Справа № 464/1255/25
пр.№ 2/464/1074/25
31.07.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ № 96 МЖК-1 про визнання протиправним та скасування наказу, з участю представників сторін: позивача - адвоката Білинського-Гродзь Ю.М., відповідача - адвоката Подоляка Б.Р.,
Адвокат Білинський-Гродзь Ю.М. від імені та в інтересах позивача через систему «Електронний суд» звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить визнати протиправним та скасувати абзац 3 описової частини та пункт 3 резолютивної частини наказу директора СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ № 96 МЖК-1 «Про результати розгляду (розслідування) випадків булінгу (цькування) зі сторони вчителя географії ОСОБА_2 стосовно учнів 7-Г класу» від 30 січня 2025 року № 02-В.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду судової справи визначено суддю Тімченко О.В.
Суддя ухвалою від 27 лютого 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у зв'язку із малозначністю справи, що визначено імперативними приписами цивільного законодавства.
При розгляді справи у судовому засіданні:
позивач та її представник позов підтримали та просять задоволити, так як догана винесена безпідставно, трудову дисципліну не порушувала, а суть правопорушення не ідентифіковано; ствердили про відсутність інших доказів, які б підтверджували вимоги позову;
представник відповідача відповідно до відзиву проти позову заперечує та просить у такому відмовити з підстав неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків, у зв'язку з чим таку притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 607/16163/19 (у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає урахуванню при застосуванні норм права) виснував, що обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування частини наказу директора школи про притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани), ретельно досліджуючи які, суд ураховує, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
У силу приписів ст.ст.21, 139, 147, 148, 149 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як догана або звільнення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Верховний Суд у постановах від 25 вересня 2019 року у справі № 266/1124/16-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 754/4355/17, від 04 червня 2025 року у справі № 538/2401/23 висловив наступну правову позицію.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає у порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов'язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків - для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем, де з 2001 року працювала вчителем англійської мови, а з 2015 року - заступником директора з навчально- виховної роботи, з вересня 2021 року - виконуючим обов'язки директора школи/директором школи та з 04 лютого 2024 року - заступником директора з навчально-виховної роботи.
Наказом директора відповідача ОСОБА_3 за № 02-В від 30 січня 2025 року «Про результати розгляду (розслідування) випадків булінгу (цькування) зі сторони вчителя географії ОСОБА_2 стосовно учнів 7-Г класу» позивача як заступника з навчально-виховної роботи притягнуто до дисциплінарної відповідальності (оголошено догану) за неналежне виконання посадових обов'язків, наказу директора СЗШ № 96 МЖК-1 «Про організацію роботи щодо запобігання і протидії булінгу та домашньому насильству» від 02 вересня 2024 року № 142, неналежне виконання п.4.18 наказу директора СЗШ № 96 МЖК-1 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією школи на 2024-2025 навчальний рік» від 02 вересня 2024 року № 128, порушення виконання пп.1.7, 2.32.12 посадової інструкції, ст.54 Закону України «Про освіту», ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», недотримання вимог Статуту школи та правил внутрішнього шкільного розпорядку.
У ст.10 Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Працівники закладів освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об'єднань, інших громадських об'єднань, що є суб'єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми, повинні бути ознайомлені з інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, у тому числі домашнього насильства, експлуатації, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною.
Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, до штатів яких входять особи, які в своїй роботі контактують з дітьми, зобов'язана проводити їх періодичне інформування про захист дітей від усіх форм та видів насильства та експлуатації.
Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов'язані, зокрема, додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов'язки - ст.54 Закону України «Про освіту».
Посадовою інструкцією позивача - заступник директора з навчально-виховної роботи від 06 лютого 2024 року передбачено проведення профілактичної роботи щодо запобігання травматизму, булінгу, зниження захворюваності серед учнів та працівників закладу освіти.
За наказом директора школи від 02 вересня 2024 року за № 128 «Про розподіл обов'язків між адміністрацією школи на 2024-2025 навчальний рік» позивач - заступник директора з навчально-виховної роботи відповідає за профілактику правопорушень, забезпечення захисту прав дітей від насильства, запобігання дитячої бездоглядності (п.4.18).
У наказі директора школи від 02 вересня 2024 року за № 142 «Про організацію роботи щодо запобігання і протидії булінгу та домашнього насильства» на позивача покладено обов'язок доведення до відома усіх педагогічних працівників про персональну відповідальність за випадки булінгу з їх боку чи спробу приховання таких випадків зі сторони учнів чи працівників школи.
Посадова інструкція та згадані накази відповідача, відомості про оскарження чи скасування яких відсутні, доводились до відома позивача, з такими вона ознайомлювалась під розписку - наявний її особистий підпис, про що свідчать матеріали справи. Позивач підтвердила даний факт у суді.
Водночас твердження позивача щодо заміни та підробки окремих аркушів інструкції адміністрацією школи є голослівним та не береться судом до уваги за відсутності доведеності протилежного стороною позивача.
Зміст оскаржуваного наказу однозначно свідчить, що суть дисциплінарного проступку полягає у недоведені позивачем, яка відповідає за профілактику правопорушень та булінгу, забезпечення захисту прав дітей від насильства, до відома усіх педагогічних працівників про персональну відповідальність за випадки булінгу з їх боку чи спробу приховання таких випадків зі сторони учнів чи працівників школи. Такий прямий обов'язок на позивача покладено наказом від 02 вересня 2024 року за № 142, який деталізує посадові повноваження, викладені в посадовій інструкції. Відповідачем у відзиві та його представником у суді стверджено про невиконання позивачем вказаного обов'язку, про що свідчать наявні у справі докази, у зв'язку з чим позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Позивач, яка користується професійною правничою допомогою адвоката, заперечуючи притягнення до дисциплінарної відповідальності, не навела жодних обґрунтованих доводів та не надала жодних доказів, не просила їх витребувати (у передбачених законом випадках) та не заявила клопотання про виклик свідків, які б могли хоч якимось чином підтвердити належне виконання нею трудових обов'язків, зокрема доведення до відома усіх педагогічних працівників школи про персональну відповідальність за випадки булінгу. Така, обіймаючи посаду заступника директора з навчально-виховної роботи, очевидно не могла не знати безумовні наслідки ігнорування як посадової інструкції, так і наказів директора школи. Протиправність поведінки працівника полягає у порушенні ним своїх трудових обов'язків, зокрема невиконанні правомірних наказів роботодавця (постанова Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 538/2401/23).
Жодні докази виконання позивачем обов'язку, покладеного на нею наказом від 02 вересня 2024 року за № 142, що і стало підставою дисциплінарної відповідальності, у матеріалами справи відсутні. Стороною позивача не наведено будь-яких поважних та об'єктивних причин, які б перешкодили виконанню покладених на позивача обов'язків протягом тривалого часу.
Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях. Цивільним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13, від 23 листопада 2022 року у справі № 208/6630/19).
З огляду на викладене позиція сторони позивача щодо доведення до відома усіх педагогічних працівників школи про персональну відповідальність за випадки булінгу, що ставиться у провину відповідачем, є бездоказовою, ґрунтується на припущеннях, розцінюється як намагання уникнути дисциплінарної відповідальності та відхиляється судом.
Долучені позивачем переписки з вчителями, календарні планування годин спілкування класного керівника та звіти про їх проведення не визнаються належними доказами, адже не містять інформацію щодо предмета доказування. Надані письмові докази свідчать про проведення виховних годин саме вчителів із учнями, а не позивача з вчителями.
Позивач відмовилась від надання письмових пояснень, про що свідчить акт про таку відмову від 17 січня 2025 року, складений адміністрацію школи. Достовірність такого акту позивачем не оспорено, у зв'язку з чим такий береться судом до уваги та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності не порушено.
Інші доводи та докази сторін не підтверджують та не спростовують обставини, які підлягають доказуванню у цій справі щодо виконання позивачем своїх посадових обов'язків, відповідно не мають доказового значення.
У даній справі судом надано відповіді на доречні аргументи сторін, здатні вплинути на вирішення спору (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 910/6322/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 990/135/22).
Наведене у своїй сукупності свідчить про порушення позивачем трудової дисципліни та невиконання нею посадових обов'язків, наявність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог трудового законодавства, вид стягнення є найменш суворим із числа можливих, у зв'язку із чим не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани позивачу.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).
Суд, розглядаючи справу в межах доводів та поданих доказів, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог щодо скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та порушення відповідачем трудових прав позивача, які б підлягали судовому захисту. Наведене зумовлює відмову у позові. У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували даний рішення суду та беззастережно доводили протилежне.
У зв'язку з відмовою в позові судові витрати до відшкодування позивачу не підлягають (ст.141 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову.
Судові витрати позивача залишити по понесеним.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили в порядкуст.273 ЦПК України.
Інформація про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛИ № 96 МЖК-1, код за ЄДРПОУ 20821532, м.Львів, вул.Довженка, 13.
Повне рішення суду складено 31 липня 2025 року.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО