Справа №949/1607/25
Провадження №1-кс/949/342/25
про арешт майна
31 липня 2025 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по матеріалах досудового розслідування №12025186110000058, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2025 року, за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України про арешт майна,
Дізнавач СД Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням, у якому просить накласти арешт на 4/9 частки квартири АДРЕСА_1 та на мопед марки «VIPER ACTIVE ZS50», 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Клопотання обгрунтовує тим, що в провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №12025186110000058 від 11 липня 2025 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 липня 2025 року до ВП № 1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшла письмова заява від ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , про те, що її колишній чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вона розлучилась, не сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає з нею.
В ході дізнання встановлено, що 14 серпня 2017 року Дубровицький районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі № 560/785/17, за яким стягнув з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 червня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допитана в якості законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 повідомила, що 13 жовтня 2006 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , від якого 11 березня 2010 року в них народилася дочка ОСОБА_7 . У зв'язку з неприязними стосунками з ОСОБА_5 та невиконання останнім сімейних обов'язків, ОСОБА_6 звернулася до Дубровицького районного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 . 14 серпня 2017 року вказаний позов був задоволений, яким з ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, а саме з 21 червня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2012 року шлюб ОСОБА_6 з ОСОБА_5 було розірвано і на даний час, вони проживають за різними адресами. За час, з моменту присудження аліментів на утримання дитини, ОСОБА_5 їх було сплачено лише 4200 грн. Загальна сума заборгованості ОСОБА_5 зі сплати аліментів на утримання дитини, станом на 01 червня 2025 становить - 241592,21 грн., що підтверджується також рахунком заборгованості зі сплати аліментів.
У клопотанні дізнавач зазначає, що в даному випадку з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а в даному випадку, відшкодування заборгованості зі сплати аліментів, а також для досягнення повноти, всебічності та неупередженості кримінального правопорушення, доцільно арештувати належне ОСОБА_5 рухоме та нерухоме майно.
У судове засідання дізнавач не з'явилася, подавши заяву про розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримує повністю.
Від прокурора ОСОБА_4 надійшла заява, у якій просить розглянути клопотання про арешт майна без її участі. Клопотання підтримує у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна, слідчим суддею розглядається без участі власника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши надані до клопотання матеріали, якими дізнавач та прокурор обґрунтовують його доводи, приходить до наступного висновку.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що 11 липня 2025 року до ВП № 1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшла письмова заява від ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , про те, що її колишній чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вона розлучилась, не сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає з нею.
11 липня 2025 року відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025186110000058 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України (а.с.4).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №54873152, загальна сума заборгованості ОСОБА_5 зі сплати аліментів на утримання дитини, станом на 01 червня 2025 становить - 241592,21 грн. (а.с.6).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч.1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №437154966 від 28 липня 2025 року, ОСОБА_5 має у власності 4/9 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.13).
Також, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №98477413 від 29 липня 2025 року, за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований мопед «VIPER ACTIVE ZS50», 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 (а.с.14).
Як вбачається із клопотання, дізнавач просила накласти арешт на зазначене рухоме та нерухоме майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а в даному випадку, відшкодування заборгованості зі сплати аліментів, а також для досягнення повноти, всебічності та неупередженості кримінального правопорушення.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи дізнавача щодо необхідності накладення арешту на вказане майно є цілком обґрунтованими.
Також слід враховувати, що ч. 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, які визначені у п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя також повинен врахувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об'єднаного Королівства»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.
За таких обставин вважаю, що відповідно до ст. 170 КПК України, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі зазначені в ч. 2 ст. 173 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а в даному випадку, відшкодування заборгованості зі сплати аліментів, а також для досягнення повноти, всебічності та неупередженості кримінального правопорушення, враховуючи вказану у клопотанні правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності, слідчий суддя приходить до висновку, що існують правові підстави для накладення арешту на належне ОСОБА_5 рухоме та нерухоме майно із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
На думку слідчого судді, такий вид обтяження буде сприяти завданням арешту майна у кримінальному провадженні та відповідатиме вимогам охорони фундаментальних прав інших осіб. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача СД Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по матеріалах досудового розслідування №12025186110000058, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2025 року, за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України про арешт майна - задоволити.
Накласти арешт на 4/9 частки квартири АДРЕСА_1 та на мопед марки «VIPER ACTIVE ZS50», 2008 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1