справа № 462/5695/25
30 липня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Г. М., розглянувши матеріали заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення боргу з ОСОБА_1 ,
встановив:
заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить стягнути ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 6 205,35 грн., 295,57 грн. інфляційних втрат, 64,81 грн. 3% річних та 181,16 грн. пені за період з 01.10.2023 року по 31.05.2025 року та судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Однак, в порушення зазначених вимог, ЛМКП «Львівтеплоенерго» у заяві про видачу судового наказу просить стягнути суму нарахованої пені.
Разом з тим, ЛМКП «Львівтеплоенерго» також заявлено вимоги про стягнення суми основного боргу, інфляційні втрати та 3% річних.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України передбачено, що якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу. Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги заявлені ЛМКП «Львівтеплоенерго» між собою пов'язані і окремий їх розгляд неможливий, оскільки, нарахована пеня є похідною вимогою щодо стягнення основаної суми заборгованості.
ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та ст. 164, 165 ЦПК України, суд -
постановив:
відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Пилип'юк Г. М.