Справа № 569/10476/25
1-кс/569/5891/25
31 липня 2025 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання слідчого Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Слідчий Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодження із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 вересня 2025 року з визначенням розміру застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання вказав, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181010002402 від 18.10.2024 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Із клопотання вбачається, що ОСОБА_4 , порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставин та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину «метамфетамін», яку 09.04.2025, о 21 год. 13 хв., перебуваючи поблизу супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою АДРЕСА_2 , в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув для ОСОБА_7 за 1600 гривень, поліетиленовий пакетик, у якому знаходилася кристалічна речовина коричневого кольору, яка відповідно до висновку експерта являється психотропною речовиною метамфетамін масою 0,334 г., обіг якої обмежений відповідно до списку 2 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Окрім того, ОСОБА_4 , порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори», діючи повторно, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставин та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину «метамфетамін», яку 29.04.2025, о 20 год. 27 хв., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 , в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув для ОСОБА_7 за 1600 гривень, поліетиленовий пакетик, у якому знаходилася кристалічна речовина фіолетового кольору, яка відповідно до висновку експерта являється психотропною речовиною метамфетамін масою 0,294 г., обіг якої обмежений відповідно до списку 2 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Також, ОСОБА_4 , порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори», діючи повторно, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставин та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину «метамфетамін», яку 05.06.2025, о 11 год. 04 хв., перебуваючи поблизу супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою АДРЕСА_4 , в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув для ОСОБА_7 за 3200 гривень, поліетиленовий пакетик, у якому знаходилася кристалічна речовина білого кольору, яка зовні схожа на психотропну речовину метамфетамін, обіг якої обмежений відповідно до списку 2 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень - ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконне зберігання бойових припасів, ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини, вчинений повторно, ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне зберігання психотропних речовин у великих розмірах.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінальних правопорушень - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду покупця від 09.04.2025; протоколом огляду грошових коштів від 09.04.2025; протоколом огляду купленої речовини від 09.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10.04.2025; протоколом допиту свідка, щодо якого застосовано заходи безпеки від 17.04.2025; висновком експерта №СЕ-19/118-25/6761-НЗПРАП від 23.05.2025; протоколом огляду грошових коштів від 29.04.2025; протоколом огляду покупця від 29.04.2025; протоколом огляду вилученого товару від 29.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.04.2025; протоколом допиту свідка, щодо якого застосовано заходи безпеки від 06.05.2025; висновком експерта №СЕ-19/118-25/7992-НЗПРАП від 23.05.2025; протоколом про результати проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 10.04.2025; протоколом про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16.04.2025; та іншим матеріалами кримінального провадження.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків: метою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконанням останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам:
- переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а саме: вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів за які, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, із конфіскацією майна, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваним вини у вчиненні інкримінованих злочинів, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Вказані обставини на думку сторони обвинувачення є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченої від суду та не з'являтися нею на виклики.
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні: вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 може шляхом умовляння, залякування та здійснення інших активних дій впливати на свідків із метою надання ними показань для покращення свого становища. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім того, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може впливати на інших підозрюваних, оскільки знайомий з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а вчинювані ними правопорушення певним чином пов'язані між собою.
- може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а саме: перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки, наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це.
- може вчинити інше кримінальне правопорушення: вказаний ризик підтверджується тим, що під час досудового розслідування зафіксовано непоодинокі випадки причетності ОСОБА_4 до протиправних дій, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин, про що йому на даний час повідомлено про підозру у вчиненні 2-ох епізодів кримінальних правопорушень та зважаючи на вказане, особу підозрюваного, існує ризик продовження зайняття ОСОБА_4 відповідною протиправною діяльністю з метою особистого збагачення у такий незаконний спосіб оскільки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це, а саме те, що слідством встановлено, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та отримує прибутки від зайняття злочинною діяльністю.
Окрім того встановлено, що ОСОБА_4 , являється раніше судимим, востаннє вироком ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.12.2024 за ч.1 ст.309 КК України до 1-го року 6-ти місяців обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив нові кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
У зв'язку з цим, беручи також до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння, тяжкість злочину, застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою, повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам переховуватися від суду.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для того, щоб забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені, вчиняти інші кримінальні правопорушення, так, як жоден інший із запобіжних заходів не здатен запобігти переліченим вище ризикам.
Разом з тим, обрання стосовно ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та є необхідним для того, щоб забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, слід зазначити, що за змістом п.п. “b» та “c» ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року особа може бути позбавлена свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Відповідно до неодноразових рішень Європейського суду з Прав Людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» (Letellier v. France), заява № 12369/86 від 26 червня 1991 року1 , зазначив, що «… національні судові органи … повинні зважити на всі обставини, що свідчать за і проти наявності справжнього суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, і врахувати це в рішеннях…».
З огляду на зміст наведеного рішення ЄСПЛ особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як винятковий запобіжний захід протягом певного часу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland), заява № 14379/88 від 26 січня 1993 року, вказано: «… небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших релевантних факторів… При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти…».
У контексті наведеного рішення ЄСПЛ врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст: вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дає можливість достатньою мірою спрогнозувати її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим, оскільки наявні специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує правило поваги до свободи особи.
Також, як свідчить практика ЄСПЛ, обвинувачення в зв'язку з вчиненням тяжкого злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення разом з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що йому неможливо запобігти, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96 від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування тримання під вартою: 04 серпня 2025 року закінчується строк дії ухвали слідчого судді про застосування, щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак внаслідок складності даного кримінального провадження завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та остаточного та беззаперечного доведення вини ОСОБА_4 у інкримінованих йому злочинах в кримінальному провадженні необхідно: провести тимчасовий доступ до речей та документів АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », вилучити інформацію з приводу руху коштів по карт рахунку та провести її огляд; провести тимчасовий доступ до речей та документів АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », вилучити інформацію з приводу руху коштів по карт рахунку та провести її огляд; призначити у кримінальному провадженні судову експертизу аудіо-, відеозапису; долучити до матеріалів кримінального провадження судові експертизи НЗПРАП; долучити до матеріалів кримінального провадження судові біологічні експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження»; повідомити ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення; повідомити ОСОБА_12 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; встановити та допитати інших свідків учинення кримінальних правопорушень; здійснити відкриття матеріалів стороні обвинувачення; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 підтримав, просив задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили застосувати цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання про продовження запобіжного заходу підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Постановою виконувача обов'язків керівника Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_13 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12024181010002402 від 18.10.2024 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України продовжено до 05 вересня 2025 року.
Таким чином, враховуючи, що строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжений до 05 вересня 2025 року, а також те, що надані слідчим та прокурором докази довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені, вчиняти інші кримінальні правопорушення, які не зменшились та продовжують існувати, а застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам буде недостатнім, слідчий суддя прийшов до висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 05 вересня 2025 року.
Даних про наявність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких, слідчий суддя вважає відповідно
до ч.4 ст.182 КПК України доцільним визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, їх адвокатами у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 202, 395 КПК України, слідчий суддя -
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - в межах строку досудового розслідування, а саме до 05 вересня 2025 року.
Визначити, що строк дії ухвали до 05 вересня 2025 року.
Визначити місцем утримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою - ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за адресою: АДРЕСА_5 .
Одночасно лишити визначений ухвалою від 06 червня 2025 року у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач коштів ІНФОРМАЦІЯ_8 , Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): НОМЕР_1 , IBAN № UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_9 .
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, їх адвокатами у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_9 .
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 05 вересня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_14