Справа № 446/2456/24
31.07.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
секретар судового засідання Груба Л.М.;
Справа № 446/2456/24
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ;
представник позивача ОСОБА_2 ;
відповідач ОСОБА_3
третя особа: Кам'янка-Бузький районний відділ державної виконавчої
служби у Львівському район Львівської області Західного
міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби у Львівському район Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати заборгованості по аліментах,
22.10.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мельник Л.І. звернулася до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_4 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.11.2010 у справі № 2-1705/10 з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання їхньої доньки ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
Вказує, що 13.10.2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кам'янка-Бузького управління юстиції Малишко М.М. відкрито виконавче провадження ВП №48988639 на виконання виконавчого листа №2-1705/10. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23 вересня 2024 року керівником Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції сформовано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період від липня 2021 року по вересень 2024 року, згідно якого сукупний розмір заборгованості становить 46149,76 грн.
Зазначає, що дана заборгованість є для нього завеликою, оскільки він має значні проблеми із здоров'ям та проходить лікування, є інвалідом 3-ї групи, у зв'язку з чим не має можливості працювати а ні фізично, а ні інтелектуально. Таким чином позивач вимушений просити суд звільнити його від сплати боргу у повному обсязі через скрутні матеріальні обставини, які у нього склалися.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025, дана справа надійшла у провадження судді Котормус Т.І.
Ухвалою суду від 12.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача - Мельник Л.І. позов підтримала, вказала, що позивач хворіє із 2018 року та потребує коштів на лікування, а через погіршення стану здоров'я з 2024 року є інвалідом 3-ї групи. Зазначила, що заборгованість утворилася із 2021 року, оскільки позивачу потрібні були кошти на лікування, а через хворобу він не може працювати, відтак немає змоги сплатити заборгованість по аліментах, яка у нього виникла, тому просить звільнити його від сплати такої.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, вказала, що відповідач сплачував аліменти на утримання доньки тільки після винесення рішення суду і то не завжди вчасно. Зазначила, що сама утримує доньку, якій зараз 18 років і вона сама не може її самостійно утримувати. Вважає, що відповідач умисно не виконує рішення та ухиляється від виконання свого обов'язку утримувати доньку.
Представник третьої особи - Гринюх Н. в судове засідання не прибула, однак подала клопотання в якому вказала, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.12.2024 становить 46144,76 грн, просила розгляд справи проводити без її участі.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, заслухавши учасників процесу, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.11.2010 у справі № 2-1705/10 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання їхньої доньки ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі рішення суду, 13.10.2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кам'янка-Бузького управління юстиції Малишко М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48988639 на виконання виконавчого листа №2-1705/10. (а.с.7)
З клопотання № 26.8-31/42762 від 10.12.2024 наданого начальником Кам'янка-Бузького ВДВС у Львівському районі Львівської області Західного МРУ МЮ Гринюх Н. видно, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.12.2024 становить 46144,76 грн. (а.с.39)
Встановлено, що позивач просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментам в сумі 46144,76 грн, яка утворилася станом на 01.12.2024, посилаючись на погіршення матеріального стану та стану свого здоров'я.
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду: протоколи обстеження, витяги з карти стаціонарного хворого, виписки з медичної карти, витяги з амбулаторної картки- стаціонар, посвідченні про інвалідність ІІІ групи серії ДДА № 050062 (а.с.10-28)
Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступних норм права та мотивів.
Відповідно ч. 3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
За змістом ч. 2ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року суд, у випадках передбачених статтею 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов'язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.
Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 343/860/17, від 01 серпня 2018 року у справі № 344/12158/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 592/2683/17.
Відповідно ч.4ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 89 ЦПК України, визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В обґрунтування вимог позивач посилається на важке матеріальне становище, а саме через стан свого здоров'я, однак суд вважає, що зазначені обставини самі по собі не є достатніми для звільнення від виконання законного обов'язку щодо утримання дитини.
Як встановлено судом, позивач є батьком дитини, на утримання якої у 2010 році судом було присуджено аліменти. Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов'язок є безумовним і не припиняється у разі втрати працездатності або погіршення матеріального становища одного з батьків. Навпаки, у разі змін життєвих обставин особа має право звернутися до суду з вимогою про зменшення розміру аліментів або зміну способу їх стягнення, чого позивач не зробив протягом тривалого часу.
Судом враховано, що позивачу у 2021 році встановлено інвалідність ІІІ групи, а також надано документи, що підтверджують необхідність лікування. Проте, як видно з матеріалів справи, хвороба позивача не була раптовою - вона триває з 2018 року. Незважаючи на це, заборгованість по аліментах утворилася у період з липня 2021 по грудень 2024 року, тобто значно пізніше початку захворювання, що свідчить про наявність у позивача можливості хоча б частково виконувати рішення суду.
Суд також звертає увагу, що жодних доказів звернення позивача до виконавчої служби, суду або відповідача з проханням про реструктуризацію заборгованості, відстрочку чи зміну способу виконання рішення - не надано. Таким чином, поведінка позивача свідчить про пасивне ставлення до обов'язку утримувати власну дитину, навіть попри об'єктивно складні обставини.
Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3, при розгляді вимог про звільнення від сплати заборгованості за аліментами суд має враховувати інтереси дитини, яка є стороною, що потребує особливого правового захисту. Метою присудження аліментів є забезпечення належного рівня матеріального існування дитини, і звільнення батька від виконання цього обов'язку можливе лише у виключних, винятково обґрунтованих випадках.
Також варто врахувати, що вказана заборгованість виникла в той час, коли дитина була неповнолітньою (на момент її виникнення дитина не досягла 18 років), тобто продовжувала потребувати повного фінансового забезпечення з боку батьків. Натомість батько, усвідомлюючи свої обов'язки, не вжив достатніх дій для їх виконання. Більше того, заборгованість по аліментах формувалася протягом тривалого часу - з липня 2021 року по грудень 2024 року, і лише після її накопичення позивач звернувся до суду з вимогою про повне звільнення від сплати.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач, хоч і мають значення для оцінки його загального матеріального стану, не є винятковими та не доводять повної неможливості виконувати обов'язок зі сплати аліментів хоча б у мінімальному розмірі. Суд вважає, що звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах у розмірі 46 144,76 грн призвело б до порушення прав дитини на належне утримання та суперечило б принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, що є ключовим у сімейних правовідносинах.
Враховуючи викладене, з огляду на інтереси дитини та пріоритет її належного матеріального забезпечення, те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності будь-яких передбачених частиною другою статті 197 СК України обставин, що мають істотне значення та могли б слугувати підставою для звільнення його від сплати заборгованості з аліментів, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.12,13,81,89,141,247,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби у Львівському район Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати заборгованості по аліментах - відмовити.
Повний текст рішення складено 31.07.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ),.
Третя особа: Кам'янка-Бузький районний відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 80400, вул. Ярослава Мудрого, буд. 17б м. Кам'янка-Бузька Львівської області)
Суддя Т.І. Котормус