Справа № 404/5118/25
Номер провадження 2/404/1698/25
31 липня 2025 року Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Людм ила Дмитріївна Кулінка, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Російської Федерації в особі міністерства юстиції Російської Федерації (місцезнаходження: 119991, місто Москва, вулиця Житня, будинок № 14, будівля 1), про стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з держави російської федерації на його користь моральну шкоду у розмірі 1000000,00 грн.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, дослідивши зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із чим її слід залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Вже на стадії пред'явлення позову позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред'явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175, частини 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно пункту 4 Постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві повинно бути зазначено у чому полягає моральна шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та яким доказами це підтверджується.
Разом з тим, позивачем не наведено у позовній заяві обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди заявленої до стягнення. Розрахунки не зазначені і не містяться в окремому документі.
Крім того, згідно позовної заяви відповідачем у справі є Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні.
Дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією розірвані.
Відповідно до статті 190 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Пунктом 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54 (Інструкція) визначено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Згідно з пунктом 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Таким чином, у разі відкриття провадження у справі суд зобов'язаний надіслати відповідачу завірений переклад позовної заяви та доданих до неї документів на російську мову.
Проте, позивачем не надано суду завірений в установленому законом порядку (нотаріусом, перекладачем) переклад на російську мову позовної заяви та доданих до неї документів.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина 2 стаття 48 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16-ц).
У спорах про відшкодування шкоди, завданої державою/іноземною державою (органом державної влади, їх посадовою особою або службовою особою/органом державної влади, їх посадовою особою або службовою особою іноземної держави); відповідачем є відповідна держава як учасник цивільних правовідносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав. Держава Україна, як і іноземна держава бере участь у справі у спорах про відшкодування шкоди, завданої державою (іноземною державою) як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. А тому у спорах про відшкодування шкоди, завданої державою (іноземною державою) на позивача, відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, покладено обов'язок зазначити, окрім безпосередньо держави, яка за його ствердженням завдала йому шкоди, також орган (органи) відповідної держави, якого (яких) позивач зазначає порушником своїх прав. При цьому, закон не вимагає конкретизації вимог (визначення сум, що підлягають стягненню тощо) до кожного із відповідачів - представницьких органів держави, якщо позивач визначив їх більше одного.
У справах про відшкодування шкоди, завданої військової агресією РФ, як відповідачів слід зазначати представницькі органи вказаної держави (Міністерство юстиції РФ та Міністерство оборони РФ).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 06.11.2023 року у справі № 910/5699/23.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При постановленні даного рішення судом враховано прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Російської Федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (місцезнаходження: 119991, місто Москва, вулиця Житня, будинок № 14, будівля 1) про стягнення моральної шкоди, залишити без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10- ти (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Запропонувати позивачу у зазначений строк:
- надати належним чином складений позов у новій редакції, у якому визначитись з належними відповідачами у справі,
- надати суду належним чином завірений переклад позовної заяви та доданих до неї документів на російську мову;
- надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди заявленої до стягнення.
В разі виконання вимог у встановлений судом термін, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка