Справа №464/5128/25
пр № 2/464/2306/25
30 липня 2025 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Бойко О.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,-
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 17 березня 2017 року, Шевченківським районним у м.Льовові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що зроблено відповідний актовий запис №90, визначити місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 з нею та стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Оглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно ч. 6 ст. 188 ЦПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як вбачається із змісту позову позивачем заявлено три вимоги - про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів та про визначення місця проживання дитини, які не пов'язані між собою підставами виникнення, оскільки, кожна із цих вимог обгрунтовується різними обставинами та підтверджується різними доказами, вказані вимоги не є похідними одна від одної, оскільки вирішення однієї не впливає на вирішення іншої.
Враховуючи наведене, розгляд вказаних вимог у одному провадженні утруднюватиме розгляд справи, оскільки вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів може розглдядатись за правилами спрощеного позовного провадження, натомість вимога про визначення місця проживання дитинилише у загальному позовному провадженні. Для вирішення позову про визначення місця проживання дитининеобхідним є з'ясування ряду обставин, які не мають жодного значення для вирішення позову про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, при вирішенні позову про розірвання шлюбу судом вирішується питання про наданн строку для примирення, натомість щодо інших вимог такі питання не вирішуються, що призведе до безпідставного затягнення вирішення кожної із цих вимоги.
Відтак, враховуючи таке завдання цивільного судочинства як своєчасність розгляду справи, зважаючи на відсутність правових підстав для сумісного розгляду вказаних позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність роз'єднання позовних вимог у самостійні провадження.
Відповідно до ч.6 ст.188 ЦПК України розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Керуючись ст. 188 ЦПК України, суддя, -
роз'єднати в самостійні провадження позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, залишивши справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу № 464/5128/25, а позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, виділити в самостійні провадження .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуюча: