Справа № 703/4250/25
1-кп/703/510/25
31 липня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Сміла матеріали кримінального провадження №12025250000000492 від 23 червня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Андрушки, Попільнянського району Житомирської області, одруженого, працюючого фізичною особою підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, інваліда 2 групи,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України,-
В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження №12025250000000492 від 23 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, перебуваючи в період часу з 01.10.2020 по 26.11.2020 на посаді начальника управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради, будучи службовою особою, не перевіривши те, що документи, які підтверджують наявність факту коливання ціни на електричну енергію в порівнянні з моментом укладання Договору та додаткових угод № 5 від 01.10.2020, № 6 від 05.10.2020, № 7 від 26.11.2020 та № 8 від 26.11.2020 до Договору в частині збільшення (зростання) ціни за одиницю товару, та проігнорувавши факт відсутності документів, які містять належне обґрунтування неможливості виконання Товариством Договору по ціні запропонованій УЖКГ на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для Товариства вочевидь невигідним, а також за фактичної відсутності коливання ціни на електричну енергію у бік збільшення або її збільшенні на несуттєвий відсоток, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, як виконуючого обов'язки начальника УЖКГ, через несумлінне ставлення до них, в період часу з 01.10.2020 по 26.11.2020, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося можливим, в порушення вимог, передбачених ст. 5, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 1 ст. 526 та ч. 1ст. 651 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України уклав додаткові угоди № 5 від 01.10.2020, № 6 від 05.10.2020, № 7 від 26.11.2020 та № 8 від 26.11.2020 до договору про закупівлю електричної енергії від 29.01.2020 № 71021000763, внаслідок укладання яких Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради недоотримано запланований обсяг (кількість) електричної енергії та за відсутності визначених на те законодавчих підстав, зайво сплачено кошти за електричну енергію, отриману від ТОВ «Черкасиенергозбут», на загальну суму 252 298, 26 (двісті п'ятдесят дві тисячі двісті дев'яносто вісім гривень двадцять шість копійок) гривень, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на вказану суму, що у 240 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, та є істотною шкодою.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 367 КК України , а саме - неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам окремих юридичних осіб.
31.07.2025 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з тим, що з дня вчинення кримінального правопорушення минув встановлений законом трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, що є підставою для закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, не визнав та просив задовольнити клопотання захисника щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, а також закрити кримінальне провадження у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності. Крім того, просив залишити без розгляду цивільний позов, заявлений до нього.
Прокурор погодився із позицією захисника обвинуваченого ОСОБА_5 щодо наявності підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності та не заперечував проти задоволення цього клопотання. Окремо того, пояснив, що провадження у вказаній справі не зупинялося, а будь-яких обставин, які б переривали строк притягнення до кримінальної відповідальності, немає; нових злочинів обвинуваченим вчинено не було, витрати на залучення експертів складають загалом 16963,20 грн., а не 67973,76 грн., як зазначено в обвинувальному акті.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, його захисника та прокурора, дослідивши клопотання та відповідні їм матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
На виконання вимог ст. 285 КПК України обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений надав свою беззаперечну згоду на закриття кримінального провадження з цієї підстави.
При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Слід зазначити, що за частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, Касаційним Кримінальним Судом у складі Верховного Суду у постанові від 19.11.2019 (справа № 345/2618/16-к) зроблено висновок: відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки. За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження, як під час підготовчого судового засідання, так і у ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Відповідно до висновку, висвітленого у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04.06.2020 (справа № 127/26665/16-к, провадження № 51-1066км20), положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що у разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 статті 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2-4 ст. 49 КК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 367 КК України, є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відомості про оголошення обвинуваченого ОСОБА_5 у розшук, чи вчинення ним нового злочину у період з дня вчинення злочину до дня розгляду даної справи, суду не надані.
Ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, заслухавши позиції учасників судового розгляду, переконавшись у їх добровільності та істинності, і враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину та з дня події кримінального правопорушення - 26.11.2020 року, минуло понад три роки, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України вважає за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що не суперечить вимогам закону та не порушує прав та інтересів учасників кримінального провадження. Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо звільнення його від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав.
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений. Разом з тим, враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а підлягає залишенню без розгляду.
При цьому, судом враховані висновки постанови Верховного Суду від 19.12.2023 у справі №378/1005/20. Так, зазначено, що відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тому в разі закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 284-288, 369-372, 376 КПК України, ст. 12, ч. 1 ст. 49 КК України суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, та про закриття кримінального провадження № 12025250000000492 від 23 червня 2025 року - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250000000492 від 23 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - закрити.
Процесуальні витрати на залучення експертів за проведення експертиз:
висновок експерта №250/25-23 від 03.06.2025 у сумі 16963 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 20 коп. - стягнути з ОСОБА_5 ;
Цивільний позов Смілянської міської ради до ОСОБА_5 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Суддя: ОСОБА_1