ЄУН: 336/4653/25
Провадження №: 2/336/2750/2025
01 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст позовних вимог.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Поляков О.В. звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з вищезазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 25.04.2024 ТОВ «Макс Кредит» та відповідач уклали кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора. Кредитні кошти в сумі 5500 грн. були перераховані відповідачу через платіжну систему «Платежі Онлайн» на платіжну картку відповідача. Таким чином ТОВ «Макс Кредит» виконав зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі. Відповідач своєчасно кредитні зобов'язання не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 14 321 грн., яка складається з 5500 грн. - по кредиту, 6321 грн. - по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2500 грн. - штрафні санкції згідно умов договору. 21.10.2024 між Первісним кредитором та позивачем укладений договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача.
Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-9741274 від 25.04.2024 в сумі 11 821 грн. та судові витрати.
Рух справи. Позиція учасників справи.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ухвалою відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз'яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження була направлена судом поштою за зареєстрованим місцем проживання. Копія позовної заяви з додатками відповідачу була направлена за адресою місця проживання представником позивача, про що свідчать надані суду у порядку, визначеному п.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України, докази про направлення копії позовної заяви з додатками.
Відзив на позовну заяву не надійшов.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.
Враховуючи вищевикладене, суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Встановлені судом обставини.
25.04.2024 ТОВ «Макс Кредит» та відповідачка ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 00-9741274 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора. Договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором. За умовами договору відповідач отримав кредитний ліміт в сумі 5000 грн. на споживчі потреби, строком дії кредитної лінії 360 днів, відповідач зобов'язався повернути кредит в останній день кредитування, та сплатити відсотки, стандартна процентна ставка 1,47%, про що зазначено у договорі (а.с.37-45).
25.04.2024 здійснено ідентифікацію відповідача за одноразовим ідентифікатором, про що свідчить досліджена судом довідка (а.с.60).
Відповідачу встановлений графік платежів, наданий паспорт споживчого кредиту (а.с.46,57-59).
Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Макс Кредит» затверджені Наказом директора ТОВ «МАКС Кредит» № 26-03/24 від 26.03.2024 (а.с.47-56).
Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн», 25.04.2025 здійснено переказ грошових коштів в сумі 5000 грн. на картку Privat Bank НОМЕР_1 (а.с.61-63, 65-67).
З інформації, наданої АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду в частині витребування доказів, вбачається, що ім'я ОСОБА_1 емітована платіжна картка № НОМЕР_2 , 25.04.2025 на вказану платіжну карту було зараховано 5000 грн. через платіжну систему, про що також свідчить надана АТ КБ «Приват Банк» виписка по картковому рахунку (а.с.107-110).
Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого за період з 21.10.2024 по 04.05.2025 виникла заборгованість в сумі 14321,00 грн., яка складається з 5500 грн. - прострочене тіло, 6321 грн. - прострочені відсотки; 2500 грн. - штрафні санкції, про що свідчить виписка з особового рахунку за кредитним договором № 00-9741274 від 25.04.2025, надана ТОВ «ФК «Ейс» та детальний розрахунок, наданий ТОВ №МАКС Кредит» (а.с.74,75-76).
21.10.2024 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «МАКС Кредит» укладений договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого фактор зобов'язався передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру (а.с.77-82,89).
На виконання умов договору факторингу здійснено повний розрахунок, що підтверджується наданими суду платіжними інструкціями (а.с.90-93).
Судом досліджено реєстр боржників, долучений до матеріалів справи, який складається з трьох аркушів, який належним чином не оформлений. У даному документі відсутній фрагмент тексту, інформація щодо відступлення права вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9741274 жодним чином не засвідчена підписами та печатками сторін, печатки з підписами сторін договору факторингу містяться на окремому аркуші (а.с.94-96).
Нормативне обґрунтування.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Висновки суду.
Суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження факту отримання прав грошової вимоги до відповідача до позовної заяви доданий договір факторингу та реєстр боржників.
Між тим, реєстр боржників належним чином не оформлений та не засвідчений, оскільки інформація про перехід права вимоги до відповідача за кредитним договором не засвідчена підписами та печатками сторін договору факторингу.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВС від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Таким чином, позивачем не доведено факт передачі прав вимоги первісним кредитором щодо боржника ОСОБА_1 ..
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12-13, 19,76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247,258-259,263-265,272-274, ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
.
Суддя О.А. Савеленко
01.08.25