Справа № 158/2565/24 Провадження №22-з/802/71/25 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В.
Доповідач: Карпук А. К.
01 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карпук А.К., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_8 , третя особа ОСОБА_9 про встановлення факту неприйняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 травня 2025 року,
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 15.05.2025 позов ОСОБА_3 було задоволено частково та визнано за останнім право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, після смерті матері ОСОБА_10 . В решті позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду представником відповідача ОСОБА_11 - адвокатом Юнчик О.М. було подано апеляційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя Осіпук В.В., судді Матвійчук Л.В. та Карпук А.К.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 26.06.2025 справу повернуто до Ківерцівського районного суду Волинської області для ухвалення додаткового рішення
09 липня 2025 року з Ківерцівського районного суду Волинської області справа повернулася до Волинського апеляційного суду та було проведено повторний автоматизований розподіл справ між суддями, згідно з яким визначено склад суду: головуючий суддя Осіпук В.В., судді Матвійчук Л.В. та Федонюк С.Ю.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 липня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід суддів Волинського апеляційного суду Осіпука Василя Васильовича, Матвійчук Людмили Володимирівни, Федонюк Світлани Юріївни задоволено.
Відведено суддів Осіпука Василя Васильовича, Матвійчук Людмилу Володимирівну, Федонюк Світлану Юріївну від участі у даній справі.
Справу передано на повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду без участі вказаних суддів.
23 липня 2025 року Волинським апеляційним судом було проведено повторний автоматизований розподіл справ між суддями та визначено, що головуючою суддею при розгляді справи № 158/2565/24 є суддя Данилюк Валентина Анатоліївна, а також судді Шевчук Лілія Ярославівна та Киця Світлана Іларіонівна.
29 липня 2025 року на адресу апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про відвід суддів: Данилюк В. А., Шевчук Л. Я. та Киця С. І. Мотивами відводу представником відповідача вказано те, що в провадженні апеляційного суду у складі цієї ж колегії суддів уже перебувала зазначена справа за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 грудня 2024 року про зупинення провадження у справі до вирішення справи касаційною інстанцією іншої справи щодо спору про право власності на те ж саме майно. Постановою апеляційного суду від 30 січня 2025 року ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження була скасована колегією суддів та справу передано для продовження розгляду. Вважає що Волинським апеляційним судом в складі: головуюча суддя Данилюк В. А., судді Шевчук Л. Я. та Киця С. І. вже ухвалювалось судове рішення у справі (постанова від 30.01.2025), тому на даний час у вказаного складу суду вже сформована думка та відповідна позиція щодо справи.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 29.07.2025 заяву відповідача ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Юнчик О. М., про відвід колегії суддів у складі суддів Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я. визнано необґрунтованою.
Передано вирішення заяви про відвід колегії суддів для розгляду судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Порядок вирішення питання заявленого відводу регулюється ст. 40 ЦПК України.
Частинами 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 суддю Карпук А.К. визначено суддею, який буде вирішувати питання про відвід в даній справі.
Заява про відвід суддів Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Яне підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом Глави 3 Розділу І ЦПК України відвід може бути заявлено судді або складу суду, який розглядає справу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N 33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.
У заяві про відвід заяник вказує, що судді Данилюк В. А., Киця С. І., Шевчук Л. Я. брали участь в перегляді ухвали суду першої інстанції, постановленої за наслідками розгляду клопотання прро зупинення провадження в справі, тобто, ухвали з процесуального питання.
Доводи заяви про відвід суддів щодо існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів ґрунтуються лише на особистих припущеннях, які спростовуються змістом постанови Волинського апеляційного суду від 30 січня 2025 року в цій справі, у якій апеляційним судом не висловлювалась думка та не наводились мотиви по суті справи.
Ухвалення суддями Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я. судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про зупинення провадження в справі, само по собі не свідчить про необ'єктивність та упередженість суддів при розгляді даної цивільної справи та не слугує підставою в розумінні статтей 36, 37 ЦПК України, для задоволення відводу.
Ураховуючи наведене приходжу до висновку, що заява про відвід суддів до задоволення не підлягає, оскільки наведені в ній мотиви не передбачені вимогами статей 36, 37 ЦПК України, як підстава для відводу.
Керуючись статтями 36, 37, 40, ч. 2 ст. 381 ЦПК України,
В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів Данилюк Валентина Анатоліївна, Шевчук Лілія Ярославівна та Киця Світлана Іларіонівна відмовити.
Справу передати головуючому судді колегії, визначеному протоколом автоматизованого розподілу даної судової справи між суддями Волинського апеляційного суду від 23 липня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя