Справа № 405/3723/25
провадження № 3/405/1129/25
28.07.2025 м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючого судді Плохотніченка Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , місце роботи: безробітній, за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
до Подільського районного суду міста Кропивницького з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, 18.06.2025 року надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Особа, відносно якої складений протокол про адміністративні правопорушення - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, повідомлявся за зареєстрованою адресою місця проживання, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, клопотання від ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходили, при цьому, докази на підтвердження належного повідомлення останнього про час та місце судового розгляду відсутні, так як поштові повідомлення, які надсилались ОСОБА_1 були повернуті до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
При цьому, Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Однак, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення Подільським районним судом міста Кропивницького, про що свідчить відповідний запис в протоколі, - до суду із запитом про рух даної справи про адміністративне правопорушення та її судовий розгляд не звертався.
Потерпіла до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце була повідомлена. Причини неявки невідомі.
Судом встановлено, що 27.05.2025 року, близько 20:00 год., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою спільного проживання: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке полягало у словесних образах, приниженні.
Таким чином, суд дійшов переконливої думки про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період 27.05.2025 року, близько 20.00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується:
протоколом про адміністративні правопорушення серії ВАД № 483085 від 11.06.2025 року;
письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винуватість ОСОБА_1 в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАп доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» визначено, що:
насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю;
психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю;
члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема на подружжя; колишнє подружжя; діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Також, Конституція декларує право кожного на повагу до його гідності, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Суд також бере до уваги правову позицію ЄСПЛ у справі «TKHELIDZE проти Грузії», заява № 33056/17, згідно з якою відсутність негайного реагування органів влади при виникненні підозр щодо домашнього насильства порушує конвенцію. ЄСПЛ наголосив, що за відповідних обставин влада зобов'язана вживати превентивних оперативних заходів для захисту особи, життю якої загрожує злочинні дії іншої особи. Жертви домашнього насильства, які потрапляють до категорії вразливих осіб, мають право на державний захист. Коли виникають будь-які підозри щодо домашнього насильства чи насильства щодо жінок, від органів влади вимагається негайне реагування та подальша особлива ретельність для вирішення конкретного характеру насильства в ході провадження.
Оскільки адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає, зокрема, за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру (погрози, образи, тощо), внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні стягнення відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який раніше, відповідно до матеріалів справи, до адміністративної відповідальності не притягувався, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст.173-2 КУпАП, не вбачаючи підстав для накладення більш суворого стягнення, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 283, 284, 287 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 340 гривень 00 коп., який (штраф) підлягає внесенню через установу банку України за наступними реквізитами: UА368999980313040106000011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м. Кропивн/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998. Призначення платежу: штраф, ( ОСОБА_1 ). протокол серія ВАД № 483085 від 11.06.2025 року.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, призначення платежу - Судовий збір, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_1 ), справа № 405/3723/25, Подільський районний суд міста Кропивницького.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Леонід Іванович Плохотніченко