Справа № 711/6100/25
Номер провадження 3/711/1731/25
30 липня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАД № 334563 від 25.06.2025), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працевлаштований,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , 25 червня 2025 року, близько 16:00 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно висловлював погрози, нецензурну лайку, давав ляпаси своїй дружині ОСОБА_2 , що проживає разом з ним, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та просив суд суворо не карати. Факт вчинення 25.06.2025 психологічного та фізичного насильства щодо своєї дружини ОСОБА_2 підтвердив.
Також в судове засідання з'явилася потерпіла ОСОБА_2 , яка пояснила, що із чоловіком ОСОБА_1 вони примирилися, претензій будь-якого характеру до нього вона не має.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під фізичним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Окрім визнання своєї вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 334563 від 25.06.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
-письмовою формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.06.2025, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу визначено низький рівень небезпеки для потерпілої особи;
-копією термінового заборонного припису серії АА № 172279 щодо ОСОБА_1 від 25.06.2025 із встановленими зобов'язанням залишити місце проживання постраждалої особи, забороною на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи та контактування з нею у будь-який спосіб;
- копією письмового пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 25.06.2025 про вчинення її чоловіком ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння домашнього насильства психологічного та фізичного характеру щодо неї;
- відомостями рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП в Черкаській області рядового поліції Я. Голобородого від 26.06.2025, відповідно до якого поліцейськими було встановлено факт вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру ОСОБА_1 щодо своєї дружини ОСОБА_2 , у зв'язку з чим на останнього складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та терміновий заборонний припис;
- витягом з бази ІПНП про неодноразове складання щодо ОСОБА_1 адміністративних протоколів, у тому числі за ст. 173-2 КУпАП;
-відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на якому ОСОБА_2 повідомляє про вчинення щодо неї домашнього насильства психологічного та фізичного характеру її чоловіком ОСОБА_1 . Сам порушник на відео має ознаки алкогольного сп'яніння у виді порушень мови та неадекватної поведінки.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачає.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , особу порушника, який є особою працездатного віку, однак не працевлаштований, беручи до уваги ступінь його вини, сімейний та майновий стан, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такий вид впливу, на думку суду, буде достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 283 КУпАП суд має вирішити питання про необхідність або відсутність необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39--1 цього Кодексу. При розгляді цього питання суд враховує позицію потерпілої, яка не вбачала підстав для направлення чоловіка на проходження програми для кривдників, примирилася із ним, а також відсутність у справі підтвердження попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, що могло б указувати на систематичну і цілеспрямовану таку його поведінку. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.06.2025, складеної уповноваженою особою, рівень небезпеки для постраждалої особи визначено як низький.
З огляду на вказане, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення дозволяють не направляти порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300--2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 279, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягненняу виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко