Суддя Баронін Д. Б.
Справа № 644/6098/25
Провадження № 2-а/644/186/25
01 серпня 2025 р. м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
1.Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. У провадженні суду перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1292-1П від 24.06.2025 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що постановою № 1292-1П від 24.06.2025 позивач ОСОБА_1 був визнаний винним в тому, що 29.05.2025 о 09 год. 00 хв. не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду по повістці №3434866, яка була направлена за місцем його реєстрації (проживання), а саме: АДРЕСА_1 , про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У зв'язку із цим, на нього було накладено штраф у розмірі 17000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи. За фактом порушення абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складався. Відмітка про це у постанові відсутня. Ні для складання протоколу, ні для участі в розгляді справи позивач не викликався. Крім того, за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.05.2007 у справі №2-0-318/2007 позивача визнано недієздатним, так як він має стійкий, хронічний, психічний розлад в формі шизофренії, а тому в силу вимог ст. 20 КУпАП, не підлягає адміністративній відповідальності як неосудна особа.
Враховуючи викладене, у позові ставиться вимога скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.06.2025 № 1292-1П та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
1.2. Представник відповідача надав до суду відзив, у якому вказав, що стосовно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач підписався у протоколі про його належне сповіщення про дату, час та місце розгляду справи. На розгляд справи позивач не з'явився. Працівники ТЦК не володіли відомостями про недієздатність позивача і позивач про це не заявляв. В підсумку представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
1.3. Ухвалою суду від 23.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Замінено первинного позивача ОСОБА_2 належним позивачем ОСОБА_1 .
1.4. У судовому засіданні позивач або його законний представник присутні не були, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в порядку ч. 1 ст. 268 КАС України.
Представник відповідача у судовому засіданні присутній не був, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку статті 268 КУпАП. У відзиві представник відповідача просив розглянути справу без його участі.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. 11.06.2025 офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . У протоколі вказано, що 11.06.2025 о 17 год. 00 хв. у примiщеннi ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено факт порушення законодавства про мобiлiзаційну пiдrотовку i мобiлiзацiю ОСОБА_1 . Так, Шевченкiвським районним у м. Харкiв ТЦК та СП вiйськовоообов'язаномv ОСОБА_3 була направлена повiстка №3434866 за мiсцем йоrо проживання, а саме: АДРЕСА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 29.05.2025 о 09.00 год для проходження медичноrо оrляду, однак у вказаний час у повiстцi ОСОБА_1 не з'явився, пpo nоважнi причини неявки не повідомив, чим порушив абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У вищевказаному протоколі наявний підпис ОСОБА_1 про те, що йому повідомлено про розгляд справи 24.06.2025 о 16-00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 .
24.06.2025 тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1292-1П, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що 29.05.2025 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду по повістці № 3434866, яка була направлена за місцем його реєстрації (проживання), а саме: АДРЕСА_1 , про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У зв'язку із цим, на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 17000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
2.2. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №458712 від 09.02.2017 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи безстроково, а також є непрацездатним.
Згідно з рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.05.2007 у справі №2-0-318/2007 ОСОБА_1 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено опікуном його батька - ОСОБА_4 . У рішенні встановлено, що згідно з висновком акту №997 стаціонарної судово-психіатричної експертизи Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3 ОСОБА_1 виявляє ознаки стійкого хронічного психічного розладу в форм шизофренії та за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно з випискою з амбулаторної картки пацієнта - ОСОБА_1 від 18.06.2025, він перебуває на обліку у Обласному психоневрологічному диспансері №3 з 2006 року. Діагностичний запис - шизофренія параноїдна форма, безперервний тип перебігу, апато-абулічний синдром.
3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Відповідно частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
У абзаці 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вказано, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
3.2. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 10, 11 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до статей 17, 20 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення.
3.3. Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Суд зазначає, що до адміністративної відповідальності може бути притягнута лише та особа, яка вчинила винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність. Знаходження особи у стані неосудності, тобто неможливості усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану, виключає винну поведінку особи.
В даному випадку судовими та медичним документами підтверджується, що ОСОБА_1 має інвалідність ІІ групи безстроково, є непрацездатним, визнаний судом недієздатним, виявляє ознаки стійкого хронічного психічного розладу в форм шизофренії та за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. При цьому, суд вважає доведеним достатніми та достовірними доказами той факт, що станом на травень та червень 2025 року згідно з випискою з амбулаторної картки від 18.06.2025 позивач продовжував страждати на шизофренію параноїдної форми безперервного типу перебігу і не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Отже, виключається вина ОСОБА_1 у необережній чи умисній неявці по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
4.2. В підсумку, суд вважає, що постанову № 1292-1П від 24.06.2025 слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення, оскільки відсутній склад правопорушення у діях позивача.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до ч. 9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору.
Отже, враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі і він не платив судовий збір, то судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення № 1292-1П від 24.06.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а відповідну справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Денис БАРОНІН