СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 484/2776/25
пр. № 2/759/6340/25
31 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань: Ганнисика А.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача: Дорова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Доров Андрій Олексійович, до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області про позбавлення батьківських прав і збільшення розміру аліментів,
І. Зміст позовних вимог.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі свого представника ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він проживає разом із матір'ю ОСОБА_4 та вітчимом ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Шлюб між батьком позивача, ОСОБА_2 , та його матір'ю, ОСОБА_4 , було розірвано рішенням Первомайського міськрайонного суду від 20.03.2013. З цього часу батько проживає окремо за іншою адресою.
Позивач вказує, що його мати та вітчим самостійно доглядають за ним, займаються його вихованням та навчанням, приймають активну участь у його житті, що підтверджується характеристикою з навчального закладу та характеристикою з місця проживання. Позивач навчається в 9-му класі Первомайського ліцею «Лідер». За час навчання батько жодного разу до школи не приходив, батьківські збори не відвідував, навчанням не цікавився. Батько, ОСОБА_2 , жодної участі у вихованні свого неповнолітнього сина не приймає, не цікавиться умовами його проживання, станом його здоров'я, що також посвідчується довідкою сімейного лікаря ОСОБА_6 .. Згідно з характеристикою з місця проживання, вихованням та навчанням сина займається лише мати. Таким чином, батько навчанням та вихованням сина не займається, не спілкується з вчителями, не відвідує батьківські збори та не виконує батьківські обов'язки. Батько станом здоров'я сина не цікавиться та лікуванням не займається. Мати створила всі належні умови для проживання та розвитку сина ОСОБА_7 .
Крім того, відповідач ОСОБА_2 має іншу родину та був притягнутий до адміністративної відповідальності за домашнє насильство за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа № 759/1234/24, пр. № 3/759/664/24.
Позивач вважає, що враховуючи ухилення громадянина ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до власної дитини, є достатньою підставою для позбавлення його батьківських прав.
Позивач також просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , оскільки дитина навчається, і їй необхідні додаткові витрати на навчання, одяг, взуття, шкільне приладдя, довідкову навчальну літературу тощо. Зазначається, що відповідач фізично здоровий, є особою працездатного віку, а тому може сплачувати аліменти. Згідно з виконавчим листом № 2/484/485/2013 від 20.03.2013 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
23 липня 2025 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовну заяву та просили її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи.
Представник Служби у справах дітей в судове засідання не з'явився про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Шлюб між батьком позивача, ОСОБА_2 , та його матір'ю, ОСОБА_4 , було розірвано рішенням Первомайського міськрайонного суду від 20.03.2013 року.
Згідно характеристики ОСОБА_1 навчається в 9-му класі Первомайського ліцею «Лідер». За час навчання батько жодного разу не приходив до школи, не відвідував батьківські збори, навчанням не цікавився. Батько, ОСОБА_2 , не приймає участі у вихованні свого неповнолітнього сина, не цікавиться умовами його проживання, станом його здоров'я. Мати створила всі належні умови для проживання та розвитку сина ОСОБА_7 .
Судом встановлено, що з ОСОБА_2 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, згідно з виконавчим листом № 2/484/485/2013 від 20.03.2013 року
Згідно з висновком Органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради від 16.04.2025 № 2415/3.1.-25, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 .
Відповідно до частин 5, 6 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Вказаний висновок суд вважає обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч.4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007р. зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 . Зокрема, не цікавиться його навчанням, не відвідує батьківські збори, не спілкується з вчителями, не цікавиться станом здоров'я дитини та не бере участі в її лікуванні. Ці обставини підтверджуються характеристиками з навчального закладу, характеристикою з місця проживання та довідкою сімейного лікаря.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради у своєму висновку від 16.04.2025 № 2415/3.1.-25, який є обов'язковим для врахування судом відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України , визнав доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_7 .
Щодо збільшення розміру аліментів, суд враховує положення ст. 182 СК України, згідно з якою при визначенні розміру аліментів враховуються стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд дійшов висновку, що позовна вимога про позбавлення батьківських прав є повністю обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки відповідач систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, що призводить до відсутності участі у житті та розвитку дитини, а також підтверджується висновком органу опіки та піклування.
Водночас, щодо вимоги про збільшення розміру аліментів, суд, керуючись принципами розумності та достатності, а також враховуючи забезпечення найкращих інтересів дитини, вважає за необхідне збільшити мінімальний гарантований розмір аліментів. Разом з тим, суд вважає, що встановлення розміру аліментів у 1/3 частині всіх видів доходу щомісяця" є надмірним та не відповідає усім обставинам справи, зокрема, можливим іншим зобов'язанням відповідача. Таким чином, найбільш доцільним є збільшення розміру аліментів, шляхом зміни мінімального гарантованого розміру, не змінюючи частки від доходу. Це забезпечить підвищення рівня матеріального забезпечення дитини, одночасно, враховуючи реальні можливості платника.
З огляду на вищезазначене, суд вважає обґрунтованою вимогу про збільшення розміру аліментів шляхом зміни мінімального гарантованого розміру з 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, залишаючи частку від доходу у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісяця. Таке рішення забезпечить належний рівень утримання дитини, відповідно до вимог закону та з урахуванням її потреб, не створюючи надмірного обтяження для платника аліментів.
Крім того, у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.150, ч.1 ст.152, ч.1 ст.164, 166 Сімейного кодексу України 76- 79, 81, 130, 259,
268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Доров Андрій Олексійович, до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області про позбавлення батьківських прав і збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко