Справа № 525/313/25
Провадження № 2/525/261/2025
25.07.2025 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17.03.2025 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що 18.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №18.07.2024-100001072, за умовами якого Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 4000 грн., строком на 124 дні. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, ОСОБА_1 18.07.2024 отримав кредитні кошти у розмірі 4000 грн. У свою чергу відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 13280 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.
21.03.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження по справі з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду на 30.05.2025. У подальшому розгляд справи відкладено на 25.07.2025, з поважних причин.
Сторони в судове засідання 25.07.2025 повторно не з'явилися. 25.07.2025 судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи з ухваленням заочного рішення.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що 18.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №18.07.2024-100001072, шляхом підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора надісланого йому позивачем на зазначений ним номер, електронних документів, що містять істотні умови договору, а саме: пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки кредитного договору та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору (а.с. 6-12).
Відповідно до умов кредитування, визначених в заявці кредитного договору №18.07.2024-100001072, датою надання кредиту є 18.07.2024; сума кредиту становить 4000 грн., строком на 124 дні з дати його надання; датою повернення (виплати) кредиту є 18.11.2024. Період користування кредитом - кожні наступні 31 днів з дня надання кредиту (черговий період). За умовами договору застосовується процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів та процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов'язана з наданням кредиту, складає 360 грн., нараховується та обліковується в день видачі кредиту (а.с. 6-12).
18.07.2024 ТОВ «Споживчий центр» на виконання умов кредитного договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 4000 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 (а.с. 14).
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №18.07.2024-100001072 від 18.07.2024 за період з 18.07.2024 по 18.11.2024 загальна сума заборгованості відповідача становить 13280 грн., з яких: основний борг - 4000 грн., проценти - 6200 грн., комісія - 360 грн., неустойка - 2000 грн., додаткова комісія - 720 грн. (а.с. 15).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Оскільки відповідачем не повернуті кредитні кошти, суд приходить до переконання, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 4000 грн.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, суд виходить з наступного.
Із наданих позивачем та досліджених судом документів установлено, що відповідачу на підставі укладеного договору були надані кошти: за кредитним договором № 18.07.2024-100001072 від 18.07.2024 в розмірі 4000 гривень, які відповідач у строки встановлені умовами договору не повернув, тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання про стягнення відсотків за кредитним договором суд приходить до наступних висновків.
Так, Умовами кредитного договору № 18.07.2024-100001072 від 18.07.2024 передбачено строк користування коштами 124 дні зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.5% за день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів (62 дні) та у розмірі 1% за день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка 1,5%.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
24.12.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", яким у тому числі були внесені зміни до ЗУ "Про споживче кредитування".
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Положеннями ч. ч. 4, 5 ст. 8 Закону установлено, що денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:
ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де
ДПС - денна процентна ставка;
ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;
ЗРК - загальний розмір кредиту;
t - строк кредитування у днях.
Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів - 1,5 % ( п. 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про споживе кредитування").
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними
Оскільки договір №18.07.2024-100001072 від 18.07.2024 між сторонами було укладено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", нарахування процентів повинно було здійснюватися з урахуванням положень пункту 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, згідно Закону розмір відсоткової ставки становить: у період з 18.07.2024 до 19.08.2024 (33 дні) - 1,5%, з 22.08.2024 ( 91 день) - 1%.
Згідно розрахунку загальна заборгованість по нарахованих відсотках складає 5620 грн.
4000 х 1,5% х 33 дні = 1980 грн.
4000 х 1% х 91 день = 3640 грн.
Ураховуючи викладене, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 5620 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за неустойкою у розмірі 2000 грн.
Так, відповідно до умов укладеного договору, передбачена неустойка - 40 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості ТОВ «Споживчий центр» здійснювалося нарахування неустойки на загальну суму 2000 гривень.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022у зв'язку з військовою агресією російської федерації на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану"введено в Україні з 24.02.2022 воєнний стан, який діє і донині.
Таким чином заявлені вимоги у частині стягнення неустойки задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає наступне.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд звертає увагу, що переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем була нарахована додаткова комісія за обслуговування кредиту, у договорі не зазначено.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача лише комісія за надання кредиту у розмірі 360 грн., у іншій частині заявлені вимоги про стягнення комісії задоволенню не підлягають.
Ураховуючи викладене, суд приходить до переконання, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №18.07.2024-100001072 від 18.07.2024 у розмірі 9980 грн. ( заборгованість за кредитом 4000 грн. + заборгованість за процентами 5620 грн. + комісія 360 грн. = 9980 грн.).
У іншій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернені до суду ТОВ «Споживчий центр» було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00007304 від 12.03.2025 (а.с. 1).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 13280 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 9980 грн. (75,15%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 1820,43 грн. ( 2422,40 х 75,15 % = 1820,43 грн.).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 247, 258, 263-265, 268 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №18.07.2024-100001072 від 18.07.2024 у розмірі 9980 ( дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по справі у розмірі 1820 ( одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 43 копійки.
У іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»», ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032;
представник позивача: Мохир Ярослав Вікторович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складено 30.07.2025.
Суддя Я.В. Прасол