с-ще Новомиколаївка
Іменем України
18 червня 2025 рокуСправа № 322/1866/24
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., секретарка судового засідання Блажко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 (відповідачка 1), ОСОБА_3 (відповідачка 2), Міністерства оборони України (відповідач 3),
третя особа: Військова частина НОМЕР_1 ,
про визнання батьківства,
Короткий зміст позовних вимог і рух справи.
25 жовтня 2024 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 :
Узагальненими доводами позовної заяви було таке:
- ОСОБА_1 з січня 2010 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , від яких у них, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася донька ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_6 ;
- при реєстрації народження доньок запис про батька був зроблений зі слів матері, відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України;
- ОСОБА_4 ставився до дітей як до доньок, він купував донькам необхідні речі, вони спілкувалися, діти та ОСОБА_4 називали один одного як батько та доньки відповідно.
Посилаючись на положення ст.ст.126, 128 СК України, рекомендації, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 представник позивачки просив:
- визнати ОСОБА_4 батьком ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області та ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області;
- виключити з актових записів про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про ОСОБА_4 , як батька вказаних дітей;
- внести до актових записів про народження ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області та ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, відомості, зазначивши батьком вказаних дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, замінити прізвище дітей з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Крім цього, представник позивачки в позові просив призначити судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу, проведення якої доручити експертам Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради.
Ухвалою судді від 05.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
З огляду на те, що місцезнаходження ОСОБА_9 достеменно не відоме, оскільки він зник безвісти за особливих обставин, представник позивачки відмовився від клопотання про призначення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи і за його клопотанням ухвалою суду від 13.03.2025 замінено у вказаній цивільній справі первісного відповідача ОСОБА_4 на ОСОБА_2 (мати ОСОБА_4 ), ОСОБА_3 (донька ОСОБА_4 від першого шлюбу, на той час неповнолітня, в особі її законного представника ОСОБА_10 ) і Міністерство оборони України.
Також судом залучено ВЧ НОМЕР_1 до розгляду у цій справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 досягла повноліття, отже набула цивільної процесуальної дієздатності.
14.04.2025 через електронний суд Міністерство оборони України подано відзив на позовну заяву.
Зі змісту відзиву випливає, що МОУ не є належним відповідачем, оскільки у цій справі будь-яких вимог до МОУ не заявлено, тоді як належними відповідачами мають виступати близькі родичі ОСОБА_4
24.04.2025 через електронний суд ВЧ НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, який по суті є поясненнями третьої особи, зміст яких аналогічний за змістом відзиву МОУ.
Відповідачки відзиви на позовну заяву не подали.
Представник позивачки на підготовчому провадженні зазначив, що наміру подавати відповідь на відзив не має. Також судом задоволено клопотанням останнього про викликані і допит свідків.
Ухвалою суду від 28.04.2025 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні, яке відбулося 26.05.2025 сторони підтримали свої заяви по суті. У вказаному засіданні також були допитані свідки.
З урахуванням думки сторін судове засідання відкладено на 18.06.2025, зокрема задля повторного виклику відповідачок, які до цього в жодне засідання не з'являлись.
В судове засідання призначене 18.06.2025 учасники справи не з'явилися, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом у вказаному засіданні ухвалено рішення, складено його вступну і резолютивні частини, втім не було згадано питання щодо розподілу судових витрат, тому це питання підлягає відображенню у повному судовому рішенні.
Фактичні обставини встановлені судом,
мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.
Відповідно до свідоцтва про народження від 25.05.2012 серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_11 і ОСОБА_1 .
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 24 жовтня 2024 року №00047624675 підтверджується те, що відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).
Відповідно до свідоцтва про народження від 25.03.2014 серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_11 і ОСОБА_1 .
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 24 жовтня 2024 року №0047625061 підтверджується те, що відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).
Згідно з довідкою Новомиколаївської селищної ради №3231 від 23.10.2024 позивачка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і має такий склад сім'ї: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - донька; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - донька; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - співмешканець.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , зник безвісті за особливих обставин, матір'ю ОСОБА_4 - є ОСОБА_2 , а донькою від першого шлюбу - ОСОБА_3 (встановлено під час розгляду іншої цивільної справи №322/2047/24, яка також розглядалася головуючим).
Листом №2/3/4632 від 15.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_2 сповіщено про те, що її син, старший механік-водій 1 взводу 1 роти спеціалізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 , призваний на службу за мобілізацією, під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Роботине Запорізької області зник безвісти 11.10.2024.
Факт зникнення безвісті ОСОБА_4 також підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250303-224 від 03.03.2025.
