Справа №403/167/25 провадження № 2/403/274/25
31 липня 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором №б/н від 03 квітня 2020 року в загальному розмірі 64477 грн. 90 коп.та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 51714 грн. 53 коп. та 12763 грн. 37 коп. - заборгованості за простроченими відсотками.
Позов обгрунтовано тим, що 03 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами кредитування, та з дотриманням вимог постанови Національного банку України від 13 грудня 2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі» власноруч на планшеті підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, внаслідок чого погодив наступні умови кредитування: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювальна кредитна лінія до 50000,00 грн.; строк кредитування - 20 років; тип кредитної картки - «Універсальна»; процентна ставка - 42,0% річних, яка в процесі користування рахунком була змінена на відсоткову ставку 43,2% річних; розмір мінімального обов'язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочки. На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії - 10/23 типу «Універсальна» та додатково кредитну картку № НОМЕР_2 зі строком дії - 09/27, тип «Універсальна», а також кредитні кошти у виді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач, здійснюючи користування кредитним лімітом та сплату відсотків за користування ним, в подальшому припинив своєчасно надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 16 лютого 2025 року у нього виникла заборгованість у зазначеному вище розмірі.
З огляду на викладене, позивач прохав стягнути із відповідача на його користь зазначену вище суму заборгованості за кредитом, а також понесені ним судові витрати у виді сплаченого при подачі позову до суду судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп..
Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог у встановлений судом строк не подав.
ІІ. Заяви та клопотання.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» згідно письмового клопотання, доданого до позовної заяви, прохав в процесі дослідження доказів по справі дослідити копію заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03 квітня 2020 року як доказу погодження відсоткової ставки між банком та клієнтом (а.с.12).
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» згідно письмового клопотання, поданого до суду 28 квітня 2025 року, прохав розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.66).
Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 04 квітня 2025 року визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, у якій ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та одночасно постановлено здійснювати судовий розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.55-56).
В зв'язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзиву на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 31 липня 2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
03 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_1 шляхом підписання за допомогою планшета заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг (далі - заява, заява про приєднання, заява від 03 квітня 2020 року) підтвердив приєднання згідно зі ст.634 ЦК України до розділів «Загальні положення», «Кредитні картки», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms (а.с.35-40).
Судом встановлено, що в заяві від 03 квітня 2020 року зазначені відомості про тип кредиту: відновлювальна кредитна лінія, суму (ліміт) кредиту: не перевищує 50000,00 грн. для карт «Універсальна»; строк кредитування: 20 років; спосіб надання кредиту: безготівковим шляхом; процентна ставка: 43,2% річних для карт Універсальна та 42,0% для карт Універсальна Gold; порядок повернення кредиту: 1) шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у тому числі за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; 2) шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно, у разі прострочення з 31-го дня - 10% від заборгованості, у разі прострочення з 181-го дня - 100% від заборгованості (а.с.35-40).
Таке приєднання відповідача до запропонованих банком умов вчинене у письмовій формі та відповідає положенням ст.634 ЦК України.
Факт підписання 03 квітня 2020 року зазначеної вище заяви, яка містить відомості про узгоджені сторонами договору умови кредитування, відповідачем по справі ОСОБА_1 під час судового розгляду спростований не був.
Відповідач своїм підписом підтвердив також отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, викладені у паспорті споживчого кредиту, що були надані йому до укладення договору 03 квітня 2020 року (а.с.43-44).
Згідно інформації, зазначеної у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки відповідача по справі ОСОБА_1 , останньому 03 квітня 2020 року був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 із встановленням кредитного ліміту в розмірі 2000,00 грн., який в подальшому 29 грудня 2020 року був збільшений до 7000,00 грн., 14 грудня 2021 року - до 50000,00 грн., а станом на 01 жовтня 2024 року зменшений до 0,00 грн. (а.с.34).
Згідно укладеного між сторонами кредитного договору, відповідачу ОСОБА_1 були надані кредитні картки типу «Універсальна» 03 квітня 2020 року за № НОМЕР_1 зі строком дії до 10/23 та 01 березня 2024 року за № НОМЕР_2 зі строком дії до 09/27(а.с.34 зворот).
Факт використання відповідачем наданих банком кредитних коштів, в тому числі шляхом зняття готівки, здійснення переказів та поповнення мобільного телефону, підтверджується випискою по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 , в якому міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей (а.с.29-33).
Під час судового розгляду відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані банком докази отримання та користування ним кредитними коштами.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 03 квітня 2020 року (а.с.13-28) загальна сума заборгованості відповідача станом на 16 лютого 2025 року складає 64477,90 грн., з яких:
- 51714,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі,
0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту та
51714,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
- 12763,37 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З урахуванням викладеного, судом встановлений факт перебування сторін по справі у договірних відносинах, що підтверджується підписанням 03 квітня 2020 року відповідачем по справі ОСОБА_1 заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» з використанням кредитки типу «Універсальна» та «Універсальна Gold», в якій сторони погодили умови надання позивачем грошових коштів (кредиту) відповідачу, як позичальнику, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту та строку кредитування, сплати ним відсотків за користування кредитними коштами та строку внесення щомісячних платежів за користування наданим кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Судом встановлено, що позивач, згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору №б/н від 03 квітня 2020 року, виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання відповідачу кредиту, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, з якої вбачається користування останнім грошовими коштами в межах кредитного ліміту. Натомість відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконував належним чином, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами згідно умов договору. Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 16 лютого 2025 року заборгованість складає 64477,90 грн., з яких: 51714,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 12763,37 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі не надано жодного належного доказу на спростування розрахунку кредитної заборгованості, наданого позивачем, та її розміру
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору від 03 квітня 2020 року, укладеного між ним та АТ КБ «ПриватБанк».
Зазначений договір з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавався судом недійсним.
Судом також враховується, що у даній справі кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії банку щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитом та її розміру.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснював часткове виконання умов договору шляхом внесення грошових сум на погашення кредитної заборгованості (зокрема, 01.04.2021 - 400,00 грн., 07.10.2021 - 1000,00 грн., 10.03.2022 - 1200,00 грн., 05.01.2023 - 1451,30 грн.).
На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за кредитним договором №б/н від 03 квітня 2020 року щодо сплати кредиту та інших платежів у передбачених ним розмірі та строки, та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 03 квітня 2020 року в загальному розмірі 64477,90 грн..
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. з урахуванням пониження ставки судового збору на коефіцієнт 0,8, що підтверджується платіжною інструкцією №ZZ425В292О від 25 лютого 2025 року (а.с.1).
З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі АТ КБ «ПриватБанк» кошти по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03 квітня 2020 року в загальному розмірі 64477 грн. 90 коп. (шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят сім гривень дев'яносто копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Повне ім'я та найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул.Грушевського, буд.№1Д м.Київ, поштовий індекс 01001, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.Ю.Атаманова