Справа №705/3774/25
2/705/2617/25
01 серпня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторінцивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що поданий представником позивача -адвокатом Стамбулою Віталієм Михайловичем до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,
Адвокат Стамбула Віталій Михайлович звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в інтересах ОСОБА_1 , до СВК «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між ОСОБА_1 та СВК «Черповоди» 01.12.2016 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1.2 га, кадастровий номер 7124389200:03:000:1412, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області. Вказаним договором встановлено, що СВК «Черповоди» сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік користування земельною ділянкою, що становить 3 560,46 грн. Враховуючи обов'язок СВК «Черповоди» при виплаті орендної плати утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, СВК «Черповоди» щорічно мали виплачувати позивачу орендну плату в розмірі 2 866,18 грн. Не зважаючи на досягнуті домовленості, СВК «Черповоди» систематично не виконує свій обов'язок орендаря земельної ділянки, а саме не сплачує орендну плату за період з 2021 по 2024 роки. Позивач вважає, що відповідач повинен сплатити орендну плату, а саме: за 2021 рік з урахуванням утримання податків -2866,18 грн; за 2022 рік - 2866,18 грн; за 2023 рік - 2866,18 грн, за 2024 рік - 2866,18 грн, в загальній сумі 11464,72 грн. На підставі викладеного, просить розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1,2 га, кадастровий номер 7124389200:03:000:1412, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району, укладений 01.12.2016 між ОСОБА_1 та СВК «Черповоди»; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2021 рік у розмірі 2 866,18 грн, за 2022 рік у розмірі 2 866,18 грн., за 2023 рік у розмірі 2 866,18 грн, за 2024 рік у розмірі 2 866,18 грн, а всього 11 464,72 грн; за стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 21937,92 грн, з яких 20000 грн витрати на правову допомогу, 1937,92 грн судовий збір за подання позовної заяви.
Ухвалою судді від 26.06.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головою правління СВК «Черповоди» Деренюк Ю.М. 18.07.2025 через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, який також надійшов до суду поштовими засобами зв'язку та зареєстрований 21.07.2025. У відзиві він зазначив, що позов визнає частково. 01.12.2016 між ОСОБА_1 та СВК «Черповоди» укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1.2 га, кадастровий номер 7124389200:03:000:1412. Відповідно до п.7 Договору оренди, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3560,46 грн., та з урахуванням утримання податку становить 2866,18 грн. При цьому, позивачем не враховано, що станом на 01.01.2021 ОСОБА_1 мала заборгованість перед СВК «Черповоди» у вигляді переплати з орендної плати в сумі 290,49 грн., а також те, що 22.04.2021 ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 120 грн., 11.05.2021 -у розмірі 3000 грн. Тому відповідач визнає частково несплачену суму орендної плати у розмірі 8054,19 грн. Вказує, що ОСОБА_1 не зверталася до підприємства за отриманням вищевказаної орендної плати за відповідну земельну ділянку, тому такі дії позивача можна рахувати як навмисні, з метою створення умов для розірвання договору оренди земельної ділянки. Тому просить відмовити позивачу в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 1,2 га, кадастровий номер 7124389200:03:000:1412, укладений 01.12.2016 та визнати наявність заборгованості за орендну плату в розмірі 8054,19 грн.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 1.2 га, кадастровий номер 7124389200:03:000:1412, з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яка знаходиться на території Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області. Зазначене підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 432796528 від 25.06.2025.
01.12.2016 між ОСОБА_1 як орендодавцем, та СВК «Черповоди», як орендарем, було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років. При укладенні вказаного Договору сторони погодили та прийняли його умови, в тому числі п. 2 Договору оренди землі, з якого вбачається, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2 га. Згідно з п. 7 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3560,46 грн.
Відповідно до п. 9 вказаного Договору орендна плата вноситься в кінці с/г року.
Пунктом 11 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законодавством.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 12 договору).
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (пункт 34 Договору).
Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленого законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 35 Договору).
Пунктом 36 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження, орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до довідки про видачу орендної плати за 2021-2024 роки, що видана головою правління СВК «Черповоди», станом на 01.01.2021 заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складала 290,49 грн. ОСОБА_1 протягом 2021-2024 СВК «Черповоди» виплатив орендну плату за користування земельною ділянкою в сумі 3120 грн. Станом на 04.07.2025 заборгованість СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 складає 8054,19 грн.
