Справа №206/1222/25
2/206/1174/25
25.06.2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Богатько Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності,-
10 березня 2025 року представник позивача звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням виконавчого комітету Щербинівської селищної ради народних депутатів від 24 січня 1990 року №14 ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку площею 774 кв.м в АДРЕСА_1 та дозволено будівництво одноповерхового індивідуального будинку, а також будівництво прибудинкових господарських та побутових приміщень. Відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 04 листопада 1991 року, ОСОБА_1 , як забудовнику, було надано у безстрокове користування земельну ділянку загальною площею 774 кв.м для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 . На підставі рішення виконавчого комітету Щербинівської селищної ради народних депутатів від 24 січня 1990 року №14, технічним бюро управління головного архітектора ОСОБА_1 було видано будівельний паспорт за забудову земельної ділянки, яку було виділено індивідуальному забудовнику в АДРЕСА_1 . Після чого позивачем було розпочате будівництво житлового будинку з адресою: АДРЕСА_1 , яке було завершене у 1991 році. З літа 2014 року територія міста страждала від постійних обстрілів, на межі міста велись бойові дії.
18.02.2016 відповідно до постанови Верховної Ради №385 місто Дзержинськ було
перейменоване на місто Торецьк. Відповідно до Указу Президента України від 12 травня 2017 р. №128/2017 створено військову цивільну адміністрацію у місті Торецьк. У зв'язку з цим на території міста законодавством було передбачено ряд обмежень, що ускладнювало введення будинку в експлуатацію. Відповідно до довідки №803 від 22.02.2017, виданої селищним головою Щербинівської селищної ради, нумерація будинку АДРЕСА_1 останнім часом не змінювалася. На підставі рішення виконавчого комітету Щербинівської селищної ради №14 «Про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво» та договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 04.11.1991, зареєстрованого державним нотаріусом за номером 4585 21.1.1991 р., будівництво будинку АДРЕСА_1 здійснював ОСОБА_1 . 27.02.2017 позивачем в ТОВ «Проектне бюро «Геобудресурс» було отримано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 . Відповідно до зазначеного технічного паспорту, загальна площа будинку складає 97,5 кв.м, житлова площа складає 66,4 кв.м., господарські споруди та побудови відмічені літерами: літня кухня- Б, сарай- В, сарай- С, погріб- п/г, гараж- Ж, навіс- О, навіс- Н, літній душ- И, вбиральная- Г, колодязь-к. Відповідно до довідки №133 від 07.06.2018, виданої начальником КП «БТІ м. Торецька», за даними КП «БТІ м. Торецька», будинок за адресою:
АДРЕСА_1 - архівна справа відсутня. Отже, що побудований житловий будинок відповідає державним будівельним нормам України, позивачем не порушено права інших осіб та будинок збудований на земельній ділянці відведеній для цієї мети. У зв'язку з посиленням бойових дій на території смт. Щербинівка, м. Торецька, Бахмутського району, Донецької області, позивач разом з сім'єю був вимушений виїхати до більш безпечного регіону та на теперішній час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Восени 2024 року позивач дізнався, що його будинок, який перебуває у зоні активних бойових дій в смт. Щербинівка м. Торецька, Донецької області, було повністю зруйновано внаслідок обстрілів. З метою подання заяви на отримання компенсації за пошкодження нерухомого майна, 20.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Молодих Світлани Іванівни, Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Молодих С.І. Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області №77376793 від 20.02.2025 позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою, оскільки ним не було подано документів, які б свідчили про прийняття об'єкта в експлуатацію, витягу з Державного земельного кадастру щодо відомостей про зареєстровану земельну ділянку, на якій розташований
житловий будинок. Позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку оформити свої права на нерухоме майно - житловий будинок. Визнання права власності в судовому порядку на свій будинок позивачу необхідно для отримання компенсації за зруйнування його єдиного нерухомого майна. Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 97,5 кв.м., житловою площею 66,4 кв.м. з господарськими спорудами та побудовами: літня кухня- Б, сарай- В, сарай- С, погріб- п/г, гараж- Ж, навіс- О, навіс- Н, літній душ- И, вбиральная- Г, колодязь-к, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
15 квітня 2025 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
28 травня 2025 року ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, раніше від його представника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просив розгляд справи провести без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, раніше від заступника начальника Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області Фомкіної Аліни надійшло клопотання, в якіому вона просила провести судове засідання без її участі та винести рішення відповідно до законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Щербинівської селищної ради народних депутатів від 24 січня 1990 року №14 ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку площею 774 кв.м в АДРЕСА_1 та дозволено будівництво одноповерхового індивідуального будинку, а також будівництво
прибудинкових господарських та побутових приміщень.
Відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 04 листопада 1991 року, ОСОБА_1 , як забудовнику, було надано у безстрокове користування земельну ділянку загальною площею 774 кв.м для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с. 18-19).
На підставі рішення виконавчого комітету Щербинівської селищної ради народних депутатів від 24 січня 1990 року № 14, технічним бюро управління головного
архітектора ОСОБА_1 було видано будівельний паспорт за забудову земельної
ділянки, яку було виділено індивідуальному забудовнику в
АДРЕСА_1 (а.с. 9-14).
18.02.2016 відповідно до постанови Верховної Ради №385 місто Дзержинськ було
перейменоване на місто Торецьк.
Відповідно до довідки №803 від 22.02.2017, виданої селищним головою
Щербинівської селищної ради, нумерація будинку АДРЕСА_1
останнім часом не змінювалася. На підставі рішення виконавчого комітету Щербинівської селищної ради №14 від 24.01.1990 року «Про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво» та договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 04.11.1991, зареєстрованого державним нотаріусом за номером 4585 21.11.1991 р., будівництво будинку АДРЕСА_1 здійснював ОСОБА_1 (а.с. 17).
27.02.2017 позивачем в ТОВ «Проектне бюро «Геобудресурс» було отримано
технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок по
АДРЕСА_1 . Відповідно до зазначеного технічного паспорту, загальна
площа будинку складає 97,5 кв.м, житлова площа складає 66,4 кв.м., господарські
споруди та побудови відмічені літерами: літня кухня- Б, сарай- В, сарай- С, погріб- п/г,
гараж- Ж, навіс- О, навіс- Н, літній душ- Д, вбиральная- Г, колодязь-к (а.с. 22-27).
Відповідно до довідки №133 від 07.06.2018 року, виданої начальником КП «БТІ м. Торецька», за даними КП «БТІ м. Торецька», будинок за адресою:
АДРЕСА_1 - архівна справа відсутня (а.с. 16).
З метою подання заяви на отримання компенсації за пошкодження нерухомого
майна, 20.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на
нерухоме майно приватного нотаріуса Молодих Світлани Іванівни, Павлоградського
районного нотаріального округу Дніпропетровської області.Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Молодих С.І. Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області №77376793 від 20.02.2025 позивачу було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою, оскільки ним не було подано документів, які б засвідчували прийняття об'єкта в експлуатацію, витягу з Державного земельного кадастру щодо відомостей про зареєстровану земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, на який подано заяву про реєстрацію права власності (а.с. 21).
Відповідно до постанови КМУ від 06.12.2022 року №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 «Про затвердження
Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих
Російською Федерацією» (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких
ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Відповідно до вказаного Переліку м. Торецьк є тимчасово окупованою територією.
Відповідно до наказу Держгеокадастру від 30.12.2022 року №416 припинено доступ користувачів до Державного земельного кадастру на територіях, перелік яких додається, в тому числі - Торецька міська територіальна громада (Бахмутський район, Донецька обл.).
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону (стаття 331 ЦК України).
Частиною 4 ст. 373 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Нормативно регламентованим є право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.
Частиною 1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову (частини 3, 5, 7 ст. 376 ЦК України).
За загальними правилами кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
У справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.
Разом з цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це право не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК України).
Вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та істотних правил.
На підставі частини третьої статті 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК України).
При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34,37 цього Закону).
Статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом;
4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Частиною 8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461.
Частинами 1-2 ст.76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що побудований житловий будинок відповідає державним будівельним нормам України та його прийнято в експлуатацію.
Таким чином, відсутні передбачені законом підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, оскільки визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 15, 16, 328, 331, 373, 375, 376, 392 ЦК України, ст.ст. 10-13, 19, 76-84, 141, 223, 258-259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (Донецька обл., Бахмутський р-н., м. Торецьк, вул. Стуса Василя, буд. 24-А, код ЄДРПОУ 44272449) про визнання права власності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.П.Румянцев