Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7852/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/528/25
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
31 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №296/7852/25 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 21.07.2025,
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського РУП №2 ГУНИ в Житомирській області ОСОБА_9 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16.09.2025 (включно), без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, а своїм рішенням обрати її підзахисному більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що стороною захисту було зазначено і слідчому судді про те, що підозрюваний визнає нанесення удару ножем потерпілому, однак орган досудового розслідування приховав факт протиправної поведінки потерпілого, який перший напав на останнього та наніс йому декілька ударів палицею, що і підтверджує тілесні ушкодження на голові і вусі ОСОБА_8 , що ставить під сумнів обґрунтованість висунутої підозри. Звертає увагу, що її підзахисний дав показання, відтворив обставини події, сприяє органу досудового розслідування. Крім того, Шпанарського затримали лише 19 липня 2025 року, тобто не безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, однак слідчий суддя залишив це поза увагою. Також, ОСОБА_10 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину, має незадовільний стан здоров'я, що позбавить належного лікування в умовах ізоляції від суспільства, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування відсутній, як і ризики незаконного впливу на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженні. Звертає увагу, що у ОСОБА_8 діагностовано епілепсія з генералізованим тоніко-клонічними нападами, він перебуває на обліку у лікаря- невролога, супутньо спостерігається у лікаря-психіатра, потребує постійного прийому медичних препаратів та лікування в умовах стаціонару. На даний час подані документи на МСЕК для оформлення інвалідності, розгляд яких було заплановано на 30.07.20254. Також останній має супутні захворювання серця.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу, дотримався вимог ст.ст.132, 176-178, 183, 194 КПК України.
В свою чергу, як убачається з матеріалів судового провадження №296/7852/25, в провадженні СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12025060640000749 від 17.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.121 КК України.
Згідно змісту клопотання, досудовим розслідування встановлено, що 17.07.2025 близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_8 проходив по вул.Київське Шосе м. Житомир, де в цей час поблизу будинку №22 знаходився ОСОБА_11 , побачивши якого у них виник словесний конфлікт. У ході вказаного словесного конфлікту у ОСОБА_8 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про протиправність своїх дій, маючи на меті спричинення тяжких тілесних ушкоджень, розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків, дістав з наплічника складний ніж, та тримаючи його в лівій руці наніс один прямий удар в область черевної порожнини ОСОБА_12 .
19.07.2025 ОСОБА_13 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
19.07.2025 ОСОБА_13 вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Слідчий СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до відповідного слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_13 . За результатами розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При цьому, на думку апеляційного суду, клопотання слідчого (з доданими до нього матеріалами) є відповідним вимогам ст.184 КПК України, містить всі визначені кримінальним процесуальним кодексом відомості та обставини, які враховуються при обранні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Істотних порушень вимог КПК України в цій частині не встановлено.
Прийняте рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження доказів обґрунтованості підозри вчинення ОСОБА_13 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Наявні у провадженні докази, як вважає апеляційний суд, переконливо вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_13 інкримінованого кримінального правопорушення, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_13 міг би вчинити вище зазначене кримінальне правопорушення.
На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_13 підтверджується сукупністю доказів, які були долучені до клопотання слідчого, та об'єктивно на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної останньому, і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа може бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: повідомленнями на спец, лінію «102» Житомирського РУП №2 ГУНП в області; протоколами оглядів місця події від 19.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 18.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 18.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 18.07.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 18.07.2025; протоколом обшуку житла від 18.07.2025; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 19.07.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого від 19.07.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Наведене захисником в апеляційній скарзі щодо фактичних обставин провадження (зокрема щодо превентивної поведінки потерпілого, тощо), не спростовують даних, що останній може бути причетним до інкримінованого кримінального правопорушення. Переконливих доказів на спростування цього стороною захисту не надано. Версія сторони захисту на противагу доводам обвинувачення є на даний час передчасною, такою що підлягає встановленню під час досудового розслідування.
