Справа № 214/9185/24
2/214/1380/25
Іменем України
29 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/9185/24 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Представники: від позивача - адвокат Глазунова А.М.,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою 24.10.2024, в якій просив суд зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених з нього рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.09.2017 у справі №214/3743/17 на корись ОСОБА_2 , з 1/4 до 1/8 частки від його заробітку (доходу).
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.09.2017 у справі №214/3743/17 за позовом ОСОБА_2 з ОСОБА_3 присуджено стягнення аліментів на її користь на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, щомісячно, починаючи з 30.06.2017 і до досягнення дитиною повноліття. Від свого обов'язку з утримання неповнолітньої доньки він як батько не відмовляється, однак на даний час у нього відбулися зміни, що виключають можливість сплати ним аліментів у раніше визначеному розмірі. Так, 05.01.2022 ОСОБА_3 переніс інфаркт головного мозку внаслідок тромбозу церебральних артерій, внаслідок чого він став обмежено рухливим, втратив мову та за станом свого здоров'я потребує стороннього догляду. Будучи інвалідом ІІ групи, позивач отримує державну соціальну допомогу по інвалідності у розмірі 3 282 грн. 59 коп., що є єдиним його заробітком, а відтак фактично він перебуває у скрутному матеріальному становищі. Крім того, стан його здоров'я вимагає необхідність у періодичному проходженні лікування, на що він витрачає близько 5 000 - 6 000 грн. За вищевказаних обставин позивач вважає, що перегляд попередньо визначеного розміру аліментів на утримання доньки є необхідним та доцільним, оскільки сплата ним аліментів в присудженому раніше розмірі є ускладненою.
Ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 23.04.2025, постановленою в судовому засіданні без оформлення окремого документа, задоволено заяву представника позивача про допит свідка.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами та заперечуючи проти їх задоволення у повному обсязі, відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позов. Свої заперечення відповідач мотивувала тим, що на підтвердження заявлених вимог ОСОБА_3 не надав переконливих доказів, які б свідчили про суттєве погіршення його майнового становища та неспроможність сплачувати аліменти на утримання їх неповнолітньої доньки у раніше присудженому розмірі. Надані ним довідки МСЕК, на думку відповідача, підтверджують наявність у нього інвалідності ІІ групи, однак не є доказом повної втрати ним доходу. Відповідач зауважила, що подання ОСОБА_3 позову суперечить інтересам дитини - неповнолітньої ОСОБА_4 , адже у разі зменшення розміру аліментів на її утримання фактично призведе до погіршення майнового становища дитини. Аліменти, які по факту ОСОБА_3 належним чином не сплачує, є вагомою частиною бюджету для забезпечення потреб дитини, включаючи харчування, одяг, освіту, медичне забезпечення. Зменшення розміру аліментів суттєво обмежить можливості її як матері дитини забезпечувати гармонійний розвиток доньки. Додатково зауважила, що вона має намір вжити заходів щодо погашення облікованого боргу по аліментам за 7 років. Позаяк, відповідач вказала, що у стосунках з ОСОБА_3 вона перебувала з 2012 до 2017 року, а оскільки ОСОБА_3 вживав наркотичні речовини та з квітня 2012 року знаходився під арештом як обвинувачений за кількома кримінальними провадженнями, вихованням та забезпеченням доньки вона займалась сама.
Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався, клопотань про надання додаткового строку не заявляв.
Присутня в судовому засіданні 24.07.2025 представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Глазунова А.М. наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи присутньою в судовому засіданні 24.07.2025, заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у позові.
Допитана судом як свідок ОСОБА_5 суду показала, що вона є рідною сестрою позивача ОСОБА_3 , здійснює догляд за ним та їх матір'ю, хоча сама є інвалідом. І мати, і брат мешкають разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Її брат ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, його дохід складає виключно пенсія по інвалідності у розмірі близько 3 600 грн. 00 коп. на місяць. Крім того, ОСОБА_3 має три кредити, зобов'язання за якими у нього у повному обсязі не виконані. Кредити ОСОБА_3 частково погашає, а вимушений був оформити, коли отримав інвалідність, а також для проходження лікувань (десь раз на рік). Будинок, який перебував у власності матері, вони продали.
Суд, вислухавши покази свідка, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, врахувавши доводи позивача та заперечення відповідача, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 , що сторонами не оспорювалось.
У ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Із наведеного убачається, що при розгляді справи суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, що не є порушенням принципу диспозитивності, на чому акцентує увагу Верховний Суд у постанові від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц та постанові від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20.
За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 09.07.2010 Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №238. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.10.2017, ухваленим при заочному розгляді цивільної справи №214/3744/17, що набрало законної сили 11.12.2017, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано; прізвище ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишено без змін.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.09.2017, ухваленим при розгляді цивільної справи №214/3743/17, яке набрало законної сили 06.10.2017, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно - за період з 30.06.2017 по 07.07.2017 включно; присуджено стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 08.07.2017 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.
Як слідує зі змісту рішення суду, в ході розгляду судом справи за позовом ОСОБА_2 про стягнення аліментів, ОСОБА_3 , будучи відповідачем, позовні вимоги визнав та не заперечував проти стягнення з нього аліментів у заявленому розмірі.
Виконавче провадження №7688161 з примусового стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їх доньки перебуває на примусовому виконанні у Софіївському відділі державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Постановою державного виконавця від 10.04.2024 відкрито виконавче провадження.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого державним виконавцем Софіївського відділі державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), станом на лютий 2025 року заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів складає 184 078 грн. 34 коп., та розрахована з 08.07.2017. До червня 2024 року відповідач жодних платежів на оплату аліментів та погашення заборгованості по ним не здійснив. При цьому, з липня 2024 року у розрахунку заборгованості відображені платежі ОСОБА_3 по аліментам у розмірі, розрахованому на рівні не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (тобто по 1 598 грн. 00 коп. щомісячно), зважаючи на те, що дохід ОСОБА_3 складав 3 196 грн. 00 коп. щомісячно.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_3 посилався на зміни в його житті, що впливають на можливість сплати ним аліментів у раніше визначеному розмірі: 05.01.2022 ОСОБА_3 переніс інфаркт головного мозку внаслідок тромбозу церебральних артерій, внаслідок чого він став обмежено рухливим, втратив мову та за станом свого здоров'я потребує стороннього догляду. Будучи інвалідом ІІ групи, позивач отримує державну соціальну допомогу по інвалідності у розмірі 3 282 грн. 59 коп., що є єдиним його заробітком, а відтак фактично він перебуває у скрутному матеріальному становищі. Крім того, стан його здоров'я вимагає необхідність у періодичному проходженні лікування, на що він витрачає близько 5 000 - 6 000 грн.
Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Як слідує зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», яку кореспондує ст.27 Конвенції ООН про права дитини, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст.ст.141,180 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, тобто такий обов'язок є особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини щодо належного матеріального забезпечення є законодавчо передбачена можливість зміни раніше визначеного судовим рішенням розміру аліментів залежно від зміни певних життєвих обставин. Так, відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та інших випадках, передбачених СК України. Аналогічне роз'яснення надане і в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремим норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3.
При цього, з аналізу ст.192 СК України вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов'язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів), а тому у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Разом із тим, право вимагати зміни розміру аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст.ст.182-184 СК України, та відсутність імперативного припису на неможливість зміни їх розміру, не може обмежуватися разовим здійсненням визначення їх розміру.
Оскільки спір між сторонами виник з приводу розміру аліментів, тому при визначенні їх розміру та доцільності зменшення попередньо визначеного розміру відповідно до ст.182 СК України суд обов'язково враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших аліментних зобов'язань; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Судовим розглядом встановлено, що після ухвалення у 2017 році рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їх доньки ОСОБА_6 , у ОСОБА_3 відбулися зміни, пов'язані з погіршенням стану його здоров'я. За результатами проведення огляду МСЕК 18.12.2023 з 01.01.2024 ОСОБА_3 встановлено ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, дата переогляду - 10.12.2024 (довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №558283 від 18.12.2023) та вказано щодо наявності протипоказань усіх видів праці в умовах звичайного виробництва, рекомендовано диспансерне лікування у невропатолога, сімейного лікаря.
За результатами переогляду інвалідність ІІ групи ОСОБА_3 підтверджено з датою чергового переогляду 01.01.2027, що вказано у Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20.02.2025 №231/25/343/В КП «Криворізька міська лікарня №1» КМР.
Як слідує з індивідуальної програми реабілітації інвалідів № 1290 від 13.12.2022, наданої МСЕК, ОСОБА_3 має ряд обмежень до виконання ІПР за ІІ ступенем обмежень, а саме, щодо самообслуговування, пересування, трудової діяльності.
Відповідно до виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №1149 (23), наданої КП «Софіївська ЦЛ» ССР» (терапевтичне відділення), ОСОБА_3 хворіє з 05.01.2022 після перенесеного ГПМК (гострого порушення мозкового кровообігу). Неврологічно - у свідомості; мова відсутня, асиметрія обличчя, слабкість конвергенції з обох боків. М'язів тонус правих кінцівок підвищений за пірамідним типом, сила правих кінцівок знижена в нозі до 2-х балів, у руці - 0 балів; рухається з опорою та сторонньою допомогою. Емоційно лабільний, коло інтересів звужене, знижений когнітивний темп. Повний діагноз: наслідки ГПМК та БСМА зліва, грубий правобічний геміпарез до плегії у руці, грубе порушення функцій правих кінцівок, тотальна моторна та помірна сенсорна афазії, помірні когнітивні розлади. Серед основних ускладнень визначено: наслідки інфаркту головного мозку, геміплегія не уточнена, чисто моторний лакунарний синдром, чисто сенсорний лакунарний синдром. Серед супутніх ускладнень визначено: хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), що проявляється інфекційними та паразитарними хворобами; нервозність. Рекомендації: потребує постійного стороннього догляду, допомоги, контроль АТ, уникнення психічних перенапружень.
Згідно з консультаційним висновком спеціаліста КП «Криворізький центр профілактики та боротьби зі СНІДом» ДОР» від 03.10.2023, ОСОБА_3 перебуває на обліку у зв'язку з наявністю ВІЛ-інфекції 4 ст. у стадії рецидивної епідеміології. Рекомендовано прийом противірусної терапії.
Відповідно до довідки про доходи, ОСОБА_3 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію по інвалідності у розмірі по 3 282 грн. 59 коп. з березня 2024 року до червня 2024 року щомісячно, а починаючи з липня 2024 року - по 1 684 грн. 59 коп. щомісячно.
Аналізуючи відомості про доходи ОСОБА_3 , очевидною є тенденція до зниження розміру виплат, а відповідно й падіння рівня доходів, що є свідченням погіршення фінансового становища позивача. Крім того, стан здоров'я ОСОБА_3 , наявність у нього ряду супутніх інфекційних захворювань, підтвердження ІІ групи інвалідності та відсутність тенденції до покращення такого стану виключають не тільки його трудову діяльність, а й обумовлюють потребу у постійному лікуванні, прийомі різного роду медикаментозних терапій задля підтримання стану. Крім того, допитана судом як свідок ОСОБА_5 показала, що вона здійснює догляд за ОСОБА_3 , оскільки останній за станом свого здоров'я дійсно потребує такого догляду і сторонньої допомоги. Такі покази свідка суд вважає допустимими, оскільки вони узгоджуються з відомостями, встановленими судом в ході розгляду справи з обсягу наявних письмових доказів.
За даних обставин суд приходить до висновку про дійсність та істотність змін у становищі ОСОБА_3 як платника аліментів, істотних та невідворотних змін у стані його здоров'я без прояву тенденції на покращення, в порівнянні з тими умовами та обставинами, що існували на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання доньки у 2017 році.
Що стосується доводів відповідача, що такі зміни в житті ОСОБА_3 відбулися за його вини з огляду на ведення аморального способу життя, та як наслідок ускладнення фінансового становища у порівнянні з тим, що існувало раніше, то суд зауважує, що спосіб життя платника аліментів, його поведінка, вчинки, які призвели до настання негативних для нього наслідків при вирішенні спору у даній категорії справ судом не оцінюються з принципів дотримання етичних та моральних норм, однак в жодному випадку не звільняють від покладених на нього законом обов'язків, зокрема, батьківських з утримання дитини.
Суд зауважує, що чинне законодавство України не виділяє безробіття чи наявність інвалідності як обставини, за яких аліменти можуть не стягуватися або не сплачуватися. Незалежно від того, коли та з якої причини платник втратив роботу або позбавлений можливості трудової діяльності, обов'язок сплати аліментів за ним залишається, однак не виключається його право на звернення з приводу зміни розміру аліментів у разі погіршення матеріального становища.
Відповідно до ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, аналіз вищенаведених правових норм та дійсних обставин справи дає підстави вважати, що здійснення відрахувань в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_3 в рахунок сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їх доньки ОСОБА_4 , відсутності у нього роботи, неможливості трудової діяльності за станом здоров'я, наявності мізерного доходу у вигляді державних соціальних виплат як інвалідові ІІ групи, є свідченням істотних змін в його фізичному та матеріальному стані, суперечитиме зазначеним у ст.3 ЦК України засадам розумності, справедливості і добросовісності. Відтак, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для зміни розміру аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_2 з 1/4 частки до 1/8 від його заробітку (доходу) без шкоди інтересам дитини. На переконання суду, такий розмір аліментів не є завищеним в нинішніх умовах проживання, економічній кризовій ситуації в країні, пов'язаній зі зростанням цін та введеним воєнним станом.
Поміж іншим, суд вважає за необхідне акцентувати відповідача ОСОБА_2 як отримувача аліментів, що об'єктивна неспроможність позивача сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки у більшому розмірі, мінімально гарантованому законом, наявність у нього заборгованості по аліментам та включення до Єдиного реєстру боржників, недостатність розміру отримуваних аліментів на задоволення першочергових потреб дитини не позбавляє її як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4 права на звернення з приводу призначення її неповнолітній доньці тимчасової державної допомоги відповідно до Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою КМУ №189 від 22.02.2006 (зі змінами та доповненнями).
З урахуванням п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремим норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3, аліменти у зменшеному розмірі підлягають стягненню з дня набрання рішенням суду законної сили.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за пред'явлення позову як особа з інвалідністю ІІ групи на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому з огляду на ухвалення рішення на користь позивача суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. стягнути з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, стягнутих на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.09.2017 у справі №214/3743/17 із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зменшивши їх з 1/4 частки до 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Аліменти у зменшеному розмірі підлягають стягненню з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інн НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інн НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду складено та підписано о 14.05 год. 29.07.2025 без проголошення після перерви, оголошеної в судовому засіданні 24.07.2025.
Суддя О.І. Євтушенко