Допитана у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 суду показала, що добре знайома із позивачкою і її співмешканцем, мають дружні стосунки, дружили сім'ями, бачилися по два три рази на тиждень. Також знайома з матір'ю ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , знає також його доньку ОСОБА_13 , від першого шлюбу. ОСОБА_1 і ОСОБА_4 знала, ще за декілька років як вони почали проживати разом, а жити разом вони стали з 2010 року. Проживали як чоловік і дружина, вели спільне господарство, мали город, який обробляли удвох. У останніх від стосунків спочатку народилась донька ОСОБА_14 , а потім ОСОБА_15 . Її (свідки) сім'я неодноразово бували в гостях у сім'ї ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , зокрема і на дитячих днях народженнях, які організовував ОСОБА_16 (зокрема на день народження меньшої запрошував аніматорів тощо), і навпаки. Вона (свідка), позивачка і ОСОБА_4 працювали в товаристві «Лідер», останній був трактористом, вона (свідка) бригадиром на свинофермі. За проханням ОСОБА_4 , вона (свідка) попросила директора товариства щоб ОСОБА_1 теж там працевлаштували. Також ОСОБА_16 сам звертався до директора, щоб той взяв на роботу його дружину, маючи на увазі ОСОБА_17 . Фактично усю зарплату, яку раніше видавали готівкою, одразу після її виплати ОСОБА_16 віддавав ОСОБА_18 . На товаристві ОСОБА_16 оформлював і отримував подарунки для доньок на свята. Коли ОСОБА_16 призвали до війська, ОСОБА_1 збирала у фермерській групі кошти йому на бронежилет. ОСОБА_16 дуже любив доньок і вони його. Діти завжди радісно його зустрічали коли він повертався з роботи. Він купував їм різні подарунки, ласощі, тощо. Облаштовував їх побут. Інколи ОСОБА_16 забирав доньок зі школи. Турбувався за їх стан здоров'я, возив у лікарні тощо. Жодного сумніву в тому що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 є доньками ОСОБА_16 у неї, та і напевно у будь-кого іншого, не має. Їй було відомо що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 не були розписані, причини чому так сталося, вона не знає, втім в районі це доволі розповсюджена практика, навіть вона з чоловіком якийсь час не була розписані, але згодом вони таки зареєстрували шлюб. Додатково свідка повідомила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 планували укласти шлюб і навіть придбали обручальні кільця, втім відкладали це на потім і не зробили цього через зникнення ОСОБА_16 .
Допитана у судовому засіданні свідка ОСОБА_19 суду показала, що знає позивачку і ОСОБА_4 , вони є сусідами її батьків. Також знайома з матір'ю ОСОБА_4 - ОСОБА_2 . Взимку 2010 року ОСОБА_16 приводив ОСОБА_20 до її (свідка) батьків і знайомив їх. Повідомляв їм, що ОСОБА_21 є його дружиною. На той час у них ( ОСОБА_4 і ОСОБА_1 ) не було проведено води, тому за водою вони ходили до колонки, яка знаходилась у її (свідка) батьків. З 2014 до 2018 років, вона (свідка) з сином проживали у її батьків, тому бачила, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 є одна сім'я. Вони вели спільне господарство, у них був спільний бюджет. ОСОБА_16 завжди називав ОСОБА_20 дружиною, а дітей доньками. Коли діти народилися, ОСОБА_16 приходив і повідомляв про їх народження. Ніколи не казав, що це діти ОСОБА_18 , а не його. Постійно піклувався про доньок, гуляв з ними на майданчику, їздив з ними на кар'єр, водив в школу, возив у лікарні. ОСОБА_22 гроші на операцію ОСОБА_15 . Коли повертався з роботи, або приносив їм якісь подаруночки, або ж забирав їх, і вони разом ходили у магазин щоб діти самі вибрали собі що хочуть. Їй (свідку) відомо, що діти не були записані на ОСОБА_4 , втім коли останнього призвали на військову службу, ОСОБА_23 повідомляла, що у них з ОСОБА_16 є плани розписатися, оскільки він хвилювався, що на війні з ним може статися все що завгодно, тому хотів документально оформити своє батьківство.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду показав, що добре знає сім'ю ОСОБА_4 і ОСОБА_1 . Разом працювали в товаристві «Лідер», коли він в грудні 2018 року влаштувався на роботу у це товариство. ОСОБА_16 він знав, ще до того часу, коли той ще був одружений з першою дружиною - ОСОБА_25 , але на той час вони були лише знайомими і майже не спілкувалися. Знає що у ОСОБА_16 і ОСОБА_25 є син ОСОБА_26 , і ОСОБА_16 сплачував аліменти. Тісно він з ОСОБА_16 став спілкуватися з початку 2019 року, інколи їх родини з дітьми ходили одна до одній в гості. ОСОБА_16 турбувався за свою сім'ю, за дружину і доньок, особливо хвилювався за меншу, возив її по лікарням, оскільки вона мала проблеми зі здоров'ям. ОСОБА_16 , працював трактористом, звертався до керівника підприємства, щоб його дружину, маючи на увазі ОСОБА_20 взяли до них на роботу. ОСОБА_4 і ОСОБА_1 вели спільне господарство, мали спільний кошторис. ОСОБА_16 після отримання зарплати фактично одразу віддавав зароблене дружині, залишивши собі лише дрібні гроші. Він (свідок) неодноразово очевидцем цього, оскільки в його обв'язки входило доставка касира і повернення його назад після того як робітникам виплачувалась зарплата ОСОБА_16 постійно купляв дітям гостинці, меншу відводив і забирав з інтернату. Достеменно знає, що менша - ОСОБА_15 , в кадрах підприємства записана як його донька і він отримував для неї подарунок на 1 вересня в перший клас. Коли кадри готували евакуаційні списки працівників у відомостях про родину ОСОБА_4 , ОСОБА_27 була зазначена як дружина, а ОСОБА_15 і ОСОБА_14 , відповідно, доньками. До дітей відновися як до своїх і ніколи не казав, що це не його діти, навпаки казав, що це його доньки. Також йому (свідку) відомо, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 мали намір, здається 17 вересня 2024 року укласти шлюб, про це йому в телефонній розмові повідомляв сам ОСОБА_16 , за декілька днів до того як вони вийшли на позиції. Також йшла розмова про придбання для ОСОБА_16 спеціального класу захисту, і вони на роботі збирали для цього гроші, ОСОБА_16 мав приїхати і 16 чи 17 числа за цими коштами, щоб самостійно придбати саме те, що йому потрібно. Знає, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 для укладання шлюбу подали заяву в Оріхівський ДРАЦС.
Допитана в судовому засіданні за її згодою позивачка ОСОБА_1 суду показала, що з кінця січня 2010 року проживала однією родиною з ОСОБА_4 , і вони мають спільних неповнолітніх дітей. Проживали вони за адресою Дружби 84, це будинок його сестри. Свої стосунки вони не узаконювали через те, що на момент народження першої дитини у ОСОБА_16 не було жодних документів, які він десь загубив коли жив в м. Запоріжжі, після того як розійшовся з першою дружиною. Документи йому відновлювали пізніше і поступово. Паспорт, ідентифікаційний код, а згодом і посвідчення водія. Свідоцтво про народження не відновили, оскільки він народився в росії. Коли його призвали, ОСОБА_16 хотів узаконити відносини, замовив і оплатив в Інтернеті кільця, які вже забирала вона ( ОСОБА_1 ) особисто. Втім укласти шлюб не встигли, адже його призов фактично відбувся за три дні, а з учбової частини на розпис ОСОБА_16 не відпустили. Домовились, що розпишуться коли він вже буде безпосередньо у частині, звідки його мали б відпустити. Подали документи в Оріхівський ДРАЦС, розпис був призначений на 09-00 год 17 числа. Втім дев'ятого його відправили на позиції, а одинадцятого прийшло сповіщення, що він пропав безвісти. Жили, працювали вони з ОСОБА_16 разом, багато людей так живуть і не укладають шлюб. Зарплату ОСОБА_16 завжди віддавав їй, його заробітня картка і дотепер зберігається у неї. ОСОБА_16 дуже сильно любив дітей. Завжди заступався за них перед нею. Саме він давав імена донькам і навіть не радився з нею.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Згідно з ст.ст.12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.
Зі змісту ст.ст.76 - 79 ЦПК України випливає, що доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми СК України.
Згідно зі статтею 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою регулюється статтею 126 СК України. Відповідно до частин першої, третьої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України. Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
Доказами у справах про визнання батьківства можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Водночас призначення такої експертизи неможливо з об'єктивних причин, адже ОСОБА_4 зник безвісти за особливих обставин.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).
Досліджені і оцінені під час судового розгляду докази, є належним, допустимим, достовірними і достатніми, такими, які дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області і ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області.
Отже позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 - є підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
З огляду на вказане, дане рішення суду також є підставою для внесення відповідних змін до актових записів про народження дітей в порядку ст.134 СК України.
Водночас заслуговують на увагу доводи відповідача 3 і третьої особи про те, що Міністерство оборони України є неналежним відповідачем у цій справі, адже визнання чи не визнання ОСОБА_4 батьком ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не впливає на обов'язки МОУ, враховуючи наявність інших осіб, які мають право на отримання відповідних виплат у зв'язку із зникненням військовослужбовця безвісти. Отже належними відповідачами у вказаній справі є ті особи, на права обов'язки та інтереси яких дане рішення впливає не тільки на сьогоднішній день, а також вплине і в майбутньому, зокрема такими особами є близькі родичі ОСОБА_4 , які віднесені до першої черги спадкування.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До позовної заяви представником позивачки додано квитанція ID: 3819-5415-3212-4156 від 24.10.2024, якими підтверджується сплата позивачкою судового збору в сумі 1211,20 грн, отже вказана сума підлягає стягненню з відповідачок на користь позивачки, в рівних частинах, тобто по 605,60 грн (1211,20/2) з кожної.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, відмовити повністю.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_4 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки смт Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області.
Виключити з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості про ОСОБА_11 , як батька.
Внести до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості: зазначити батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця с. Нікольськ Ємельянівського району Красноярського краю; замінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Визнати ОСОБА_4 батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області.
Виключити з актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про ОСОБА_11 , як батька.
Внести до актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості: зазначити батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця с. Нікольськ Ємельянівського району Красноярського краю; замінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Реквізити учасників справи:
- позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
- відповідачка 1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
- відповідачка 2: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;
- відповідач 3: Міністерство оборони України, 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022;
- третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.
Повне судове рішення складено 30.06.2025.
Суддя Р.О. Губанов