Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6864/25
Номер провадження 2/711/3126/25
про передачу справи за підсудністю
01 серпня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Петренко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,
25 липня 2025 року ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку договору після виконання зобов'язань та нарахуванню відсотків після подачі позовної заяви по справі №711/8444/20 та стягнути з відповідача АТ «КБ «Приватбанк» суму в розмірі 9511,03 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 10500 грн (вхідний №30083 від 28.07.2025).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2025 року означеній позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 711/6864/25 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В.
Суддя, вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у цивільній справі за вказаним позовом, дійшов такого висновку.
Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1616709 від 29.07.2025, місцезнаходженням відповідача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПУО: 14360570, є: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Отже, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено, що справа не може бути розглянута Придніпровським районним судом м. Черкаси з огляду на таке.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Частиною 2 ст.27 ЦПК України визначено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З аналізу означеної норми процесуального права слід виснувати, що законодавець визначає місце розгляду цивільної справи з позовними вимогами до юридичної особи із її місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Із матеріалів позовної заяви суддя встановив, що місцезнаходженням акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на день звернення позивача із позовом, є будинок АДРЕСА_1 , що розташований в Печерському районі означеного населеного пункту.
Водночас суддя дійшов висновку про помилковість застосування позивачем, для визначення територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду означеної позовної заяви, положень ч.5 ст. 28 ЦПК України з огляду на таке.
Означеною нормою процесуального права передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Частиною 8 ст.187 ЦПК України визначено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1616698 від 29.07.2025, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , що в Придніпровському районі означеного населеного пункту, починаючи з 12.08.2019 до 07.02.2025.
Отже, станом на день подачі позову, позивач у встановленому законом порядку не здійснила реєстрацію місця проживання у будь-якому житлі, зокрема і в тому, що розташоване у Придніпровському районі м. Черкаси.
У зв'язку з цим суддя відхиляє твердження позивача щодо визначення територіальної підсудності розгляду позовної заяви Придніпровським районним судом м.Черкаси з призми того, що адресою позивача є квартира АДРЕСА_2 (абз.12 стр.16 позовної заяви).
У цьому контексті суддя звертає увагу учасників справи, що законодавець у диспозиції ч.5 ст.28 ЦПК України, визначаючи альтернативну підсудність у справах про захист прав споживачів, веде мову саме про зареєстроване, а не фактичне, місце проживання чи перебування споживача (позивача).
Оскільки позивач, станом на день подачі позову, не зареєструвала місце проживання чи перебування у житловому приміщенні, що розміщене в адміністративних межах Придніпровського району м. Черкаси, тому відсутні підстави для застосування, при визначенні територіальної юрисдикції (підсудності), положень ч.5 ст.28 ЦПК України.
Також суддя звертає увагу учасників справи, що сума коштів, яку просить позивач стягнути з відповідача не є шкодою, оскільки у п.3 прохальної частини позовної заяви позивач визначає означені кошти як безпідставно отримані, а також 3% річних та інфляційні втрати, а в мотивувальній частині позову правовими підставами для їх стягнення визначає положення ст.625, 1212 ЦК України.
Крім того, зі змісту позовної заяви суддя встановив, що спірні правовідносини учасників справи грунтуються на судовому рішенні, а не на договорі, оскільки сума коштів в розмірі 5055,41 грн, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача, як стверджує в мотивувальній частині позову позивач (абз.2,3 стр.4), є сумою переплати за рішенням суду.
У зв'язку з викладеним, суддя встановив, що з огляду на підстави і предмет позову та суб'єктний склад учасників, відсутні підстави для застосування як ст.28 ЦПК України в цілому, зокрема і положень ч.5 ст.28 ЦПК України, що передбачає підсудність справ за вибором позивача, так і для застосування ст.30 ЦПК України, що передбачає виключну підсудність.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 ст.31 ЦПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що місцезнаходження акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань належить до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва, тому цивільну справу належить передати саме до Печерського районного суду м. Києва.
Керуючись ст.27, 28, 30, 31, 32, 187, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя
цивільну справу №711/6864/25 (провадження №2/711/3126/25) за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними та стягнення коштів передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Печерського районного суду м. Києва (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А).
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала складена та підписана суддею 01 серпня 2025 року.
Суддя: О. В. Петренко