Справа №705/2425/25
2/705/2137/25
01 серпня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» (вул. Велика Васильківська, 39-А, м. Київ, ЄДРПОУ 35310044) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Позиції інших учасників справи.
Позивач ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 42 964, 68 гривень, 2422,40 гривень судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 6500 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2024 року між ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №20240053388 по продукту «Кошти в кредит», за яким ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» зобов'язалось надати їй кредит у розмірі 34500 гривень, а ОСОБА_2 зобов'язалась протягом 12 місяців повернути кредит зі сплатою відсотків, комісії. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів.
Заборгованість Відповідача перед ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» за Кредитним договором №20240053388 від 25.03.2024 р. станом на 07.04.2025 р. включно становить 42 964 (сорок дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 68 копійок, а саме:
- Загальна заборгованість за тілом кредиту становить: 20 125,00 грн.
- Заборгованість за сумою комісії/відсотків становить: 14 559,68 грн.
- Заборгованість за сумою комісії за обслуговування становить: 8 280,00 грн.
Отримано платежів в сумі: 28 250,00 грн.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 27 травня 2025 року було відкрите провадження у даній справі, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження було направлено позивачу до його електронного кабінету 28.05.2025 року.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження було надіслано 30.05.2025 року, яку вона отримала 03.06.2025 року, про що свідчить особистий підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0690914510925.
Станом на день розгляду справи відповідач не надала до суду відзиву чи заперечення на позовну заяву.
Інших заяв, клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Отже, за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
1. Судом встановлено, що 25 березня 2024 року між ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 20240053388 по продукту «Кошти в кредит». Даний договір був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).
Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або ?іль?ох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у ?іль?ох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 роду № 675-VIII.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-?омуні?аційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно?омуні?аційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що укладений Кредитний договір № 20240053388 по продукту «Кошти в кредит» був підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим вона акцептувала пропозицію позивача та уклала кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора G-9539 на сайті ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ», який отримала на свій мобільний телефон.
Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв'язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов'язків.
2. Судом встановлено, що 25 березня 2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» Кредитний договір № 20240053388 по продукту «Кошти в кредит», за яким ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» зобов'язалось надати їй кредит у розмірі 34500 гривень.
Відповідно до п. 2.9 Договору строк кредиту 12 місяців, з кінцевим терміном повернення 25.03.2025 р. (включно). Процентна ставка 7% в місяць. Комісія за надання кредиту (15% від чистої суми кредиту) 4500 грн. Комісія за управління (обслуговування) кредиту (4% від загальної суми кредиту ) 1380 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту 63 480 грн.
У п. 3.2 Договору сторони погодили, що надання кредиту здійснюється відповідно до його цільового призначення шляхом перерахування/утримання кредитних коштів:
- у розмірі 30 000,00 грн. на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 ;
- у розмірі 4 500 грн. на свою користь в оплату зобов'язань Позичальника зі сплати комісії за надання кредиту, передбаченої Договором.
Згідно п. 4.4. Договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється при наявності заборгованості за кредитом, починаючи з дати надання кредиту у відповідності до п. 3.2. Договору до дати кінцевого терміну повернення кредиту, тобто після закінчення кінцевого терміну повернення кредиту нарахування процентів припиняється. При цьому, такий розрахунок процентів протягом вказаного періоду, незалежно від суми заборгованості по кредиту, здійснюється на початкову загальну суму кредиту, зазначену в п.2.9. Договору, Розмір розрахованих процентів фіксується в Графіку платежів та є незмінним протягом строку кредиту, крім випадку повного або часткового дострокового повернення кредиту.
Якщо інше не буде визначено п.2.9 Договору, Позичальник за надання та обслуговування кредиту додатково до процентів за користування кредитом сплачує Кредитору комісії, розмір яких визначено Договором, зокрема:
1) комісію за надання кредиту, яка встановлюється у відсотках від суми кредиту в розмірі, встановленому в п.2.9. Договору, та підлягає сплаті в момент надання кредиту за рахунок суми кредиту. Цим Сторони погодили, що якщо цим Договором передбачена комісія за надання кредиту, Позичальник доручає Кредитору утримати одноразово таку комісію в момент надання суми кредиту за рахунок кредиту.
2) комісію за управління (обслуговування) кредиту, яка встановлюється у відсотках від суми кредиту та нараховується на суму кредиту за кожен факт прострочення періодичних платежів по кредиту, встановленими в Графіку платежів, якщо таке прострочення триває не менше 4-х календарних днів. Комісія за управління (обслуговування) кредиту підлягає сплаті Позичальником у найближчу дату періодичного платежу, визначеного в Графіку платежів, що слідує за датою нарахування такої комісії. (п. 4.8. Кредитного договору)
У розділі 7 кредитного договору №20240053388 сторонами узгоджені умови пролонгації строку користування кредитом, що може бути здійснено шляхом підписання додаткової угоди.
Як вбачається з виписки з особового рахунку за Кредитним договором №20240053388 від 25.03.2024 ПІБ: ОСОБА_1 , 25.03.2025 року боржнику надано кредит в сумі 34 500 грн. Станом на 07.04.2025 року заборгованість перед ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» складає 42 964, 68 грн, яка складається з: загальної заборгованості за тілом кредиту 20 125 грн, заборгованості за сумою комісії/відсотків 14 559, 68 грн, заборгованості за сумою комісії за обслуговування 8 280 грн. Отримано оплат в сумі 28 250 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правові наслідки порушення зобов'язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором №20240053388 від 25.03.2024.
Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем кредитом, керуючись ст.627 ЦК України, а також умовами Кредитного договору, встановив, що їх розмір визначений правильно.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_3 не виконала грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту за кредитним договором №20240053388 від 25.03.2024 кредитодавцю, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача заборгованості в розмірі 20 125 грн в рахунок погашення тіла кредиту, 14 559, 68 грн в рахунок погашення суми заборгованості за відсотками та 8 280 грн заборгованості за комісією з обслуговування, що разом становить 42 964, 68 грн, підлягає задоволенню.
Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених нею коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.
На переконання суду, вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст. 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даного Договору недійсними у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.
3. Що стосується вимоги позивача, викладеного у п.3 прохальної частини позовної заяви від 28.04.2025, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.
Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №417026 від 17.04.2025.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором №20240053388 від 25 березня 2024 обґрунтованими і задовольнив їх повністю, тому із відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6500 грн.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.
При цьому переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.
До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, суд доходить висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6500 грн., який є очевидно завищеним.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 4296,50 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» (вул. Велика Васильківська, 39-А, м. Київ, ЄДРПОУ 35310044) заборгованість за кредитним договором №20240053388 від 25.03.2024 в розмірі 42 964 (сорок дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» (вул. Велика Васильківська, 39-А, м. Київ, ЄДРПОУ 35310044) понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» (вул. Велика Васильківська, 39-А, м. Київ, ЄДРПОУ 35310044) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4296 (чотири тисячі дев'яносто шість) гривень 50 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 01 серпня 2025 року.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» (вул. Велика Васильківська, 39-А, м. Київ, ЄДРПОУ 35310044).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.В. Душин