Справа № 645/4773/25
Провадження № 3/645/1094/25
23 липня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
секретар судового засідання - Кривченко Т.В.,
прокурора - Войчака Г.П.,
особи, яка притягається до адміністративної відпоідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Сьомого управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Охтирки, Сумської області, з вищою військовою освітою, начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В провадження судді Немишлянського районного суду м. Харкова надійшли справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6КУпАП: справа №645/4773/25 (провадження №3/645/1094/25), справа №645/4775/25 (провадження№3/645/1096/25).
Враховуючи, що вказані матеріали стосуються однієї і тієї ж особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи які розглядаються одним і тим же органом, суд постановою від 23.07.2025 року об'єднав справи в одне провадження.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією № 404 від 11.07.2025 року, підполковник ОСОБА_1 будучи 24.08.2024 року звільненим з посади адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відповідно до п.п.г.п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VІІ суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме:16.04.2025 року о 10-41 год. подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у період не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме з 01.01.2024 року пол 24.08.2024 року (при звільненні) чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією № 405 від 11.07.2025 року, підполковник ОСОБА_1 будучи 24.08.2024 року звільненим з посади адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відповідно до п.п.г.п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VІІ суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме:16.04.2025 року о 10-41 год. подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2024 рік, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно зч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Наказом тимчасово виконувача обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.11.2023 року № 326- ОСОБА_1 призначено на посаду начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 з 30.11.2023 року.
Відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно з ч. 7 ст. 45 Закону № 1700-УІІ суб'єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб'єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов'язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовою посадовою особою, є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.08.2024 року № 236 - ОСОБА_1 звільнено з посади начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.08.2024 року.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-УІІ суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Приміткою до ст. 1726 КУпАП встановлено, що суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-УІІ особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Так, ОСОБА_1 будучи звільненим 24.08.2024 з посади начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16.04.2025 о 10:41 подав декларацію щорічну за 2024 рік та декларацію при звільненні, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2024 рік, (яку відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-УІІ повинен був подати до 01.04.2025) та декларацію при звільненні, яку повинен був подати протягом 30 календарних днів, подав 16.04.2025 року, тобто несвоєчасно.
Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VIІ правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Частиною 1 ст. 65і Закону № 1700-УІІ встановлено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи звільненим з посади начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи згідно з п. п. г п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 16.04.2025 о 10:41, без поважних причин подав щорічну декларацію за 2024 рік та декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-УІІ, у зв'язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Згідно з абз. 12 ч. 1ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першійстатті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно достатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Частиною 1ст. 65-1 Закону № 1700-VIIвстановлено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першійстатті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Прокурор Войчак Г.П., у судовому засіданні вважав доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав в повному обсязі та пояснив, що дійсно невчасно подав декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік та при звільненні, щиро каявся у вчиненому та посилався на те, що вищезаначені дії вчинені ним, у зв'язку з тим, що для подачі вказаних декларацій йому необхідна була стороння допомога, при цьому вчасно падати подати декларації завадило неможливість авторизації на сайті НАЗК.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, суд прийшов до наступних висновків.
Положення чистин 1, 2 статті 7КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Приписами статті 280КУпАП визначено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та мотивоване рішення.
Згідно з ч. 2ст. 45 Закону № 1700-VIIособи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначена ч. 1ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до примітки до ст.172-6КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45ЗаконуУкраїни"Прозапобіганнякорупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до змісту диспозиції ч. 1ст.172-6КУпАП з об'єктивної сторони протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації) та бездіяльності (неподання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
При встановленні наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, такими суб'єктами повинні обов'язково з'ясовуватися обставини щодо віднесення суб'єкта адміністративного правопорушення до осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», щодо несвоєчасності подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також обставини щодо наявності або відсутності у такої особи поважних причин несвоєчасної подачі декларації.
Натомість згідно з ч. 1ст.68 КонституціїУкраїни незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності.
Презумпція знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) означає, що кожен вважається таким, що знає закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у порядку встановленому законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів по справі про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №№404, 405 від 11.07.2025 року;
- витяг з положення про 7-е управління Департаменту стратегічних розслідувань НПУ від 03.07.2023 року;
- довідкою про відсутність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.ст. 1724-1726 станом на 11.07.2025 року;
- довідкою про наявність повноважень у Департаменту стратегічних розслідувань НПУ на виявлення правопорушень повязаних з корупцією від11.07.2025 року;
- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.03.2022 року, відповідно до якої 02.03.2022 року, підполковника запасу ОСОБА_1 02.03.2022 року призвано ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим офіцером відділення військового обліку тта бронювання сержантів та солдатів запасу;
- витягом із наказу начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.11.2023 року;
- витягом із наказу начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.08.2024 року;
- функціональними обов'язками начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_5 затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 , з яким ОСОБА_1 ознайомлений;
-заявою ОСОБА_1 щодо доброчесної поведінки та професійної етики від 16.02.2023 року;
- копією щорічної декларації за 2022 рік, датовану 01.02.2024 року, копією декларації при звільненні за період з 01.01.2022 року по 21.12.2022 року, датовану 25.07.2024 року, які роздруковані з офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції;
- копією щорічної декларації за 2024 рік, датовану 16.04.2025 року, копією декларації при звільненні за період з 01.01.2022 року по 24.08.2024 року, датовану 16.04.2025 року, які роздруковані з офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від11.07.2025 року.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно дост. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
У судовому засіданні не встановлено обставин для визнання вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень малозначними.
Враховуючи обставини вчинених адміністративних правопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявність обставину, що пом'якшує відповідальність, а саме щире каяття у вчиненому, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин та ступінь його вини, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яке буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст.40-1КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. На підставі ст.40-1КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 гривні.
Керуючись ст.172-20, ст.ст.248,251,252,268,280,283, КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Мартинова