Справа №463/6832/25
Провадження №1-кс/463/6736/25
слідчого судді
30 липня 2025 року місто Львів
Cлідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановила:
25.07.2025 представник скаржника військової частини НОМЕР_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги представник військової частин НОМЕР_1 покликався на те, що на виконання обов'язку, передбаченого ч.4 ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до норм КПК України, 15 липня 2025 року ним направлено заяву про вчинення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Зазначену заяву з додатками отримано посадовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові. Однак станом на 18.07.2025 посадовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, заява військової частини НОМЕР_1 (від 15.07.2025 за вих.№690/20742) про вчинення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України до ЄРДР не внесена, про причини невнесення відомостей військову частину не повідомлено. Відтак, посадовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові допущено бездіяльність та порушення вимог ст.214 КПК України.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду скарги від 25.07.2025 визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді від 25.07.2025 відкрито провадження у справі за скаргою військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого та призначено скаргу до розгляду на 28 липня 2025 року. 28 липня 2025 року розгляд справи відкладено на 30 липня 2025 у зв'язку із неявкою учасників по справі.
Представник скаржника військової частини НОМЕР_1 надіслав до суду клопотання про розгляд скарги без його участі. Просить скаргу задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги в суді. Причини неявки суду не повідомив та заперечень на скаргу чи клопотань про розгляд скарги без його участі не надіслав.
Відповідно до ст. 306 КПК України, відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно з ч.4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Оглянувши та перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб.
Згідно з ч.1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчому судді, прокурора, слідчого у порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Відповідно до вимог ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у визнанні потерпілим; рішення чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Кримінальний процесуальний кодекс однаково зобов'язує і слідчого, і прокурора під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства.
Слідчим суддею встановлено, що предметом розгляду скарги слідчого судді є зобов'язання слідчого внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою скаржника від 15.07.2025.
Оглядом матеріалів скарги встановлено, що 15.07.2025 представник військової частини НОМЕР_1 подав до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові заяву про вчинення військовослужбовцем ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Так зазначену заяву з додатками отримано посадовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові. Однак станом на 18.07.2025 посадовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, заява військової частини НОМЕР_1 (від 15.07.2025 за вих.№690/20742) про вчинення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України до ЄРДР не внесена, про причини невнесення відомостей військову частину не повідомлено. Відтак, посадовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові допущено бездіяльність та порушення вимог ст.214 КПК України.
При вирішенні питання про зобов'язання слідчого внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, на підставі заяви військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2025, слідча суддя враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Реєстру та розпочати розслідування.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відмова слідчого, дізнавача або прокурора у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно зі ст. 303 КПК України може бути оскаржена до суду.
Відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, визначені строки внесення відомостей до Реєстру. Зокрема, відповідно до п. 1 глави 3 «Строки внесення відомостей до Реєстру» розділу 1 зазначеного Положення унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням таких строків: заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України.
При цьому, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела (п. 1 глави 1 розділу 2), повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення..
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України необхідною умовою внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з доводів скарги, скаржник звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові із заявою про вчинення військовослужбовцем ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Слідчою суддею встановлено, що станом на день розгляду скарги 30.07.2025 відомості за заявою військової частини НОМЕР_1 до ЄРДР не внесені.
Слідча суддя, не вдаючись в оцінку доказів та з'ясування фактичних обставин справи, на даній стадії перевіряє, чи дійсно в повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки того чи іншого кримінального правопорушення, та враховує, що до компетенції слідчого не належить здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а законом передбачено лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Відтак слідча суддя вважає, що з огляду на викладені заявником факти у заяві про вчинення кримінального правопорушення, не можливо однозначно стверджувати про відсутність події чи складу кримінального правопорушення, натомість зазначені в заяві обставини, у тому числі відомості, що необхідні для встановлення особи чи її характеристики, мають бути отримані та перевірені органом досудового розслідування засобами кримінального процесу, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Таким чином, скаргу військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слід задовольнити. Зобов'язати слідчого внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2025.
Керуючись ст. 303-304, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
постановила:
Скаргу військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задовольнити
Зобов'язати слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2025 за № 690/20742 про вчинення кримінального правопорушення у строки, визначені ст. 214 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1