Справа №760/513/24
2-др/760/133/25
31 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі
головуючого-судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Черчукан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву представника позивача- адвоката Танцюри Юлії Борисівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та застосування наслідків недійсності правочину,-
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва на розгляді перебувала вищезазначена справа.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та застосування наслідків недійсності правочину, задоволено.
Визнано недійсним Договір позики від 03.03.2015, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
У порядку застосування наслідків недійсності договору позики від 03.03.3015, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 1 748 786,71 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7 246,80 грн з кожного.
23.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Танцюри Юлії Борисівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій представник позивача вказує на те, що під час ухвалення рішення від 19.05.2025 по справі № 760/513/24, Солом'янським районним судом м. Києва питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.
Поряд з цим, звертаючись з позовом до суду, на виконання вимог ч.1 ст. 134 ЦПК України, у розділі 3 позовної заяви у справі № 760/513/24 позивачем було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 планувала понести на професійну правничу (правову) допомогу адвокатів Адвокатського об'єднання "ЕВЕРЛІҐАЛ" у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції у орієнтовному розмірі 160 000,00 грн.
Розмір витрат Позивача на професійну правничу (правову) допомогу у справі №760/513/24 обумовлений умовами Додаткової угоди № 3 від 12.12.2023 до Договору №23/01-05 від 11.01.2023 про надання правової допомоги, укладеному між АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" та ОСОБА_1 .
Відповідно до підпункту 2 Додатку № 2 Додаткової угоди № 3 від 12.12.2023 до Договору № 23/01-05 від 11.01.2023, його сторони досягли згоди, що вартість послуг, вказаних у підпункті 1 Додатку № 2 цієї Додаткової угоди № 3 від 12.12.2023 становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 3 600,00 Євро.
Виходячі з підпунктом 3 Додатку № 2 Додаткової угоди № 3 до Договору № 23/01-05 від 11.01.2023, вказана сума сплачується в національній валюті України (гривні), що визначається із застосуванням комерційного курсу продажу готівкового євро за гривню в касах АТ "УКРСИББАНК" відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті АТ "УКРСИББАНК" у глобальній інформаційній мережі Інтернет за посиланням https://ukrsibbank.com/currency-cash/, на дату виставлення відповідного рахунку Об'єднанням, і станом на дату виставлення рахунку № 106 від 20.05.2025 становить суму 169 920,00 грн.
Таким чином, представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення по справі № 760/513/24 про стягнення з відповідачів на користь позивача по 84 960,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.
29.05.2025 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану заяву було передано для розгляду судді Букіній О.М.
Заяв чи заперечень від відповідачів на подану заяву про ухвалення додаткового рішення до суду не подано.
В судове засідання сторони не з'явилися, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760/513/24 ухвалено 19 травня 2025 року.
З заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 760/513/24, представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Танцюра Юлія Борисівна звернулася до суду 20.05.2025.
При цьому, при зверненні до суду з позовом у позовній заяві позивачем зазначалося про попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, яків позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У пунктах 29, 30 постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги №23/01-05 від 11.01.2023, копію додаткової угоди від 12.12.2023 №3 до Договору про надання правової допомоги №23/01-05 від 11.01.2023, копію додаткової угоди від 17.12.2024 №4 до Договору про надання правової допомоги №23/01-05 від 11.01.2023, копію Акта №3 від 20.05.2025 про приймання - передачі наданих юридичних послуг/правової допомоги до Договору про надання правової допомоги №23/01-05 від 11.01.2023, копію рахунку на оплату №106 від 20.05.2025, копію платіжної інструкції №2.143503137.1 від 20.05.2025 про сплату за правову допомогу згідно з рахунком №106 від 20.05.2025.
З копії Акту №3 від 20.05.2025 про приймання - передачі наданих юридичних послуг/правової допомоги до Договору про надання правової допомоги №23/01-05 від 11.01.2023 вбачається, що заявленими послугами є:
узгодження стратегії захисту прав ОСОБА_1 ;
підготовка та подання від імені ОСОБА_1 позовної заяви;
підготовка та подання в інтересах ОСОБА_1 відповіді на відзив від 18.03.2024 ОСОБА_3 ;
підготовка та подання в інтересах ОСОБА_1 заперечень від 04.04.2024 на клопотання ОСОБА_3 про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду;
підготовка та подання в інтересах ОСОБА_1 додаткових письмових пояснень від 24.04.2024;
підготовка та подання в інтересах ОСОБА_1 заяви від 06.01.2025 про ознайомлення із матеріалами справи;
підготовка та подання в інтересах ОСОБА_1 заяви від 21.03.2025 про участь ОСОБА_1 як позивача у судовому засіданні, призначеному на 02.04.2025, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;
підготовка та подання в інтересах ОСОБА_1 клопотання від 31.03.2025 про долучення доказів у справі;
підготовка та подання в інтересах ОСОБА_1 письмового виступу представника позивача від 08.05.2025 у судових дебатах;
ознайомлення із матеріалами справи № 760/513/24 у приміщенні Солом'янського районного суду м. Києва 24.04.2025 та 04.02.2025;
підготовка та подання в інтересах ОСОБА_1 клопотання від 19.05.2025 про виправлення описки;
вчинення інших дій, необхідних для захисту прав та законних інтересів ОСОБА_1 .
Сторонами зазначеного Договору № 23/01-05 від 11.01.2023 було встановлено фіксований розмір винагороди Об'єднання за обсяг робіт (послуг), передбачених у підпункті 1 Додатку № 2 Додаткової угоди № 3 від 12.12.2023 до цього Договору.
Оплата послуг АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" у розмірі, визначеному в підпункті 2 Додатку № 2 Додаткової угоди № 3 від 12.12.2023 до Договору № 23/01-05 від 11.01.2023, була здійснена позивачем на підставі виставленого Об'єднанням рахунку № 106 від 20.05.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 2.143503137.1 від 21.05.2025 на суму 169 920,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами ч.3 ст.27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи, що заявлені до відшкодування судові витрати на правову допомогу підтверджені належними доказами, при цьому клопотання про зменшення їх розміру відповідачами не подано, суд прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу у розмірі 169 920,00 грн, які позивач сплатила у зв'язку із розглядом справи є розумними, виправданими та співмірними, а тому підлягають відшкодуванню відповідачами по 84 960,00 грн з кожного.
Виходячи з викладеного вище, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №760/513/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та застосування наслідків недійсності правочину
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 84 960,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 84 960,00 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 31.07.2025.
Суддя: О.М. Букіна