При цьому, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними посилання сторони захисту на те, що органом досудового розслідування не доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. При цьому, визначення відповідної кваліфікації злочинних дій кожного з учасників подій, як і обставин, які передували вчиненню правопорушення об'єктивно виходять за межі процесуальної мети застосування запобіжного заходу.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
В свою чергу апеляційні посилання сторони захисту на те, що підозрюваного Шпанарського затримали лише 19.07.2025, тобто не безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, що залишено по-за увагою слідчого судді, апеляційний суд вважає безпідставними. Так, у відповідності до оскаржуваного рішення слідчим суддею належно проаналізовано факт затримання підозрюваного саме 19.07.2025 (правопорушення вчинено 17.07.2025 близько 17 год.), та зроблено висновок про те, що процедура затримання підозрюваного є відповідною вимогам п.2 ч.1 ст.208 КПК України. З такими висновками погоджується і суді апеляційної інстанції, беручі до уваги зміст протоколу затримання ОСОБА_13 від 19.07.2025, у відповідності до якого затримання останнього відбулося із дотриманням процесуальних вимог, передбачених ч.4 ст.208 КПК України, що було підтверджено підозрюваним ОСОБА_13 та його захисником у судовому засіданні апеляційного суду.
Крім того, як вважає суд апеляційної інстанції, матеріали провадження об'єктивно вказують на наявність ризиків: можливого переховування від органів досудового розслідування та суду; вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження, як і вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку апеляційного суду при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_13 , фактичні обставини його вчинення, наслідки, суспільну небезпеку, тощо.
Як убачається з матеріалів провадження, інкриміноване ОСОБА_13 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, є тяжким, санкція якого передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Крім того, в даному випадку, слід належно врахувати фактичні обставини вчинення цього правопорушення, те, що ОСОБА_17 обвинувачується у вчиненні умисного правопорушення із застосуванням ножа, що призвело до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого, та ці дії останнього мають явно підвищений рівень суспільної небезпечності, що тільки підсилює цей процесуальний ризик.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного ОСОБА_13 переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
Також, апеляційний суд погоджується і з наявністю процесуального ризику вчинення підозрюваним спроб протиправного впливу на відповідних учасників кримінального провадження будь-яким шляхом для зміни, відмови від показів останніх. Також, слід врахувати і стадію досудового розслідування у цьому провадженні, яка потребує з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
Суд апеляційної інстанції також вважає, що є доведеним ризик того, що ОСОБА_13 може вчинити інші кримінальні правопорушення, з огляду на характер та фактичні обставини інкримінованого (зухвалість вчиненого, використання ножа, тощо), що свідчить про явну можливість вчинення останнім іншого правопорушення.
Апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність таких ризиків є об'єктивно безпідставними.
В даному випадку, ті факти, що ОСОБА_13 має незадовільний стан здоров'я, має постійне місце проживання та реєстрації, є несудимим, має міцні соціальні зв'язки та на утриманні малолітні дитину, не можуть бути безумовними підставами, які зводять до об'єктивного мінімуму вище зазначені процесуальні ризики, при принаймні на даний час.
Крім того, у відповідності до матеріалів провадження та оскаржуваного рішення, дані характеризуючі особу підозрюваного не залишено поза увагою слідчого судді.
Апеляційний суд звертає увагу, що самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосований винятковий запобіжний захід як тримання під вартою.
Як вважає апеляційний суд, в даному випадку, слідчим суддею правильно встановлено доведеність органом досудового розслідування, процесуальних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Докази, які містяться в матеріалах судового провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи підозрюваного, переконливо виключає можливість обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які об'єктивно існують, підозру останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться, в тому числі, до притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, тому обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, забезпечить та гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на цій стадії.
В свою чергу, гарантії підозрюваного (в суді апеляційної інстанції) дотримуватись належної процесуальної поведінки при зміні запобіжного заходу, не доводять по-за розумним сумнівом дотримання останнім відповідної сталої процесуальної поведінки, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що на даний час слідчий суддя дійшов правильного висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На момент апеляційної перевірки матеріалів провадження, вказаний запобіжний захід є необхідним у зазначеному кримінальному провадженні, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування.
Отже, істотних порушень кримінального процесуального закону в частині визначення міри запобіжного заходу, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
За вказаних обставин, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 21.07.2025, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16.09.2025 (включно), без визначення розміру застави, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :