Справа № 553/643/24 Номер провадження 22-ц/814/2761/25Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
30 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Дряниці Ю.В., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просила встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період часу з 2005 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
В обгрунтування позову вказувала, що вона проживала разом з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2005 року по день смерті, як дружина та чоловік. Офіційний шлюб між ними не був зареєстрований, оскільки в цьому не було потреби. Ані вона, ані ОСОБА_3 у період спільного проживання однією сім'єю в офіційному зареєстрованому шлюбі з іншими особами не перебували.
Вказувала, що за час проживання однією сім'єю, як чоловік та дружина, вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм квартири: робили поточні ремонти, купували меблі, побутову техніку та інші предмети домашнього побуту, спільно несли витрати по утриманню майна; крім того всі свята та відпустки проводили разом, в колі рідних та друзів.
Зазначала, що батьки ОСОБА_3 були зареєстровані та проживали з ними в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 до своєї смерті. Вказувала, що вони разом із ОСОБА_3 доглядали за його батьками.
У 2010 році батьки ОСОБА_3 померли. Факт родинних відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а саме те, що він є їх сином підтверджується копією свідоцтва про народження. Інших родичів після смерті батьків у ОСОБА_3 не залишилось. Дітей за життя він не мав.
Вказувала, що вона зверталася до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, проте їй було відмовлено Ленінським районним судом міста Полтави (Справа № 553/514/24), тому вона вимушена звернутись в порядку позовного провадження.
Посилалась на те, що 20.06.1997 по Договору міни, засвідченому нотаріально, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 набули в рівних частках права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батьків, згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_3 , як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. І він, і його батьки були зареєстровані та проживали за однією адресою: АДРЕСА_1 , до своєї смерті.
Враховуючи вищевикладені обставини вважала, що для прийняття спадщини, що залишилась після смерті її цивільного чоловіка ОСОБА_3 , їй необхідно встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки факт проживання спадкоємцем зі спадкодавцем однією сім'єю підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили. Відсутність встановленого факту унеможливлює її звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Після смерті позивачка продовжує мешкати в зазначеній квартирі та сплачувати комунальні послуги.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
З вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, прохає скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні позову у зв'язку із тим, що встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу неможливо без звернення до відповідача із вимогами про право, оскільки цивільне законодавство не містить норм, які зобов'язують позивача у спадкових справах разом із позовною вимогою про встановлення факту, пред'являти вимоги про визнання права власності на спадкове майно.
11.06.2025 року від Полтавської міської ради надійшов відзив, в якому представник просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін. Вказує, що позивачем не надано достатніх доказів на обгрунтування своїх вимог.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи сторони та інші особи, які брали участь в розгляді справи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Районним судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі, який був розірваний 13.07.1995, про що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 30.08. 2018 року серії НОМЕР_1 . У повторному шлюбі остання не перебувала. (а. с. 17).
Також встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис № 62 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00043365259 від 31.01.2024. Організацію поховання здійснювала ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про поховання № 010039 від 31.01.2024, а також рахунком - замовлення № 009992 від 31.01.2024 на купівлю - оформлення послуг похоронного призначення. (а. с. 25, 29, 30, 31).
Померлий ОСОБА_3 перебував у шлюбі, який було розірваний 26.12.1994, у повторному шлюбі не перебував, що підтверджується копією актового запису про розірвання шлюбу № 343 від 26.12.1994, який наданий Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. (а. с. 124-125)
Відповідно до свідоцтва про народження ( а.с.24). ОСОБА_3 вбачається, що його батьками є ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які померли у 2010 році, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а. с.27, 28).
Згідно договору міни серії ААК № 188919 від 20.06.1997 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 набули в рівних частках права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батьків, згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_3 , як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. І він, і його батьки були зареєстровані та проживали за однією адресою: АДРЕСА_1 , до своєї смерті.
21.10.2010 між Полтавською філією ВАТ "Полтаваобленерго" та ОСОБА_3 укладено договір про користування електричною енергією № 22100557-9 за адресою:АДРЕСА_2 (а. с. 35).
14.12.2006 між КП "Полтававодоканал" та ОСОБА_4 укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 36)
Із довідки АТ КБ "Приватбанк" від 13.02.2024 № 65Т54D3GL6STOVE6 та Додатку № 1 до неї вбачається, що ОСОБА_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , за період з 01.01.2021 по 13.02.2024 здійснювала платежі за комунальні послуги, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: електроенергію о/р НОМЕР_3 , за спожитий газ о/р НОМЕР_4 , послуги ТБ та /або інтернет від 3882514, за розподіл (доставку) газу о/р НОМЕР_5 , послуги з поводження з побутовими відходами. (а. с. 37-41).
За змістом акту про фактичне спільне проживання осіб однією сім'єю та ведення спільного господарства від 03.02.2024, вбачається, що у період з 2005 року по 2024 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 , мали спільний побут та вели спільне господарство, вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися одне про одного. (а. с. 42)
Із інформації Першої Полтавської державної нотаріальної контори від 18.11.2024 № 2473/01-16 вбачається, що за результатом перевірки алфавітних книг спадкових справ з 2010 року по теперішній час спадкові справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , померлого Першою Полтавською державною нотаріальною конторою (до реорганізації - Перша полтавська ДНК, Друга полтавська ДНК, Третя полтавська ДНК) не заводились. (а. с. 139).
Також Позивачем долучені до матеріалів справи фотокартки на підтвердження характеру відносин, які склались між нею та ОСОБА_3 (а. с. 43-44).
В судовому засіданні в суді першої інстанції були допитані свідки, а саме: ОСОБА_7 надав показання про те, що є сином ОСОБА_1 . Тривалий час, починаючи з 2005 року, мати проживала разом з ОСОБА_3 , як чоловік та жінка. Він замінив йому батька. Мати та ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, завжди були разом на всіх святах.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала показання про те, що тривалий час проживала по-сусідству з сім'єю ОСОБА_9 . ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_3 та його батьками. Батьки померли, вона разом займалися їх похованням. Після, в квартирі проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Стосунки у них були добрі, разом вони проводили час. Коли ОСОБА_3 помер, його поховала позивачка.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала показання про те, що знає ОСОБА_1 близько 18 років, бо проживають по-сусідству. Вони тривалий час проживали однією сім'єю з ОСОБА_3 , вели спільне господарство, весь час вона їх бачила лише разом. Мати померлого ОСОБА_3 вважала ОСОБА_1 невісткою, була нею задоволена. Разом вони поховали батьків ОСОБА_3 , а коли останній і помер його поховала ОСОБА_1 . Як їй відомо, дітей у ОСОБА_3 не було.
Залишаючи позов без задоволення, районний суд виходив з того, що позивач обрала неналежний спосіб захисту, оскільки вимога позивача про встановлення факту, що має юридичне значення має бути пов'язані із вимогою про право цивільне для їх вирішення в одній справі. Встановлення юридичного факту в позовному провадженні без вирішення спору по суті є неможливим.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне.
Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Таким чином, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них майнових прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків (постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 531/295/19).
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про поширення на правовідносини чоловіка та жінки, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, презумпції спільності права власності на набуте ними під час такого проживання майно.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц.
За висновками викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року по справі № 523/14489/15 у справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).
У постанові від 07 лютого 2024 року по справі № 569/18407/22 колегія суддів Верховного Суду вказувала наступне.
З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, зокрема, щодо встановлення у цивільному процесуальному законодавстві саме судового порядку підтвердження факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, що передбачено пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України, колегія суддів вважає, що не пред'явлення окремої позовної вимоги про визнання права власності чи про поділ спільного сумісного майна не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Встановлення заявленого факту є підставою для віднесення набутого чоловіком і жінкою під час спільного проживання майна до спільної сумісної власності (частина перша статті 74 СК України). Необхідність встановлення факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу не завжди пов'язано з вирішенням спору щодо майна.
Додатково колегія суддів звертає, що чинним законодавством не передбачено обов'язкового пред'явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно.
З огляду на наведене, вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, від якого залежить виникнення в подальшому права власності в порядку спадкування на майно, можуть бути розглянуті у відповідному провадженні.
Крім того у постанові від 17.01.2024 року по справі №361/5996/19 Верховний Суд також вказував, що обраний позивачем спосіб захисту передбачений законом може бути вирішений як в одному провадженні із заявленням одразу вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна, так і у різних провадженнях.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги також можуть братися показання свідків про спільне проживання та ведення спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фото/відео матеріали, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом
Згідно вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі докази мають відповідати критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності, визначених ст. 77-80 ЦПК України.
Нормами статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючи до суду із вказаним позовом позивачкою надано належні та допустимі докази, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_3 разом із позивачко. З 2005 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме показам свідків, оплатою комунальних послуг, спільними фотокартками. Дані докази зацікавленою особою ОСОБА_2 не оспорені та не спростовані.
Враховуючи вказані положення та встановлені обставини колегія суддів зазначає, що на доведення позовних вимог ОСОБА_1 надано достатньо належних та допустимих доказів, що свідчать про спільне проживання останньої разом із ОСОБА_3 до його смерті без реєстрації шлюбу до його смерті.
За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Ленінським РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області 22.07.2009 року, ІПН НОМЕР_7 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_8 виданий Ленінським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 11.06.1997 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з 2005 року по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2025 року.
Головуючий суддя : ___________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ____________________ Ю.В. Дряниця __________________О.І. Обідіна