Провадження № 22-з/821/110/25
Справа № 709/1220/24
01 серпня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Гончар Н.І.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» - адвокат Коцар Ольга Сергіївна,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Стратілатова Костянтина Геннадійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу та дарування недійсними,
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28.02.2025 у задоволенні позову ПрАТ «ВФ Україна» відмовлено.
Додатковим рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.03.2025 заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Стратілатова К.Г. задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «ВФ Україна» на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19500 грн.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.03.2025, представник позивача - адвокат Коцар О.С. подала апеляційну скаргу, в якій просила вказане додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення судових витрат в повному обсязі, або зменшити до 1500 грн.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 22.07.2025 апеляційну скаргу представника позивача ПрАТ «ВФ Україна» - адвоката Коцар О.С. залишено без задоволення, додаткове рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.03.2025 у даній справі залишено без змін.
28.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Стратілатова К.Г. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ПрАТ «ВФ Україна» на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 10500 грн.
В обґрунтування зазначає, що оскільки позивачу відмовлено в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем мають бути відшкодовані скаржником ПрАТ «ВФ Україна».
Перевіривши доводи заяви про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.
Згідно з положеннями ч. 1, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Зазначений висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 306/1198/17 від 08.04.2020.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Так, матеріалами справи підтверджено, що представник ОСОБА_2 - адвокат Стратілатов К.Г. у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, які просив стягнути з позивача.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення було подано адвокатом Стратілатовим К.Г. 25.07.2025, тобто в строк, визначений статтею 141 ЦПК України.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Норми вказаної статті не встановлюють для суду обов'язку викликати учасників справи у судове засідання, а такі виклики суд здійснює у разі необхідності. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13.05.2025 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без призначення судового засідання. Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для виклику учасників справи для розгляду заяви.
Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, матеріалами справи підтверджено, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Стратілатов К.Г. на підставі договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 20.07.2023 та ордеру про надання правничої допомоги серії СА № 1072165.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвокат Стратілатов К.Г. надав такі документи: копію договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 20.07.2023; копію угоди до договору від 20.07.2023 про вартість послуг за надання правової (професійної правничої) допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг згідно з договором від 20.07.2023; детальний опис робіт, виконаних адвокатом для надання професійної правничої допомоги Лепському В.І. у справі № 709/1220/24.
Так, відповідно до угоди до договору від 20.07.2023 про вартість послуг за надання правової (професійної правничої) допомоги вартість роботи Виконавця складає 1500 грн. Загальний розмір винагороди Виконавця вказується в акті виконаних робіт..
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 05.05.2025, адвокатом надано такі послуги з професійної правничої допомоги:
1) надання усної консультації. Витрачений час: 1 год;
2) складання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції. Витрачений час: 6 год;
3) участь у судовому засіданні. Витрачений час: 1 год.
Загальна вартість правничої допомоги, наданої адвокатом Стратілатовим К.Г. за цим актом становить 12000 гривень.
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник ОСОБА_2 - адвокат Стратілатов К.Г. просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 10500 грн.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Дослідивши надані заявником докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що 10500 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану відповідачу адвокатом Стратілатовим К.Г. в суді апеляційної інстанції не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності та необхідних процесуальних дій сторони.
Враховуючи співмірність заявлених відповідачем судових витрат зі складністю справи, апеляційний суд доходить висновку, що підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.03.2025 не потребувала значного часу та зусиль від адвоката з огляду на те, що питання розподілу судових витрат чітко регламентовано нормами ЦПК України, не потребує додаткового вивчення судової практики та аналізу правових норм.
Беручи до уваги складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити витрати на оплату правової допомоги за вказані послуги до 2000 грн, які підлягають стягненню з ПрАТ «ВФ Україна» на користь ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 33, 137, 141, 246, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Стратілатова Костянтина Геннадійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу та дарування недійсними задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» на користь ОСОБА_2 2000 грн понесених витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Судді Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
Л.І. Василенко