Провадження №2/447/37/25
Справа №456/83/24
31.07.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючої Друзюк М.М.. ,
секретар судового засідання Іськів О.І..,
розглянувши у судовому засіданні у режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, як орган опіки та піклування , Відділ служби у справах дітей Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області про встановлення участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею,
за участі: позивача за первісним позовом ОСОБА_1
представника за первісним позовом ОСОБА_3
відповідача за первісним позовом ОСОБА_2
представників відповідачів за первісним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5
встановив:
Позивачка подала до суду позов до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те що, 19.07.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, під час якого у сторін народилася ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16.02.2016 у справі №341/2202/15-ц, розірвано шлюб між сторонами, прізвище позивачці змінено на дошлюбне « ОСОБА_7 », згодом змінено прізвище на « ОСОБА_8 ». Зазначила, що їхня донька проживає з разом з нею у м. Івано-Франківськ, відповідач з 2015 року не спілкується з донькою, не цікавиться її фізичним та духовним розвитком, навчанням, здоров'ям тобто нехтує своїми батьківськими обов'язками, крім того донька вважає своїм батьком теперішнього чоловіка позивачки ОСОБА_9 . Оскільки, відповідач не проявляє жодного інтересу до життя доньки, нехтуючи своїми батьківськими обов'язками, позивачка просить позов задоволити та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_5 надійшла зустрічна позовна заява про усунення перешкод щодо участі батька у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, в якій просила визначити наступні способи та порядок особистого спілкування та участі у вихованні дочки з можливістю вільного спілкування без присутності матері, шляхом встановлення графіку зустрічей з дочкою наступним чином:
-встановити особисте спілкування з донькою: засобами телефонного зв'язку месенджерами Viber, WhatsApp, Telegram, Skype та іншими, в тому числі за 4 допомогою відеозв'язку, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування, щодня у будні з 14 години до 21 години без відриву від звичайного розпорядку дня, у вихідні дні з 09 години по 21 годину, без участі відповідача;
- щорічний спільний відпочинок упродовж першої половини літніх канікул дитини, враховуючи її режим дня, з обов'язковим здійсненням батьком її супроводу з місця їх проживання/перебування та повернення дитини за місцем її проживання після відпочинку;
- спільне проживання та проводження часу з дочкою за місцем проживання батька не менше двох тижнів на рік (під час шкільних канікул дитини), із наданням батьку права особисто забирати дитину з місця її проживання чи фактичного перебування та покладенням обов'язку повернення назад;
- безперешкодне відвідування батьком дитини у період хвороби, в день народження дочки та період свят, в тому числі в школі, за місцем проживання чи фактичного перебування ОСОБА_6 .
Зобов'язати відповідачку за два дні до дня зустрічі батька з дитиною надавати ОСОБА_2 точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомляти про це особисто батька дитини на наступний день з дня настання таких обставин.
В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що після розірвання шлюбу відповідачка за зустрічним позовом самостійно змінила місце проживання їхньої спільної з позивачем дитини ОСОБА_10 , не виходила на зв'язок, протягом тривалого часу та перешкоджає ОСОБА_2 спілкуватись з донькою. Вказала, що ОСОБА_2 як батько виконував і надалі продовжує виконувати свої батьківські обов'язки, бажає безперешкодно спілкуватись з дитиною, проводити час, належно сплачує аліменти. Після чисельних марних спроб вирішити дане питання мирним шляхом з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, позивач змушений звернутися до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні доньки та вільному спілкуванні з дочкою ОСОБА_6 .
Процесуальні дії
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.02.2025 матеріали справи передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.
Ухвалою від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.
На адресу суду 19.03.2024 надійшла заява від представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про розгляд справи у його відсутності, просили надати додатковий час для підготовки висновку.
19 березня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову, оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що підставою для позбавлення батьківських прав є відсутність участі батька у виховані дитини, проте після припинення шлюбу, саме ОСОБА_1 постійно змінювала своє місце проживання та дитини, номер телефону, сторінки в соціальних мережах та електронну пошту, чим позбавила відповідача можливості контактувати разом з нею та донькою.
Ухвалою суду від 19.03.2024 зустрічний позов залишено без руху.
20 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_11 надійшла заява про усунення недоліків.
На адресу суду 29.04.2024 надійшла заява від представника виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, як органу опіки та піклування про розгляд справи у його відсутності, просили надати додатковий час для підготовки висновку.
Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, як орган опіки та піклування , Відділ служби у справах дітей Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області про встановлення участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав. Зобов'язано виконавчий комітет як орган опіки та піклування Івано-Франківської міської ради подати до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору про встановлення участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею та призначено підготовче судове засідання на 21.05.2024 .
22 липня 2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_11 подала клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалами суду від 22.07.2024, 12.08.2024, 17.10.2024, розгляд справи на клопотання представників сторін неодноразово відкладався.
16 вересня 2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_11 надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.
Ухвалою суду від 24.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_11 про передачу справи за підсудністю.
17 жовтня 2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_11 надійшли додаткові пояснення, у яких просила відмовити у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, зазначила що надання батькові можливості відновити контакт із своєю донькою не позначиться негативно на зв'язок дитини з її існуючою сім'єю.
Ухвалою суду від 07.11.2024 підготовче засідання відкладено та повторно зобов'язано виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради надати висновок до суду до 09.12.2024.
На адресу суду 13.11.2024 надійшла заява від представника виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про долучення витягу з рішення №1253 від 01.11.2024 та висновку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, просили розгляд справи за їх відсутності.
Ухвалою суду від 09.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
13 січня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_11 надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.
13 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_11 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких представниця зазначила, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків. Зазначила, що висновок Служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його дочки ОСОБА_6 у сукупності з іншими доказами не обґрунтований, зроблений без наведення достатніх доказів, які б підтверджували ухилення ОСОБА_2 від здійснення батьківських обов'язків, не містить даних, які об'єктивно характеризують його як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов'язків, а тому не є правовою підставою для застосування крайнього заходу - позбавлення батьківських прав. Вказаний висновок має рекомендаційний характер та не містить доказів того, що відповідач ухиляється від здійснення батьківських обов'язків, а тому сам по собі не може бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. Також вказала, що думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав. Думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї. Виходячи з пріоритету якнайкращих інтересів дитини, вважає, що неврахування думки малолітньої ОСОБА_2 , щодо позбавлення її батька батьківських прав є виправданим з огляду на її вік та нерозуміння в силу цього правових наслідків позбавлення відповідача батьківських прав стосовно неї.
Ухвалою суду від 17.02.2025 у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Ясниської О.О. про передачу справи № 456/83/24 за підсудністю до Ленінського районного суду м. Полтави відмовлено.
У судовому засіданні позивачка підтримує первісні позовні вимоги, зазначає, що проживає з донькою у м. Івано-Франківську крайні десять років, з січня 2015 року ОСОБА_2 перестав спілкуватися з нею та донькою , до відкриття провадження у цій справі жодних подарунків чи посилок від ОСОБА_2 не отримувала, перешкод у його спілкуванні з донькою не чинила. Стосовно зустрічного позову зазначає, що донька до 19 години перебуває у стінах навчального закладу, щодо визначення способу участі батька у вихованні дитини не заперечує, зазначає, що не довіряє ОСОБА_2 , про реєстрацію місця проживання якого їй не відомо.
У судовому засіданні відповідач заперечив проти позбавлення його батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_12 , просив задоволити зустрічний позов, повідомив, що крайні десять років постійно телефонував позивачці, і хотів спілкуватися з донькою, проте позивачка такої можливості не давала, говорила, що не знає хто телефонує, блокувала номер, завжди цікавився що потрібно доньці, сплачував аліменти на утримання доньки та надсилав доньці подарунки, від яких позивачка відмовлялася. Спілкувався з донькою, коли їй було 1 рік, пізніше приїжджав в м. Івано-Франківськ, проте доньку не побачив. З метою недопущення конфлікту з заявами про встановлення графіку побачення з донькою до органів опіки чи суду не звертався. Повідомив, що з 2016 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та на даний час виховує двох неповнолітніх доньок, з якими хотів би , щоб ОСОБА_12 спілкувалася. Вважає, що встановлення графіку побачень та спілкування з донькою надасть йому можливість відновити з нею зв'язок.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.11.2014, народилася ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_13 (а.с.10).
Згідно з рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16.02.2016 у справі №341/2202/15-ц, розірвано шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 , прізвище позивачці змінено на дошлюбне « ОСОБА_7 » (а.с.11-12).
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 14.09.2016, ОСОБА_14 змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.13).
Відповідно до листа №117 від 23.08.2023 директора ЗДО №35 «Вишиванка», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідувала заклад дошкільної освіти «Вишиванка» з вересня 2017 року- грудень 2020 року. Вихованням дитини займалася мама ОСОБА_15 та вітчим ОСОБА_16 , батько ОСОБА_2 жодного разу не навідувався до дитсадку.
Згідно з листом №01-16/336 від 06.09.2023 класного керівника ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчалась з 01.09.2021 -16.09.2022 в ліцеї №21 імені Євгена Коновальця Івано-Франківської міської ради. Мати ОСОБА_1 цікавилась навчанням дитини та відповідно ставилася до виховання доньки, відвідувала батьківські збори. Батько ОСОБА_2 батьківські збори не відвідував , навчанням доньки не цікавився, до школи не з'являвся.
Відповідно до листа №140-08/23 від 29.08.2023, виданого директоркою Івано-Франківської приватної гімназії «Крила» ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розпочала навчання у Івано-Франківської приватної гімназії «Крила» з вересня 2022 року. Мати ОСОБА_1 спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям дитини, регулярно відвідує батьківські збори, бере участь у позакласних заходах. Плату за навчання завжди здійснює мама вчасно. Батько ОСОБА_19 жодного контакту з гімназією не підтримує, із вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує.
Згідно з актом обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 14.03.2024, встановлено, що за цією адресою зареєстровані батьки ОСОБА_6 - ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які бажають спілкуватися з онукою та донькою відповідно.
Відповідно до листа від 14.01.2025 за вих № 26.14-28/25 в.о. начальника Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області, станом на 31.12.2024 відсутня заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_2 по АСВП 67021706 з примусового виконання виконавчого листа № 2/341/888/15, виданого 14.12.2015 Галицьким районним судом Івано-Франківської області про стягнення щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1300 грн., починаючи з 17.08.2015 і до досягнення дочкою повноліття.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області №1253 від 01.11.2024 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та недоцільність встановлення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України (далі СК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон №2402-III) та Конвенції ООН про права дитини (далі Конвенція).
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (частина восьма статті 7 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб'єктивні сімейні обов'язки. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов'язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов'язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов'язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов'язку за допомогою інших суб'єктів. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов'язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов'язаної особи (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21)).
Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: припинення правовідношення, а також його анулювання (частина друга статті 18 СК України).
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Приписи СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття (див. постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23)).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.05.2018 у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) зазначено, що:
«тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони у справі є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.11.2014, яка проживає разом з матір'ю.
Сторона позивача, аргументуючи обґрунтованість поданого позову, покликається на те, що відповідач не цікавився своєю дитиною та її розвитком, станом здоров'я та не спілкується з нею протягом тривалого часу - близько дев'яти років. Такі дії відповідача свідчать про умисне ухилення від виконання ним своїх обов'язків по вихованню дитини.
Водночас, відповідач аргументуючи необґрунтованість поданого позову, покликається на те, що він любить дитину, намагається встановити з нею контакт на відстані та має бажання стати хорошим батьком, сплачує аліменти. Зокрема, заперечуючи проти позову , батько дитини покликається на те, що позивачка не надала доказів того, що він умисно ухилявся від своїх батьківських обов'язків щодо виховання доньки. Його колишня дружина не зверталася ні до суду, ні до нього щодо способів виконання ним обов'язку утримувати дитину. Після розлучення вони усно погодили з позивачкою, що донька буде проживати разом з нею. Зазначив, що він як батько сплачував аліменти на утримання доньки, у нього відсутня заборгованість по сплаті аліментів, та ним не вчинялося винних дій щодо неучасті у вихованні дитини.
Дитина є суб'єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (стаття 171 СК України).
Діти мають право на врахування їхньої думки і на те, щоб бути заслуханими з питань, що торкаються їх інтересів. Зокрема, в силу того, як із спливом часу діти стають більш зрілими і здатними сформулювати свою думку, суди повинні належним чином враховувати їх погляди і почуття, а також їх право на повагу до їхнього особистого життя. Водночас їх погляди необов'язково залишаються незмінними, і їх заперечення, яким слід надавати належного значення, необов'язково є достатніми для того, щоб превалювати над інтересами батьків, особливо щодо того, що стосується регулярного спілкування зі своєю дитиною. Вочевидь право дитини на висловлення своєї думки не потрібно тлумачити як фактичне надання дітям безумовного права вето без аналізу будь-яких інших факторів або без проведення оцінки для визначення їхніх найкращих інтересів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.04.2024 в справі № 553/449/20 (провадження № 61-2701св24)).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й стаття 12 Конвенції з прав дитини, яка зобов'язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.
Водночас надважливим у заслуховуванні дитини з метою з'ясуванні її думки під час вирішення спору про позбавлення батьківських прав є здатність дитини чітко висловити свою думку.
У судовому засіданні була з'ясована думка дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що навчається в 4 класі в гімназії «Крила», батьків звати ОСОБА_1 та ОСОБА_22 , які забирають її зі школи. Пригадує, що мама розповідала про рідного батька, і те, що посилка, яка недавно надійшла на їхню адресу, надіслана біологічним батьком. Дитина повідомила, що батька вона ніколи не бачила, у школі зошити підписує прізвищем « ОСОБА_23 ». З біологічним батьком та сестрою не має бажання познайомитися, оскільки має багато друзів та знайомих.
Після опитування думки дитини психологом, який був присутній в судовому засіданні, були висловлені зауваження, що дівчинка була щирою, питання щодо біологічного батька є для неї складними. У системі сімейної картини місця для ОСОБА_2 немає.
Висновок органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, затверджений рішенням №1253 від 01.11.2024, яким визнано за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнано за недоцільне встановити порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду (частини 5, 6 статті 19 СК України).
При цьому, суд зазначає, що як вбачається з витягу з протоколу комісії № 12, спершу комісія з питань захисту прав дитини 24.07.2024 рекомендувала виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради надати Миколаївському районному суду Львівської області висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та винести на чергове засідання комісії питання про усунення перешкод батькові ОСОБА_2 у вихованні і вільному спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 для надання суд відповідного висновку.
Надалі , 28.08.2024 внаслідок розгляду на засіданні комісії питання «Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо перегляду рішення комісії з питань захисту прав дитини в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісія ухвалила рекомендувати виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради надати Миколаївському районному суду Львівської області висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та про недоцільність встановлювати порядок участі батька ОСОБА_2 у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 у зв'язку з прийняттям рішення про доцільність позбавлення батька батьківських прав. Як вбачається з витягу з протоколу № 14 засідання комісії від 28.08.2024 підставою для перегляду рішення комісії про недоцільність позбавлення батька батьківських прав стосовно ОСОБА_6 за нововиявленими обставинами стало звернення ОСОБА_1 з листом на ім'я голови , до якого долучена психологічна характеристика психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_6 , складена ТОВ «Серденько» Центру психологічної допомоги дітям «Серденько» від 15.08.2024 та консультативний висновок спеціаліста КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» від 21.08.2024.
Відповідно до психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_6 , складеної ТОВ «Серденько» Центру психологічної допомоги дітям «Серденько» від 15.08.2024, у дівчинки при розмові щодо біологічного батька, якого називає ОСОБА_24 , спостерігалася підвищена жестикуляція, уникнення зорового контакту, була встановлена відсутність батьківсько-дитячого контакту з біологічним батьком, якого " ніколи в житті не бачила" "ніколи в житті з ним не говорила". Відповідно до питання методи "Мої рідні" визначено близькі стосунки із мамою та вітчимом.
Суд зазначає, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої доньки не є обов'язковим для суду (частини 5, 6 стаття 19 СК України), а є лише доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом(правові висновки Верховного Суду у постанові від 06.05.2020 в справі № 753/2025/19 провадження № 61-1344св20).
Як вбачається із вказаного висновку затвердженого рішення №1253 від 01.11.2024 у такому відсутнє обґрунтування факту свідомого ухилення батьком ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків щодо донька ОСОБА_6 . Відтак суд вважає, що даний висновок органу опіки та піклування є недостатньо обґрунтованим.
Крім того, суд зазначає, що позиція органу опіки та піклування у вирішенні питання про доцільність (недоцільність) позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_6 є непослідовною, оскільки за короткий проміжок часу (протягом місяця) приймає протилежні рішення не обґрунтовуючи зміну своєї позиції.
Стосовно врахування думки малолітньої дитини, суд зазначає, оскільки між батьками дитини існує певний конфлікт і дитина останні роки після припинення спільного проживання батьків проживає разом з матір'ю, відносини з якою для неї є пріоритетними, з'ясована думка дитини не може вважатися визначальною, переважною підставою під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її справжнім інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким діти в силу свого віку та життєвого досвіду неспроможні надавати виважену та правильну оцінку.
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Незацікавленість батька, який сплачує аліменти, в підготовці дитини до школи, необізнаність про стан здоров'я дитини не може бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, а свідчить про відсутність емоційного зв'язку між членами родини, що може бути результатом відсутності сталого спілкування чи різних світоглядів.
За встановленими обставинами конкретно в цій справі, в сукупності з іншими доказами, які безспірно не свідчать про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов'язків стосовно дитини, думка дитини у вирішенні спору про позбавлення батьківських прав є важливою, проте вона не може бути вирішальною, як не може бути безумовним свідченням того, що позбавлення батьківських прав батька дитини призведе до забезпечення якнайкращих інтересів дитини.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Обставин, які б характеризували ОСОБА_2 як такого, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку, в справі не встановлено.
Суд враховує, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння та позбавлення батька спорідненості з донькою, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин, наявність яких позивачкою не доведені.
Приймаючи до уваги, що відповідач виявляє бажання піклуватися про свою дитину та судом не встановлено фактів умисного його ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, вчинення ним будь-якого негативного психологічного тиску на свою дитину, спричинення їй будь-якої моральної чи фізичної шкоди.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітньої доньки не забезпечуватиме інтересів самої дитини та суперечить таким інтересам. Позивачкою не доведено умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, не надано доказів у чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батька по відношенню до його доньки батьківських прав. Перевіряючи, піклування відповідача дитиною, суд вважає, що таке не слід вважати зразковим, однак, суд враховує його активну позицію заперечення щодо позбавлення батьківських прав, що свідчить про певне усвідомлення не зовсім позитивної поведінки стосовно виконання батьківських обов'язків та намагання таку виправити, а також обставини, що відповідач бажає брати участь у вихованні доньки, робить спроби йти на контакт з дитиною.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та ту обставину, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено; належних та допустимих доказів ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків, які б могли бути законною підставою для позбавлення його батьківських прав відносно доньки, позивачкою не надано, за обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками, а також враховуючи те, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для позбавлення його батьківських прав. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав, свідчить про його інтерес до дитини.
Стосовно консультативного висновку №1 від 20.06.2025, складеного експертом, психологом ОСОБА_25 , якою проводився психологічний аналіз відеозапису судового засідання, в якому була заслухана думка дитини ОСОБА_6 , суд зазначає, що такий висновок не є належним доказом при розгляді даної справи.
Щодо зустрічного позову про усунення перешкод щодо участі батька у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Відповідно до частин першої-третьої 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Отже, законодавством України закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов'язок не чинити цьому перешкоди.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Отже, обов'язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов'язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 189/68/20 (провадження № 61-16244св21), від 08 лютого 2023 року у справі № 334/1202/20 (провадження № 61-7951св22).
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди
Дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
У справі, що переглядається, предметом зустрічного позову є встановлення порядку участі батька у вихованні дитини.
При цьому тлумачення ч. 2 ст.159 СК України дає підстави для висновку, що саме на суд покладено обов'язок з визначення конкретних способів участі одного з батьків у вихованні дитини, періодичності побачень з дитиною, можливості їх спільного відпочинку, місця та тривалості спілкування батьків з дитиною.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, а також не є підставою для позбавлення дитини права на спілкування з обома батьками.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.
Враховуючи обставини справи, заслухавши позиції сторін , суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову в частині , а саме:
Зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити ОСОБА_2 порядок участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- спілкування ОСОБА_2 з донькою засобами телефонного зв'язку месенджерами Viber, WhatsApp, Telegram, Skype та іншими, в тому числі за допомогою відеозв'язку, щопонеділка та щочетверга у будні в проміжку з 20 год. до 21 год. без відриву від звичайного розпорядку дня, у вихідні дні з 10 год. по 11 год., без участі ОСОБА_1 .
- безперешкодне відвідування батьком ОСОБА_2 доньки ОСОБА_6 у період її хвороби, в день її народження та період свят, з урахуванням стану здоров'я та розпорядку дня дитини.
На думку суду, враховуючи позицію сторін та тривалий час, протягом якого не відбувалося особистого спілкування батька з донькою, час перебування дитини у навчальному закладі, визначений спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою не зашкодить психоемоційному стану дитині та відповідатиме можливості дитини сприймати піклування кожного із батьків про її здоров'я, фізичний та духовний розвиток.
До того ж, суд вважає за необхідне встановити батькам вимогу нести відповідальність за життя та здоров'я дитини, не налаштовувати її один проти одного, дотримуватись графіку навчання дитини, що сприятиме її розвитку. Рекомендовано батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров'я та інтересів дитини.
Також, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, виникнення підстав для твердження про настання негативних наслідків для дитини, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати, насамперед, її інтересам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 164, 223, 259, 264-265, 268 ЦПК України суд, -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, як орган опіки та піклування , Відділ служби у справах дітей Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області про встановлення участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити ОСОБА_2 порядок участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- спілкування ОСОБА_2 з донькою засобами телефонного зв'язку месенджерами Viber, WhatsApp, Telegram, Skype та іншими, в тому числі за допомогою відеозв'язку, щопонеділка та щочетверга у будні в проміжку з 20 год. до 21 год. без відриву від звичайного розпорядку дня, у вихідні дні з 10 год. по 11 год., без участі ОСОБА_1 .
-безперешкодне відвідування батьком ОСОБА_2 доньки ОСОБА_6 у період її хвороби, в день її народження та період свят, з урахуванням стану здоров'я та розпорядку дня дитини.
У решті позову слід відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду чи через Миколаївський районний суд Львівської області.
Повні найменування та ім'я сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ., РНОКПП НОМЕР_4 , дата реєстрації 21.07.2025.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, як орган опіки та піклування, місцезнаходження м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, ЄДРПОУ 36498179.
Відділ служби у справах дітей Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ЄДРПОУ 44398700, місцезнаходження с.Розвадів, вулиця Біласа і Данилишина, 18А, Стрийський район, Львівська область.
Повний текст рішення складено 31.07.2025.
Суддя Друзюк М. М.