СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/399/25
ун. № 759/17908/23
30 липня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора Київської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12022110000000476 від 01.11.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 1, 2 ст. 361 КК України, сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 ,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022110000000476 від 01.11.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч.1, 2 ст. 361 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що судовий розгляд кримінального провадження триває, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу продовжують існувати. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу. При цьому захист посилався на те, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу нівельовані терміном тримання під вартою. Обвинувачений хворіє на тяжкі захворювання, має міцні соціальні зв'язки, в тому числі і постійне місце проживання. Оскільки відсутні підстави для тримання під вартою, захист просить змінити запобіжний захід на інший не пов'язаний з триманням під вартою у виді особистого зобов'язання чи домашнього арешту. У разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою, захист просить зменшити розмір застави, оскільки визначений судом її розмір є надмірно високим для обвинуваченого.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Суд звертає увагу на те, що метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, вказаних у ст.177 КПК України, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення обвинуваченим відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим таких спроб.
На наявність, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вказує те, що обвинувачений ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, що мають високу суспільну небезпечність. Суд вважає, що ризик переховування продовжує існувати та обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками і суворістю передбаченого покарання. Обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, які на даному етапі судового розгляду не допитані, а тому ризик впливу на них існує до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від них.
Відповідно до ст.178 КПК України, суд бере до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Враховуючи стадію судового розгляду, суд вважає, що на даний час даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Суд вважає можливим зменшити розмір застави та визначити її у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави буде достатнім засобом для запобігання порушення обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 369 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27.09.2025 включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, а саме 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) грн., після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з потерпілими; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1