Відповідно до видаткового ордеру від 22.04.2021 ОСОБА_1 виплачено орендної плати за землю у розмірі 120 грн., про що ОСОБА_1 поставила свій підпис.
Відповідно до видаткового ордеру від 11.05.2021 ОСОБА_1 виплачено орендної плати за землю у розмірі 3000 грн., про що ОСОБА_1 поставила свій підпис.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.
За змістом вказаних процесуальних норм об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» та Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 626, 629, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (стаття 3, 4 Закону).
У пункті «б» частини першої статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями ст.ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Частинами першою - четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.
У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
При цьому, неналежне виконання умов договору, а саме виконання обов'язків по сплаті орендної плати з порушенням стоків сплати також є порушення умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11.10.2017 в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» ч. 1 ст.141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тлумачення пункту д) ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2ст. 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що уст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.06.2021 у справі № 25/306/20.
Судом встановлено і з матеріалів справи вбачається, що сторони Договору оренди землі погодили, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3560,46 грн. без урахування індексів інфляції.
Відповідно до п.п. 170.1.1. п.170.1 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Згідно п.п. 170.1.4. п.170.1 ст. 170 Податкового кодексу України доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Отже, з наявних у матеріалах справи доказів, зокрема первинних бухгалтерських документів, договору оренди земельної ділянки, що є предметом даного спору, вбачається, що СВК «Черповоди» систематично порушувало свої зобов'язання щодо сплати орендної плати позивачеві.
На підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань по виплаті орендної плати відповідачем надано копії видаткових касових ордерів, відповідно до яких ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю у 2021 році у розмірі 3120 грн. Крім того, відповідач вказує, що станом на 2021 у позивача була переплата у розмірі 290,49 грн.
Отже, з наявних у матеріалах справи доказів, зокрема первинних бухгалтерських документів, договору оренди земельної ділянки, що є предметом даного спору, вбачається, що СВК «Черповоди» систематично порушувало свої зобов'язання щодо сплати орендної плати позивачеві. Так, зокрема позивач взагалі не отримала від відповідача орендну плату за землю у 2022 році, 2023 році та 2024 році.
При цьому суд враховує позицію представника відповідача, викладену у відзиві на позов, відповідно до якої він позов визнав частково в частині наявної заборгованості за орендну плату землі у розмірі 8054,19 грн..
Представником позивача відповіді на відзив до суду подано не було.
За наведеного суд вважає, що СВК «Черповоди» на час звернення позивача до суду не здійснило повну виплату орендної плати, у зазначений в позовній заяві період і мало заборгованість перед останньою у розмірі 8054 грн 19 коп., а тому позов у частині стягнення заборгованості за орендну плату належить задовольнити частково.
Установивши, що відповідач СВК «Черповоди» не виконувало істотної умови укладеного між сторонами договору оренди та систематично не сплачувало орендодавцю передбачену договором суму орендної плати, врахувавши положення ст. 651 ЦК України, ст. 141 ЦК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі», суд дійшов висновку, що наведене є підставою для його розірвання, оскільки носить системний характер та наявні істотні порушення умов договору.
Щодо вимог представника ОСОБА_1 адвоката Стамбули В. М. про стягнення судових витрат у розмірі 21937,92 грн, з яких: 20000 грн -витрати на правничу допомогу та 1937,92 грн-витрати на судовий збір, суд зазначає таке.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивачем сплачено при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1937 грн 92 коп., тобто у мінімальному розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового та немайнового характеру (з урахуванням понижуючого коефіцієнту за подання заяви в електронній формі), що підтверджується квитанцією про сплату від 25.06.2025.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору і витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн, а саме відсутній договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт, квитанції або платіжні доручення, тому відсутні підстави для задоволення вимог у цій частині.
Керуючись ст.ст. 19, 76-81, 128, 141, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Розірвати Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1.2 га, кадастровий номер 7124389200:03:000:1412, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, укладений 01.12.2016 між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Черповоди».
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» (ЄДРПОУ 05533310) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , орендну плату за 2022-2024 роки у розмірі 8054,19 грн.
Стягнути із Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений нею судовий збір у розмірі 1937,92 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.Л. Гудзенко