Справа № 450/2234/25 Провадження № 2/450/1686/25
07 липня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
при секретарі Качмар М.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, вимоги якої неодноразово уточнювала та просила стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі по одному прожитковому мінімуму на кожну дитину, а також на її утримання в розмірі 1 прожиткового мінімуму до досягнення дитиною 3 річного віку. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що уклала шлюб з ОСОБА_2 23.06.2022 у Відділі державної реєстрації у Щирецькій селищній раді Львівського району Львівської області. У шлюбі в них народилося 2 дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . А тому просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей та на неї.
Позиція відповідача: відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
02.06.2025 ухвала про залишення позовної заяви без руху; 05.06.2025 додаткові пояснення позивачки у справі; 09.06.2025 ухвала про відкриття провадження у справі; 27.06.2025 заява відповідача про розгляд справи без його участі; 07.07.2025 заява позивачки про зменшення позовних вимог.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою ч. 3 ст. 51 Конституції України.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (пункти 2 і 3 статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. У статтях 151 та 163 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на "особисте виховання" малолітніх дітей та на те, щоб вони проживали з ними. Права батьків, у тому числі тих, хто живе окремо від дитини, на виховання дитини і спілкування з нею можуть бути обмежені лише законом (статті 153 і 157). Згідно ч. 3 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком обох сторін. Причому є обов'язком особистим, індивідуальним, але ні в якому разі не солідарним.
Положеннями статей 141, 180 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Із системного аналізу зазначених норм закону слідує висновок, що участь батька у вихованні дитини є його (батька) обов'язком, який реалізується з метою нормального розвитку дитини.
Судом встановлено, що сторони перебуваєть у зареєстрованому шлюбі з 23.06.2022, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 Щирецькою селищною радою Львівського раойну Львівської області 23.06.2022, актовий запис №12.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим Пустомитівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управліннняя Міністерства юстиції 14.02.2023, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Щирецькою селищною радою Львівського району Львівської області, актовий запис №37.
Як зазначила позивач, малолітні діти проживають разом з нею за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади за №2023/007611789 від 21.09.2023; №2023/007612667 від 21.09.2023; №2023/009541808 від 21.11.2023.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Як вбачається відповідач перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_3 у військовому званні молодший сержант, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_3 від 04.04.2025 №604.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
В силу вимог ст. 7 Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, дітей віком до 6 років - 2563 гривні.
Таким чином з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 2563,00 грн. на кожну дитину.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, рівний обов'язок батьків щодо утримання дітей, суд вважає необхідним встановити ОСОБА_2 розмір аліментів на утримання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в розмірі 2563,00 грн. з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на дружину, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану, згідно ст. 80 Сімейного кодексу України.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Суд звертає увагу, що у Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Розмір аліментів має бути достатнім й співрозмірним з огляду на цілі зобов'язання по утриманню.
Суд при прийнятті рішення в кожному конкретному випадку має виходити із матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Судом встановлено, що у зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка ОСОБА_1 не має змоги працювати і утримувати себе. В той час як, відповідач знаходиться в працездатному віці та може працювати, а отже може своєю працею отримувати дохід для утримання, в тому числі, дружини до досягнення дитиною 3-х років.
Відповідач не надав доказів, що є його обов'язком в силу ст. ст. 12, 81 ЦПК України, які б вказували на існування істотних обставин, що унеможливлюють сплату ним аліментів на утримання дружини, та спростовують встановлені судом фактичні обставини.
Оскільки позивач проживає з дитиною, яка не досягла 3-х річного віку, здійснює її догляд, у зв'язку з вказаним немає можливості працевлаштуватись, суд вважає, що вона має право на утримання від чоловіка у вигляді аліментів у грошовій формі, що відповідає приписам ч.2 ст. 77 СК України.
У добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.
Таким чином, суд на підставі належним чином оцінених доказів, з урахуванням встановлених обставин, встановивши, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає зі своєю матір'ю, вважає, що відповідач має обов'язок щодо утримання матері дитини до досягнення останнім трьох років.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, а також відповідно до моральних засад суспільства (ст.7 СК України), суд виходить з того, що прожитковий мінімум з 01.01.2025 року на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Докази щодо неспроможності сплачувати кошти на утримання дружини, відповідачем суду не представлено.
Тому, з урахуванням потреб позивача, можливостей відповідача, суд вважає за необхідним стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дружини у розмірі 3028,00 грн. щомісячно починаючи з часу звернення до суду і до досягнення дитиною трьох років.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивач звернулася в суд з даним позовом 29.05.2025, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду вх. № 10226 від 29.05.2025.
Таким чином аліменти підлягають стягненню з 29.05.2025.
Керуючись ст. ст. 75, 84, 150, 180-184, 191 СК України, ст.ст.12, 76-82, 141, 247, 263-265, 274-279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2563,00 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесять три гривні), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту пред'явлення позову - 29.05.2025, і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2563,00 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесять три гривні), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту пред'явлення позову - 29.05.2025, і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як дружини у твердій грошовій сумі в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) щомісячно, починаючи з 29.05.2025 і до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.А. Кукса