолітня дитина ОСОБА_4 звернувся до служби «102» з повідомленням про домашнє насильство в його сім'ї. Відповідно до п. 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585, у разі надходження звернення, повідомлення про дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах внаслідок жорстокого поводження з нею або наявності загрози її життю чи здоров'ю, служба у справах дітей разом з підрозділом органу Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг (у разі наявності можливості залучення), представником закладу охорони здоров'я, які діють у межах своїх повноважень, протягом однієї доби проводить оцінку рівня безпеки дитини. Вищевказаний Порядок не містить обов'язку повідомляти батьків про такі відвідування. Насильство в сім'ї є порушенням основних прав дитини, що вимагає негайного втручання і належного реагування зі сторони всіх суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Щодо повідомлення про відвідування сім'ї відповідача 1 соціальним фахівцем, який здійснює соціальний супровід, то про моніторингові візити сім'я повідомляється засобами телефонного зв'язку. Відносно заяви відповідача ОСОБА_1 про тимчасове влаштування її дітей до ОСОБА_11 повідомляє, що жодного психологічного насилля, як зазначає представник відповідача 1, на ОСОБА_1 з боку представників Служби не вчинялося. Мати власноручно та добровільно написала заяву з проханням влаштувати її дітей у сім'ю ОСОБА_11 на період подолання нею складних життєвих обставин. Крім того на засіданні міждисциплінарної команди (далі - МДК), яке відбулося 03.12.2024, членами МДК громадянці ОСОБА_1 було наголошено про те, що якщо вона не захоче щоб діти тимчасово проживали у гр. ОСОБА_11 , то вона завжди може звернутися з відповідною заявою до Служби у справах дітей (зафіксовано в протоколі № 23 від 03.12.2024 року). З такою заявою відповідач ОСОБА_1 не ОСОБА_11 є дружиною батька відповідача ОСОБА_1 , громадянина ОСОБА_23 , не є чужою людиною для дітей. Порядок тимчасового влаштування дітей визначений в п. 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866. Згідно вказаного Порядку, дитина може бути влаштована, зокрема, у сім'ю родичів або інших осіб, з якими в неї склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім'ї. При влаштуванні обов'язково потрібна також згода дитини. Влаштування дітей до ОСОБА_11 здійснено на підставі наказу начальника Служби виданого з врахуванням всіх вимог п. 31 вищезазначеного Порядку та враховуючи згоду дітей на проживання в сім'ї гр. ОСОБА_11 . Необхідно зазначити, що малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_6 тимчасово влаштовувалися і раніше у сім'ю дідуся громадянина ОСОБА_23 та його дружини ОСОБА_11 , коли перебували на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах в 2022 році та проживали в їх сім'ї до червня 2023 року. Щодо домашнього насильства по відношенню до дітей зазначає, що до позову долучені докази, які свідчать про систематичне домашнє насильство та притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. В постанові Дергачівського районного суду Харківської області по справі № 619/9993/24 зазначено, що факт правопорушення у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 1732 КУпАП підтверджується відомостями, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД № 259875 від 03.12.2024, серії ВАД № 259873 від 03.12.2024 та серії ВАД № 260975 від 03.12.2024. Зазначеною постановою визнано гр ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 1732 КУпАП та, відповідно до ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 40 годин. По відкритому кримінальному провадженні ЄРДР № 12025221230000187 від 21.02.2025 за ст. 126-1 КК України триває слідство. Щодо думки дітей при вирішенні питання позбавлення батьківських прав. Частинами першою, другою статті 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й стаття 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов'язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю. Законодавство не містить віку з якого дитина могла бути заслуханою. Думку малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було заслухано на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини 27.02.2025 року при розгляді питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачів, про що відображено у висновку Дергачівської міської військової адміністрації від 14.03.2025 № 01-17/394. Діти повідомили, що не проти щоб їх матір позбавили батьківських прав. Таке рішення діти пояснили тим, що позивач 1 не цікавиться ними, не приділяє належної уваги до їх навчання, розвитку, вживає алкоголь. Поряд з матір'ю діти не відчувають комфортних та затишних умов для проживання. Щодо батька малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина ОСОБА_3 повідомляє наступне. До Служби у справах дітей Дергачівської міської ради не надходили повідомлення щодо неналежного виконання батьківських обов'язків громадянином ОСОБА_3 відносно його сина ОСОБА_5 . Малолітню дитину ОСОБА_5 було взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах в період проживання дитини разом з відповідачем ОСОБА_1 .. Як вже зазначалося вище та вказано в позові малолітні діти позивача 1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у період з лютого 2022 року по червень 2023 року перебували на обліку Служби у справах дітей Дергачівської міської ради. Малолітня дитина ОСОБА_5 , у цей час проживав разом з батьком за адресою: АДРЕСА_3 . Відносно інформації про відвідування відповідачем ОСОБА_1 дітей за їх місцем знаходження у ОСОБА_11 . Інформація про відвідування позивачем 1 дітей за місцем їх тимчасового проживання була викладена у листі Центру соціальних служб Дергачівської міської ради від 25.02.2025 р. № 01-25/85-В, та зазначена зі слів позивача 1 про те, що вона відвідує дітей, за можливості купує продукти харчування. Необхідно звернути увагу на те, що мати зобов'язана забезпечувати дітей належним харчуванням, одягом, предметами гігієни, шкільним приладдям та іншими базовими потребами кожного дня, а не за можливості. На підставі вищезазначеного, Служба у справах дітей Дергачівської міської ради не погоджується з обставинами викладеними у відзиві та правовою оцінкою обставин викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов до суду не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

19 березня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 10 год 00 хв 30.04.2025. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

30 квітня 2025 року підготовче засідання відкладено на 12 год 00 хв 14.05.2025.

01 травня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Головко В.В. через систему «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву.

16 травня 2025 року представник третьої особи Служби у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області Гостіщева І.В. надала до суду через систему «Електронний суд» пояснення щодо позову або відзиву.

14 травня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 год 00 хв 11.06.2025.

11 червня 2025 року по справі оголошено перерву на 11 год 00 хв 10.07.2025.

10 липня 2025 року по справі оголошено перерву на 15 год 00 хв 22.07.2025.

У судове засідання представник позивача Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження Шенькарук С.М. не з'явилася, у поданій через систему «Електронний суд» заяві просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Головко В.В. заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечував проти позову.

У судовому засіданні представник третьої особи Служби у справах дітей Дергачівської міської ради Гостіщева І.В. позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

У судовому засіданні представники третьої особи Центра соціальних служб Дергачівської міської ради Вакула С.В. та Ніколаєнко І.С. позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

У судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Натомість, з'явився його представник адвокат Кореняк Ю.С., яка не заперечувала проти задоволення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 , виданим 11.12.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 221, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками зазначено: батько - ОСОБА_39 , мати - ОСОБА_8 .

Батько дитини записаний відповідно до частини першої статті 135 С України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, сформованим 13.03.2025 Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за № 00050026892.

Відповідно до Витягу з реєстру Дергачівської територіальної громади № 2023/002241621 від 15.03.2023, адреса місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , виданого 01.09.2020 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергач і вському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з реєстру Дергачівської територіальної громади № 2023/002241037 від 15.03.2023, адреса місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , виданого 29.07.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його батьками зазначено: батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з реєстру Дергачівської територіальної громади № 2023/002230371 від 15.03.2023, адреса місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : АДРЕСА_3 .

З огляду на Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 13.03.2025 № 00050027165, прізвище ОСОБА_8 після державної реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_9 ».

На підставі заяви ОСОБА_1 від 06.11. 2024 на ім'я начальника Служби про влаштування її малолітніх дітей на тимчасове проживання до ОСОБА_11 , до моменту подолання складних життєвих обставин, наказом начальника Служби від 06.11.2024 № 89 малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово влаштовані до ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Наказом начальника Служби від 11 листопада 2024 року № 93 малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято на облік Служби у справах дітей міської ради, як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері та батька малолітньої дитини ОСОБА_6 , громадянина ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків.

Згідно з Наказом начальника Служби від 11 листопада 2024 року № 93 малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято на облік Служби у справах дітей міської ради, як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням матері та батька малолітньої дитини ОСОБА_6 , громадянина ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків. Взяття на облік дітей здійснено на підставі акту оцінки потреб сім'ї/особи № 303 від 08.11.2024 та інформації Центру соціальних служб Дергачівської міської ради наданої листом від 08.11.2024 № 01-25/570-В (вх. № 01-47/973 від 11.11.2024), щодо підтвердження факту наявності складних життєвих обставин, в яких перебувають малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За інформацією КЗ «Дергачівський ліцей № 3» Дергачівської міської ради від 18.11.2024 року № 01-20/106 громадянка ОСОБА_1 не цікавиться успіхами своєї малолітньої дитини ОСОБА_5 , учня 4-Г класу. Коли у класного керівника виникає питання стосовно дитини, мати не відповідає на телефонні дзвінки. Немає постійного контролю за успішністю хлопчика в навчанні, за виконанням домашнього завдання.

За інформацією КЗ «Дергачівський ліцей № 1 ім. Данила Бакуменка» Дергачівської міської ради мати малолітньої дитини ОСОБА_4 , учня -А класу громадянка ОСОБА_1 навчанням дитини не переймається.

За інформацією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 10.12.2024 № 486 мати, ОСОБА_1 звернулась 13 липня 2021 року з дитиною, ОСОБА_5 на профілактичний огляд для отримання довідки на вступ дитини до 1 класу. Під час офтальмологічного огляду дитини було виявлено деяке зниження гостроти зору лівого ока. ОСОБА_1 було рекомендовано отримати консультацію дитячого офтальмолога та видане електронне направлення. Через два тижні мати дитини повідомила, що консультація не відбулась, оскільки лікар знаходиться у відпустці, але і в подальшому мати не звернулась до спеціаліста.

З огляду на Консультативний висновок спеціаліста ОДКЛ № 1 Консультативної поліклініки, у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , затримка розвитку мовлення.

З огляду на характеристику ОСОБА_5 , учна 4 класу, видану КЗ «Дергачівський ліцей № 3» Дергачівської міської ради від 18.11.2024 № 01-20/106, ОСОБА_5 зарекомендував себе як скромний, доброзичливий, врівноважений учень, Володіє учбовим матеріалом на низькому рівні. На уроках не завжди уважний, у ОСОБА_21 немає мотивації до навчання. Не конфліктний. Запізнюється на уроки та пропускає їх, так як потребує уваги мами.

Згідно наданої директором «Дергачівського ліцею№ 1 імені Данила Бакуменка» Дергачівської міської ради Н.Зєньковою довідки характеристики ОСОБА_15 , учня 6-А класу, за час навчання з 2019 року виявив середній рівень навчання. На уроках часто пасивний, домашні завдання не завжди виконує. Проте дуже дисциплінований. Діти проживали з мамою, ОСОБА_33 , за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_13 майже не виходив на онлайн уроки, не завжди виконував домашні завдання. Вихованням та навчанням дітей мати не переймається, тому ОСОБА_13 виявив бажання проживати з дідусем. Дідусь і бабуся відповідально ставляться до виховання та навчання дитини. Учень став більш відповідально ставитися до навчання та відвідування онлайн уроків, хоча домашні завдання виконує не завжди. У вільний час відвідує гурток з гирьового спорту в комплексі «Зевс», спілкується з класом на зустрічах у безпечному просторі. Мати ОСОБА_13 відвідує дітей, але контактує тільки з молодшим сином (зі слів бабусі і ОСОБА_13 ), іноді пригощає дітей цукерками.

Згідно з Довідкою КНП ДЦЛ «Центр ментального здоров'я» від 26.02.2025 про ОСОБА_2 пройшов амбулаторне лікування в наркологічному кабінеті КНП ДЦЛ «Центр ментального здоров'я» з 17.02.2025 по 25.02.2025 з метою лікування та профілактики аддикції (зловживання алкоголем).

Згідно з Довідкою КНП ДЦЛ «Центр ментального здоров'я» від 26.02.2025 про ОСОБА_1 пройшла амбулаторне лікування в наркологічному кабінеті КНП ДЦЛ «Центр ментального здоров'я» з 17.02.2025 по 25.02.2025 з метою лікування та профілактики аддикції (зловживання алкоголем).

Відповідно до висновку Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області від 14.03.2025 № 01-17/394 враховуючи витяг з протоколу комісії з питань захисту прав дитини Дергачівської міської ради від 27.02.2025 № 3, а саме рішення № 24 «Про розгляд питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », відповідно до частин 4, 5 статті 19, пункту 2 частини 1 статті 164, частин 1, 2 статті 171 Сімейного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», керуючись Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІ, Дергачівська міська військова адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (частина перша статті 5 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_40 ) є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини записаний відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, сформованим 13.03.2025 Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за № 00050026892.

Прізвище ОСОБА_8 після державної реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_9 ».

Батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Батьками малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі заяви ОСОБА_1 від 06.11.2024 на ім'я начальника Служби про влаштування її малолітніх дітей на тимчасове проживання до ОСОБА_11 , до моменту подолання складних життєвих обставин, наказом начальника Служби від 06.11.2024 № 89 малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово влаштовані до ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Взяття на облік дітей здійснено на підставі акту оцінки потреб сім'ї/особи № 303 від 08.11.2024 та інформації Центру соціальних служб Дергачівської міської ради наданої листом від 08.11.2024 № 01 -25/570-В (вх. № 01-47/973 від 11.11.2024), щодо підтвердження факту наявності складних життєвих обставин, в яких перебувають малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також судом установлено, що за інформацією КЗ «Дергачівський ліцей № 3» Дергачівської міської ради від 18.11.2024 року № 01-20/106 громадянка ОСОБА_1 не цікавиться успіхами своєї малолітньої дитини ОСОБА_5 , учня 4-Г класу. Коли у класного керівника виникає питання стосовно дитини, мати не відповідає на телефонні дзвінки. Немає постійного контролю за успішністю хлопчика в навчанні, за виконанням домашнього завдання.

З огляду на характеристику ОСОБА_5 , учна 4 класу, видану КЗ «Дергачівський ліцей № 3» Дергачівської міської ради від 18.11.2024 № 01-20/106, ОСОБА_5 зарекомендував себе як скромний, доброзичливий, врівноважений учень, Володіє учбовим матеріалом на низькому рівні. На уроках не завжни уважний, У ОСОБА_21 немає мотивації до навчання. Не конфліктний. Запізнюється на уроки та пропускає їх, так як потребує уваги мами, бор не завжди може зайти на на онлайн уроки сам.

Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області, як орган опіки та піклування в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав посилалася на те, що відповідачі самоусунулися від виконання батьківських обов'язків, не цікавляться життям дітей, свідомо та систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, не забезпечують необхідним харчуванням, медичним доглядом, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, у зв'язку з чим наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст.164 СК України для позбавлення батьківських прав, що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дітей.

У судовому засіданні була вислухана думка малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що він навчається у школі № 1 онлайн, любить футбол. Наразі він живе у діда Кості, який зараз на роботі, що дід садить огород, а він йому допомагає. Маму бачив давно, вона телефонує, питає як справи і просить дати трубку молодшому брату. У діда вони з братами живуть втрьох давно, десь пів року, а до цього жили у мами. Папи у нього немає, мама не працює. Як жили у мами гроші давав папа ОСОБА_41 , скидав на карточку, бо він служе і інколи давала гроші його мама. Одяг йому купує ОСОБА_42 з дідом. До мами не хоче бо вона п'є.

У судовому засіданні була вислухана думка малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що навчається у школі № 3 онлайн, середній бал 7, однокласників він бачив, ходив у школу сам, а мама п'яна вдома була, вона йому уваги не приділяє. Живе він з дідом і ОСОБА_43 , а до цього жив у папи, а папа служе. Маму бачив востаннє не пам'ятає коли.

За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Частинами першою-четвертою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Частинами першої, другої статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), в тому числі й на рівне виховання батьками.

Стаття 9 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», далі Закон).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Такий правовий висновок неодноразово викладений Верховним Судом у постановах, зокрема від 24 жовтня 2024 року в справі № 199/3287/23, від 20 березня 2024 року в справі № 204/2097/22, від 07 лютого 2024 року в справі № 455/307/22 та інших.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23, від 28 лютого 2024 року в справі № 303/4697/22, від 12 лютого 2024 року в справі № 202/1931/22 та інші).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз'єднання сім'ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, пункти 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

У рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Іlya Lyapin vs russia» (заява № 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз'єднання, зазначивши, що наявність сімейних зв'язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини під час розгляду справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2024 року в справі № 404/9387/21, від 19 лютого 2024 року в справі № 159/2012/23, від 22 листопада 2023 року в справі № 320/4384/18 та ін.

Верховний Суд наголошує, що особистісні непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки в рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків (постанови Верховного Суду від 01 серпня 2024 року в справі № 366/52/21, від 07 березня 2024 року в справі № 947/7448/22, від 22 листопада 2023 року в справі № 320/4384/18, від 06 жовтня 2021 року в справі № 320/5094/19).

Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23).

У частинах п'ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв'язку (постанови Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі № 638/15336/18, провадження № 61-13690св20; від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, провадження № 61-1544св21; від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, провадження № 61-10115св23; від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, провадження № 61-5203св23).

За положенням частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер.

Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 133/747/23, провадження № 61-9650св24).

У висновку Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області від 14.03.2025 № 01-17/394 враховуючи витяг з протоколу комісії з питань захисту прав дитини Дергачівської міської ради від 27.02.2025 № 3, а саме рішення № 24 «Про розгляд питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », відповідно до частин 4, 5 статті 19, пункту 2 частини 1 статті 164, частин 1, 2 статті 171 Сімейного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», керуючись Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІ, Дергачівська міська військова адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з цим, цей висновок не є достатньо об'єктивним та обґрунтованим, оскільки при наданні такого висновку орган опіки та піклування виходив виключно з тих відомостей, які були надані позивачем, який зацікавлений у розгляді справи.

Також висновок не містить відомостей, які об'єктивно характеризують відповідачів як осіб, які не здійснюють своїх батьківських обов'язків, а також переконливих доводів щодо доцільності позбавлення батьківських прав, якими він керувався під час прийняття рішення.

Суд не ставить під сумнів те, що відповідачі не в повній мірі піклуються, турбуються про здоров'я дітей та не приймають активну участь у їх вихованні. Те, що у матеріалах справи дійсно наявні докази щодо негативної поведінки відповідача ОСОБА_2 по виконанню батьківських обов'язків відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді громадських робіт.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що на даний час відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 демонструють позитивну динаміку змін поведінки, пройшли курс лікування від алкогольної залежності та відповідач ОСОБА_1 працевлаштувалась.

Також суд враховує поведінку обох відповідачів протягом всього розгляду справи, які наголошували на бажанні змінити девіантну поведінку, заперечували проти задоволення позову та постійно виявляли бажання повернути дитину у сім'ю.

Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що поведінка відповідачів свідчить про їх не бажання, як батьків, брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Посилання сторони позивача на те, що відповідачі самоусунулися від виконання батьківських обов'язків, ніякої уваги їм не приділяють, матеріально не допомагають, не виявляють бажання бачити дітей, їх розвитком не цікавляться, не піклуються ні про їх фізичний та ні про духовний розвиток, суд вважає недоведеним.

З наданих до суду доказів, судом не встановлено, що батько ухиляється від виконання батьківських обов'язків свідомо, тобто, що він систематично продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, посилання сторони позивача на те, що відповідачі ОСОБА_1 , як мати дітей, та ОСОБА_2 , як батько дитини ОСОБА_6 , недостатньо приділяють уваги вихованню та догляду за дітей, однак позбавлення їх батьківських прав, тобто природніх прав, наданих матері та батьку щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи у повній мірі не доведено.

Належних та допустимих доказів винної поведінки та ухилення відповідачів від виконання батьківських обов'язків судом не встановлено і позивачем не доведено. Водночас судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не бажають спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунулися від виконання своїх обов'язків з виховання дітей.

Крім того, стороною позивача не було наведено переконливих аргументів щодо того, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення її матері та батька по відношенні до них батьківських прав.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є тими особами, поведінка чи дії яких можуть свідчити про негативний вплив на дітей, тому застосування до них такого виняткового заходу, як позбавлення батьківських прав, суд вважає передчасним, недоцільним та таким, що не відповідає інтересам дітей.

При цьому, позивачем не доведено, яка реальна мета має бути досягнута шляхом позбавлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав, як це змінить існуючу ситуацію на кращу і сприятиме захисту інтересів дітей.

У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Отже, суд дійшов висновку, що наразі позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не буде ґрунтуватися на суттєвих і достатніх причинах у контексті національного законодавства та практики ЄСПЛ.

Проте встановлені судом обставини справи вказують на наявність підстав для того, щоб попередити про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов'язків щодо виховання дітейОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд звертає увагу, що залишення поза увагою попередження суду про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов'язків в подальшому може бути визнано достатньою підставою для позбавлення батьківських прав (постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23, від 06 березня 2024 року в справі № 317/2256/22, від 09 червня 2023 року в справі № 591/6037/21).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення є похідними від позовних вимог про позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітніх дітей, то вказані вимоги задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області відмовити.

Попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов'язків щодо виховання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов'язків щодо виховання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:

позивач: Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 5, ідентифікаційний код 44673786;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 1, ідентифікаційний код 43948178;

третя особа: Центр соціальних служб Дергачівської міської ради, місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 1, ідентифікаційний код 24135383;

третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 31 липня 2025 року.

Суддя Є. А. Болибок

Попередній документ

129239711

Наступний документ

129239713

Інформація про рішення:

№ рішення:	129239712
№ справи:	619/1533/25
Дата рішення:	31.07.2025
Дата публікації:	04.08.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Дергачівський районний суд Харківської області
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (05.02.2026)
Результат розгляду:	в позові відмовлено; скасовано частково
Дата надходження:	25.08.2025
Предмет позову:	за позовом Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, яка діє в інтересах дітей: Лаврікова Я.В., Губки В.Є., Куценка А.Є., до Губки А.К., Куценка Є.В., треті особи: Служба у справах дітей Дергачівської міської

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

30.04.2025 10:00	Дергачівський районний суд Харківської області
14.05.2025 12:00	Дергачівський районний суд Харківської області
11.06.2025 12:00	Дергачівський районний суд Харківської області
10.07.2025 11:00	Дергачівський районний суд Харківської області
22.07.2025 15:00	Дергачівський районний суд Харківської області
31.07.2025 15:00	Дергачівський районний суд Харківської області
13.01.2026 14:30	Харківський апеляційний суд
15.01.2026 10:00	Харківський апеляційний суд
28.01.2026 14:00	Харківський апеляційний суд