Справа № 539/5256/24 Номер провадження 22-ц/814/2107/25Головуючий у 1-й інстанції Рудалєва Л.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
24 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Павличенко Володимир Григорович, на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 лютого 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, Лубенський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,
Короткий зміст заяви
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересованими особами є Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, Лубенський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що у 2012 році заявник зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ). У шлюбі народилася дитина - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У 2015 році ОСОБА_2 покинула заявника та сина і поїхала у невідомому напрямку. З того часу зв'язок з нею утрачено. У 2017 році відповідним рішенням суду шлюб між ОСОБА_2 та заявником розірвано.
До відділу поліції із заявою про зникнення ОСОБА_2 заявник звернувся на початку серпня 2024 року.
У зв'язку із необхідністю отримання соціальної допомоги на сина, якого заявник виховує самостійно, а також створення умов для реалізації прав неповнолітнього, які потребують отримання згоди обох батьків, заявник звернувся із цією заявою до суду.
Правовою підставою для звернення до суду заявник зазначає вимоги статті 43 ЦК України щодо умов визнання особи судом безвісно відсутньою.
У зв'язку з вищевказаним, заявник прохав суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку села Беліджі Дербентського району Республіки Дагестан, безвісно відсутньою.
Короткий зміст рішення місцевого суду
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 лютого 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, Лубенський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 лютого 2025 року не погодився заявник та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав суд оскаржуване рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове, яким подану заяву задовольнити: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку села Беліджі Дербентського району Республіки Дагестан, безвісно відсутньою.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване рішення місцевого суду є незаконним через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заявником наголошено, що ОСОБА_2 була знята з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою власника саме 09 квітня 2024 року, а не в 2017 році, як помилково зазначає місцевий суд.
На думку ОСОБА_1 , наведені в рішенні суду першої інстанції докази підтверджують, що заявник активно здійснював спроби знайти матір своєї дитини саме з 2015 року, коли вона зібрала свої особисті речі і виїхала з помешкання, що було останнім відомим місцем її проживання.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Представники заявника та Служби у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, взявши участь у розгляді справи у режимі відеоконференції, підтримали вимоги поданої апеляційної скарги та прохали її задовольнити з наведених у ній підстав.
Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області у поданому до суду апеляційної інстанції клопотанні прохали суд розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника; при розгляді справи покладаються на розсуд суду.
Інші учасники справи, будучи належим чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, на розгляд справи до суду апеляційної інстанції не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників заявника та Служби у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заявник - ОСОБА_1 , громадянин України, перебував у шлюбі із ОСОБА_2 , громадянкою російської федерації.
Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 березня 2017 року у справі №539/3732/16-ц шлюб, зареєстрований 22 грудня 2012 року у відділі ДРАЦС по місті Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №399, між заявником та ОСОБА_2 розірвано.
Від шлюбу у заявника та ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 06 серпня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області.
Згідно з довідкою з лікарні від 28 травня 2024 року по догляду за дитиною ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) знаходиться батько (заявник).
Актом комісії мікрорайону №5 від 07 серпня 2024 року зафіксовано, що ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини з 2015 року.
Вуличним комітетом 07 серпня 2024 року складено акт про те, що ОСОБА_2 з 2015 року за адресою постійного місця проживання не з'являється після того, як виїхала за кордон, дитина матір не пам'ятає, виховує дитину батько.
Відповідно до Акту обстеження сім'ї від 19 серпня 2024 року стан помешкання, де живе малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовільний, за адресою у будинку проживають батько (заявник) та син.
Листом від 19 вересня 2024 року №14.1-03/3300 Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області повідомив Службу у справах дітей про те, що ОСОБА_2 станом на 19 вересня 2024 року знята з реєстрації місця проживання за заявою власника житла. Малолітній ОСОБА_4 зареєстрований за адресою батька. Аналогічний лист від 12 грудня 2024 року №01-16/7578 отримано місцевим судом від Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на виконання ухвали суду.
Зі змісту довідки про участь батьків у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 6Б класу Української класичної гімназії ЛМР від 12 серпня 2024 року №213 за підписом директора та класного керівника, вбачається, що мама - ОСОБА_2 з сім'єю не проживає, її місцезнаходження не відоме, дитиною займається батько.
Згідно з довідкою Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 14 серпня 2024 року №14-18/1163 сім'я заявника складається із двох осіб: заявника та сина.
Рішенням Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 28 серпня 2024 року №199 «Про визначення місця проживання дитини» визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із батьком - заявником.
Листом від 02 жовтня 2024 року №19054-2024 Відділ поліції повідомив Службу у справах дітей, а також місцевий суд (лист від 18 грудня 2024 року №56801-2024) про те, що на даний час проводяться розшукові заходи по встановленню місцезнаходження ОСОБА_2 , про результати оперативно-розшукових дій буде повідомлено пізніше.
Згідно до інформації, отриманої місцевим судом від Міністерства соціальної політики на виконання ухвали, станом на 10 грудня 2024 року в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація про ОСОБА_2 відсутня (лист від 10 грудня 2024 року №7977/0/290-24/19).
Листом від 12 грудня 2024 року №22499/5/16-31-12-03-09 Головне управління Державної податкової служби України у Полтавській області повідомило суд про те, що станом на 10 грудня 2024 року ОСОБА_2 не зареєстрована у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відповідними листами повідомив суд на виконання ухвали про те, що не може надати інформацію про перетинання державного кордону України з 01 січня 2015 року до теперішнього часу ОСОБА_2 , у тому числі, у зв'язку з тим, що зберігання відповідної інформації здійснюється з 08 листопада 2017 року.
Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 - надала до суду інформацію про те, що заявник взятий на військовий облік 31 травня 2007 року та підлягає призову на військову службу.
14 грудня 2024 року Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом № 926/30.828 повідомив суд на виконання ухвали про складення акту про реєстрацію шлюбу, а в подальшому - про розірвання шлюбу між заявником та ОСОБА_2 . При цьому, актового запису народження, смерті, зміну імені ОСОБА_2 у відділі немає.
Згідно листа Лубенської міської ради ОСОБА_2 з 03 жовтня 2014 року до 09 квітня 2024 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється ЦПК України.
Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (пункт 3 частини другої статті 293 ЦПК України).
Згідно з положеннями статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме (частина перша статті 307 ЦПК України).
Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою (частина перша статті 308 ЦПК України).
Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
За положеннями статті 43 ЦК України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Зазначена норма права передбачає перш за все з'ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.
Вказане відповідає висновками Верховного Суду у постановах: від 07 травня 2018 року в справі № 225/1297/17, від 22 листопада 2018 року в справі № 225/882/17, від 05 лютого 2020 року в справі № 756/17293/17, від 06 травня 2020 року в справі № 760/3112/16-ц, від 05 червня 2024 року у справі № 183/7128/23, від 11 листопада 2024 року в справі № 229/4416/21.
Ураховуючи, що заявник належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не надав, зокрема не довів відсутність відомостей про дійсне місце перебування ОСОБА_2 , зокрема, з урахуванням твердження заявника щодо її виїзду за межі України, та наданими свідченнями свідка щодо її виїзду до РФ, неможливість отримання цих відомостей, а суд таких доказів у порядку частини другої статті 294 ЦПК України не встановив, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви.
При цьому обґрунтованим є висновок суду попередньої інстанцій, що сам по собі факт втрати зв'язку заявника із колишньою дружиною і фактична відсутність у заявника відомостей про її місце перебування не є безумовною підставою для визнання особи безвісно відсутньою.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані заявником докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Павличенко В.Г., слід залишити без задоволення, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 лютого 2025 року - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрат у вигляді судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Павличенко Володимир Григорович - залишити без задоволення.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 липня 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко